Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 07.08.2019 року у справі №761/11139/18 Ухвала КЦС ВП від 07.08.2019 року у справі №761/11...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.08.2019 року у справі №761/11139/18

Державний герб України

Постанова

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/11139/18

провадження № 61-14668св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у складі судді Кондратенко О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Трест «Київміськбуд-2» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі розпорядження ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» від 21 листопада 2011 року № 38 вона разом зі своєю родиною була поселена до кімнати АДРЕСА_1 , де і проживає до сьогодні.

15 лютого 2018 року у кімнаті де вона проживає зникло електропостачання.

Зазначала, що на її звернення з вимогою відновити електропостачання у кімнаті ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», у володінні та обслуговуванні якого перебуває будинок, не реагує з мотивів нібито самовільної зміни нею плану приміщення та заведення окремої лінії електропостачання зі зміною внутрішньої схеми електричної проводки приміщення.

Вказувала, що жодних змін у електропроводці нею не здійснювалося, а відсутність електроенергії у кімнаті, позбавляє її та її родину можливості користуватися житлово-комунальними послугами.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди у користуванні кімнатою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» відновити електропостачання у кімнаті.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 кімнатою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» відновити електропостачання в кімнаті АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» неналежно виконало свої обов`язки щодо виявлення та усунення відсутності електропостачання у кімнаті АДРЕСА_1 , а тому, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Районний суд зазначив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що сім`єю позивача було проведено добудову до кімнати та прокладено нові електромережі в кімнаті гуртожитку на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , встановивши, що позивачем не здійснювались роботи щодо перепланування та зміни схеми електропостачання у кімнаті гуртожитку.

При цьому, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про те, що відповідач не зобов`язаний надавати комунальні послуги ОСОБА_1 , у тому числі, щодо відновлення електропостачання, тому, що вона втратила право користування кімнатою у зв`язку із її звільненням, оскільки факт втрати особою права користування житловим приміщенням є окремим предметом позову, який не заявлявся відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»,посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та наданим доказам.

Зазначає, що судами не було враховано відсутність у позивача правових підстав (договору оренди житла) на проживання у кімнатні гуртожитку та отримання житлово-комунальних послуг, а тому, у ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» відсутній обов`язок надавати будь-які послуги ОСОБА_1 , у тому числі, послуги з ремонту та відновлення енергопостачання у кімнаті.

Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалив правильне по суті, законне та обґрунтоване рішення, за наслідком повного та всебічного розгляду справи.

Зазначає, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не надано належних та допустимих доказів незаконного проживання її родини в кімнаті АДРЕСА_1 .

Доводи особи, яка подала заперечення на відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» подало заперечення на відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що твердження ОСОБА_1 щодо наявності у неї законних підстав на проживання у спірній кімнаті не відповідають дійсності, оскільки кімната надавалася їй на час роботи у ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», а 31 березня 2017 року її було звільнено на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України, а тому, ОСОБА_1 втратила право на проживання у кімнаті гуртожитку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У частині третій статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 395 ЦК України види речових прав на чуже майно, зокрема: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час судового засідання в суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що вони є працівниками ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2». Роботи по переплануванню кімнати позивача проводились ними за вказівкою відповідача перед заселенням туди ОСОБА_1 , а схеми електропостачання, які були прокладені після проведення ремонтних робіт для використання приміщення під магазин відсутні.

Встановивши, що ОСОБА_1 не здійснювались роботи щодо перепланування та зміни схеми електропостачання у кімнаті АДРЕСА_1 та те, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» неналежно виконує свої обов`язки з своєчасного виявлення та усунення проблем з електропостачання до кімнати позивача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів, доводів і заперечень, дослідивши усі надані сторонами докази, надавши їм належної правової оцінки за своїм внутрішнім переконанням, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Посилання заявника на те, що відповідач не зобов`язаний надавати комунальні послуги ОСОБА_1 , у тому числі, щодо відновлення електропостачання у зв`язку із втратою нею права користування кімнатою є безпідставними, оскільки відсутність у сторін договірних відносин щодо зайняття позивачем спірної кімнати у даному випадку не є підставою для невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо утримання нерухомого майна.

При цьому, апеляційний суд правильно вказав на те, що факт втрати особою права користування житловим приміщенням є окремим предметом судового розгляду, проте відповідачем такі вимоги (зокрема, зустрічний позов) в суді першої інстанції не заявлялись.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам є необґрунтованими, оскільки суди ухвалили рішення про задоволення позову, дослідивши та оцінивши докази у справі щодо їх належності, допустимості та достатності.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права і незгоді ухваленими судовими рішеннями, зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі відповідача доводи є аналогічними із доводами його апеляційної скарги, які були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати