Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 361/161/13-ц

провадження № 61-37352сво18

Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),

суддів: Крата В. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»;

відповідач - ОСОБА_2;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Київської області у складі судді Кулішенка Ю. М. від 13 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 травня 2007 року у розмірі 158 048 доларів 86 центів США, що станом на 13 грудня 2012 року еквівалентно 1 263 284 грн 53 коп.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Білик Г. О. від 24 квітня 2013 року позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором у розмірі 158 048 доларів США. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Задовольняючи позов ТОВ «Кей-Колект», суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту, укладеного з акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Білик Г. О. від 11 вересня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської від 24 квітня 2013 року залишено без задоволення.

Не погодившись із заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 03 квітня 2018 року звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався положеннями частини другої статті 358 ЦПК України, оскільки апеляційну скаргу було подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення. При цьому поважність причин пропуску такого строку значення немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2018 року, відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали із Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2018 року справу за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпризначено до судового розгляду.

12 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції незаконно відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Через тривалу хворобу вона була позбавлена можливості брати участь у справі під час її розгляду у суді першої інстанції, про що свідчать надані медичні документи. Також вказувала про те, що вона не була належним чином повідомлена про результат розгляду справи, яку було розглянуто без її участі. Апеляційним судом не надано належної оцінки зазначеним обставинам.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором у розмірі 158 048 доларів США. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської від 24 квітня 2013 року залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд ОбєднаноїПалати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Необхідність передання справи, яка переглядається, на розгляд Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала тим, що для належного розгляду касаційної скарги та формулювання власного правового висновку виявлено процесуальні перешкоди, пов'язані з існуванням іншого викладеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 369/8537/15-ц (провадження № 61-25773св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 635/8219/15-ц (провадження № 61-35336св18).

Свої висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у зазначених постановах мотивував тим, що станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції процедура апеляційного оскарження рішення була врегульована положеннями статей 292, 294, 297 ЦПК України 2004 року. Згідно вимог статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Із урахуванням зазначеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у зазначених вище постановах дійшов висновку, що станом на момент ухвалення рішень суду першої інстанції (у справах № 369/8537/15-ц та № 635/8219/15-ц) закон не передбачав обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а пов'язував можливість відкриття апеляційного провадження з оцінкою судом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження (частина третя статті 297 ЦПК України у відповідній редакції).

На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вищевказаних постановах Верховного Суду, викликана наступним.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволеннюне підлягає.

Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»,судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим, у пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 була подана 03 квітня 2018 року, то апеляційний суд вірно керувався нормами ЦПК України у редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя стаття 3 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами, тому судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права.

При цьому ОСОБА_2 знала про існування заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, копію якого їй було вручено 17 травня 2013 року (т. 1, а. с. 64). 31 травня 2013 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення, яку 11 вересня 2013 року судом було розглянуто та у задоволенні заяви відмовлено. Проте лише 03 квітня 2018 року, тобто майже через п'ять років з часу ухвалення та отримання відповідачкою заочного рішення, воно було оскаржено до апеляційного суду.

У зв'язку з викладеним Обєднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відійти від висновку, викладеному у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 369/8537/15-ц (провадження № 61-25773св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 635/8219/15-ц (провадження № 61-35336св18), згідно з якими процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України при відсутності винятків, може бути поновлений і що процедура апеляційного оскарження визначається на момент ухвалення судових рішень, а не на момент подачі апеляційної скарги.

Висновки про застосування норм права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Загальновизнане положення про дію цивільних процесуальних норм у часі передбачає, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин ОбєднанаПалата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Б. І. Гулько

Судді: В. І. Крат

Д.Д. Луспеник

В.А. Стрільчук

М.Є. Червинська