Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.05.2023 року у справі №753/717/18
Постанова КЦС ВП від 05.10.2022 року у справі №753/717/18

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 753/717/18

провадження № 61-6922св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк»;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі -

ПАТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором від 03 листопада

2005 року.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня

2019 року у складі судді Колесника О. М. позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 21 650 доларів США заборгованості за договором кредиту від 03 листопада 2005 року та 20 798,65 доларів США заборгованості по відсоткам, а всього 42 448,65 доларів США. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов банку суд, першої інстанції виходив із того, що відповідачі, як позичальник так і поручителі, взяті на себе зобов`язання

за кредитним договором належним чином не виконали, унаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку з відповідачів у солідарному порядку. При цьому розмір

кредитної заборгованості, наданий банком, є вірним, відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору.

Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до апеляційного із апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року повернуто особі, що її подала, оскільки заявником порушено встановлений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення суду.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції

із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 28 жовтня 2019 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року залишено без задоволення.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 28 жовтня 2019 року.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду від 28 жовтня 2019 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заявником вимоги ухвали апеляційного суду від 21 лютого 2022 року про залишення його апеляційної скарги без руху не виконано, а саме не надано належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка підтверджується відповідними доказами. Заявник не зазначив про інші поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Дарницького районного суду м. Києва.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2022 року справу

за позовом ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд

дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку

на апеляційне оскарження, оскільки не звернув уваги на його доводи про те, що у лютому 2020 року він звернувся до суду першої інстанції із заявою

про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва

від 28 жовтня 2019 року, яка через велике навантаження суду довгий час

не розглядалася, а про дату й час розгляду його не повідомлялося.

23 листопада 2021 року він звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи, де виявив ухвалу суду від 22 лютого 2021 року про залишення його заяви про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року без задоволення. Проте, вказана ухвала суду від 22 лютого 2021 року йому не надсилалася, він її не отримував, а до Єдиного державного реєстру судових рішень вона була внесене лише 12 травня 2021 року. При цьому суд першої інстанції відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України зобов`язаний був надіслати йому копію ухвали від 22 лютого 2021 року

про залишення його заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, чого не зробив, а тому датою повідомлення його про постановлення цієї ухвали є саме 23 листопада 2021 року, коли він ознайомився з матеріалами справи. Розміщення судового рішення

у Єдиному державному реєстрі судових рішень не є належним доказом вручення йому судового рішення.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких

випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду

із апеляційною скаргою на заочне рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 28 жовтня 2019 року, в якій, крім іншого, просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження вказаного заочного рішення суду.

Проте, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження

у цій справі.

Верховний Суд не може погодитися з таким висновком апеляційного суду

з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі N 1-33/2007 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

В ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року залишено без задоволення, зазначено, що повний її текст буде виготовлено до 28 лютого 2021 року включно (а. с. 155).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій

статті 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частини третя, п`ята статті 272 ЦПК України).

За змістом частини одинадцятої статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 15.14 пункту 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення»

до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Наведені норми свідчать про те, що суд першої інстанції зобов`язаний

в силу вимог закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив, зокрема, у постановах: від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, провадження № К/19901/30419/20, від 19 лютого 2021 року у справі

№ 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, провадження № К/9901/35167/20, від 09 квітня 2021 року у справі

№ 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20.

Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд 22 лютого 2021 року справи за його заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а. с. 145).

Враховуючи викладене, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (постанова Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі

№ 205/1129/19).

Проте, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, належним чином не встановив, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії ухвали Дарницького районного суду м. Києва

від 22 лютого 2021 року, якою його заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року залишено без задоволення.

Обізнаність ОСОБА_1 про дату й час розгляду справи, а саме 22 лютого 2021 року, не спростовує факту недотримання судом першої інстанції процедури надіслання повного тексту судового рішення стороні, як і не свідчить про ознайомлення сторони зі змістом такого рішення та його мотивами.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові

від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити й таке.

Згідно з матеріалами справи, яка переглядається, 22 лютого 2021 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 28 жовтня 2019 року залишено без задоволення.

У вказаному судовому рішенні (вступна та резолютивна частини) зазначено, що повний його текст буде виготовлено до 28 лютого 2021 року включно

(а. с. 155).

Згідно з пунктом 1 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, (далі - Інструкція) вихідна кореспонденція - документи, які направляються за межі суду.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції передбачено, що реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо). Реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року

№ 30, із змінами (далі - Положення про АСДС).

Згідно з пунктами 1-5 Розділу XIV «Опрацювання та надсилання вихідних документів» Інструкції вихідна кореспонденція суду приймається, перевіряється і відправляється канцелярією після її реєстрації в АСДС відповідно до Положення про АСДС.

Вихідні документи обробляються канцелярією і надсилаються адресатам централізовано в день їх одержання від структурного підрозділу (виконавця) або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов в кінці робочого часу (неробочий час).

Вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового та електронного зв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.

Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється канцелярією відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).

Під час прийому від виконавців вихідних документів працівники канцелярії обов`язково перевіряють: правильність оформлення документа (склад і розміщення в ньому всіх реквізитів); наявність і правильність зазначення адреси; наявність на документі відмітки про додатки; наявність усіх необхідних підписів на документі та додатках до нього; наявність віз на копії вихідного документа, що залишається у справах; наявність і повноту додатків; відповідність кількості примірників кількості адресатів.

У разі виявлення недоліків, канцелярія повертає документ виконавцю для доопрацювання.

Відповідальність за правильність зазначення реквізитів на вихідних документах несе виконавець документа.

Не допускається відправлення або передача документів без реєстрації в АСДС. Для кожного документа автоматично формується його вихідний номер.

Вихідний номер документа, що підлягає надсиланню, формується автоматично АСДС таким чином у листуванні щодо інших документів вихідний номер складається з номера номенклатури справ суду, в якому зберігаються матеріали, із зазначенням через правобічну похилу риску номера за порядком у межах кожної номенклатури і через правобічну похилу риску - поточного року.

Крім того, при надходженні до суду поштових повідомлень (про отримання або неотримання процесуальних документів, що направляються учасникам судового процесу, або запитів у справі), працівник суду вносить до АСДС відомості щодо наявності відповідної інформації про отримання (або неотримання) документів та передає такі повідомлення працівнику, який оформлює справу, для приєднання до матеріалів справи у хронологічному порядку (пункт 5 розділу VII Інструкції).

У матеріалах справи наявний супровідний лист Дарницького районного

суду м. Києва від 15 березня 2021 року (а. с. 158), який не підтверджує направлення копії судового рішення суду ОСОБА_1 до відома, оскільки

не містить ані зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ані конверту, який мав повернутися на адресу суду.

Натомість, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1

від 23 листопада 2021 року, в якій він вказує про неповідомлення його про розгляд справи за його заявою про перегляд заочного рішення суду, а тому просить видати йому копію ухвали суду за результатами розгляду цієї заяви (а. с. 161).

Зазначені обставини були залишені поза увагою апеляційного суду.

Верховний Суд звертає увагу на те, що для вирішення питання порушення учасником справи процесуального строку на звернення до суду слід виходити з того, що конструкція статті 354 ЦПК України передбачає обізнаність особи, яка подала апеляційну скаргу, зі змістом оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за відсутності інформації щодо результатів розгляду його справи, про що свідчать дані про отримання ним судового рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Під час нового розгляду апеляційному суду слід перевірити матеріали справи, які вказують на дату складання повного тексту судового рішення в сукупності із відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, та з`ясувати, чи дійсно повний текст судового рішення був виготовлений у дату зазначену в судовому рішенні та чи дійсно ОСОБА_1 отримав повний текст цього судового рішення у передбачений ЦПК України порядку і строки.

Крім того апеляційний суд залишив поза увагою й те, що із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес

у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою

для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк