Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.10.2022 року у справі №2-11066/10
Ухвала КЦС ВП від 01.03.2021 року у справі №2-11066/10

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 2-11066/10

провадження № 61-14568 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

стягувач - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

боржник - ОСОБА_1 ,

зацікавлена особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс») звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») на його правонаступника - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року.

Заява обґрунтована тим, що 15 жовтня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 2-132/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року у розмірі 16 076,83 грн.

16 лютого 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір № 000321-b відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуває прав вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до позичальників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру боржників, зазначених в Додатку № 1.

Посилаючись на те, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, на підставі статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», заявник просив суд замінити сторону стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у виконавчому листі, виданому Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області у справі № 2-132/11 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року у складі судді Бахаєва І. М. заяву ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено вибулого стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у справі № 2-132/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року.

Внесено зміни у виконавчий лист № 2-132/11, виданий Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 15 жовтня 2012 року, змінивши сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що права та обов`язки ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» перейшли до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» як до правонаступника, а рішенням суду заборгованість стягнуто на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке боржником не виконано, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України необхідно замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-132/11 у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року.

Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року скасовано й передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в договорі про відступлення права вимоги № 000321-b від 16 лютого 2018 року, укладеному між ПАТ «Банк та Кредит» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» (новий кредитор), передбачено, що банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги до позичальників, зазначених в Додатку № 1 до цього договору (пункт 1 договору). Відповідно до Додатку № 1 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив право вимоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 015-Р/007547 від 08 серпня 2008 року. Будь-яких доказів відступлення права вимоги банку ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року, за яким рішенням суду від 03 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 кредитну заборгованість та видано виконавчий лист № 2-132/11, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції належним чином не перевірив указаних обставин, не з`ясував, за яким кредитним договором було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 , дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі № 2-132/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлювальної кредитної ліні № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року.

З урахуванням викладеного та на підставі пункту 6 частини першої статті 374, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року в частині направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції й передачі справи в цій частині до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначала неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 2-11066/10 із Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України та, скасувавши ухвалу суд першої інстанції, безпідставно направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року в розмірі 16 076,83 грн.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2012 року задоволено заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Визнано поважною причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа та поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа в справі № 2-132/2011за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

15 жовтня 2012 року на підставі вказаного рішення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчий лист № 2-132/11.

16 лютого 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» (новий кредитор) укладено договір № 000321-b про відступлення прав вимоги, за умовами якого за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2017-12-27-000321-b, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передав, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» прийняв у власність право вимоги за кредитним договором, що підтверджується протоколом електронного аукціону та копією реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.

В договорі про відступлення права вимоги від 16 лютого 2018 року № 000321-b передбачено, що банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги до позичальників, зазначених в Додатку № 1 до цього договору (пункт 1 договору).

Відповідно до Додатку № 1 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив право вимоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 015-Р/007547 від 08 серпня 2008 року (а. с. 8).

Будь-яких доказів відступлення права вимоги банку ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року, за яким заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитну заборгованість та видано виконавчий лист № 2-132/11, заявник не надав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, щопереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає не в повній мірі.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Судам під час розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні слід перевіряти, чи доведено заявником факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17), від 11 листопада 2020 року у справі № 2-768/11 (провадження № 61-8794св20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційний суд виходив із того, що будь-яких доказів відступлення права вимоги банку ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року, за яким рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитну заборгованість та видано виконавчий лист № 2-132/11, заявник не надав, а тому висновки суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження є передчасними.

Апеляційний суд, посилаючись на положення пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, вважав, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки суд першої інстанції належним чином не перевірив вищевказані обставини справи.

З такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц (провадження № 61-11131сво19) зроблено правовий висновок про те, що «апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі».

Отже ухвала, якою задоволено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, не є за своєю суттю процесуальною ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Апеляційний суд зазначеного не врахував та, скасувавши ухвалу, яка не перешкоджає подальшому провадженню у справі, безпідставно направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Встановивши, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: не надано доказів про відступлення права вимоги банку ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 саме за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 10-35952-22 від 19 серпня 2008 року, за яким рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитну заборгованість та видано виконавчий лист № 2-132/11, апеляційний суд у відповідності до положень статті 376 ЦПК України мав підстави для скасування судового рішення частково або повністю та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, розглянувши заяву по суті та усунувши в межах повноважень недоліки судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд вийшов за межі своєї компетенції, що потягло порушення цим судом норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки апеляційним судом було ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права і немає необхідності для встановлення нових обставин, збирання нових або здійснення переоцінки доказів, колегія суддів уважає за необхідне постанову Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , то з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 141 400 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович