Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.04.2020 року у справі №569/1780/19

Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 569/1780/19

провадження № 61-8199св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Хилевича С. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 червня 2009 року по 30 травня

2019 року включно у розмірі 272 863,36 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати - 23 362,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з 19 листопада 2001 року по 09 червня 2009 року працювала у Рівненській філії АТ КБ "Приватбанк" і за період роботи

у вказаній установі їй жодного разу не надавалась додаткова відпустка як працівнику, що має дитину-інваліда. Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 569/6039/17 апеляційну скаргу

ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 вересня 2018 року змінено, зменшено суму стягнутої

з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 19 листопада 2001 року по 09 червня 2009 року з 17 477,04
грн до 11 837,36 грн, нарахованих без утримання податку й інших обов'язкових платежів. Дана постанова набрала законної сили 27 листопада 2018 року. На момент пред'явлення позову розрахунок з нею відповідачем не проведено. Тому має місце затримка підприємством працівнику виплати, що належить їй при звільненні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 листопада

2019 року позов задоволено. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 червня 2009 року по 06 травня 2019 року в розмірі 272 863,36 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 23 362,21 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 3 422,40 грн.

Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від

03 грудня 2019 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тихочук Л.

Х. та стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, які складаються з витрат на правову допомогу, в розмірі 19 300 грн.

ПостановоюРівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції від 05 листопада 2019 року скасовано. Позов

ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати задоволено частково. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 184 810,35 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до

АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати відмовлено. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2 702,80 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року додаткове рішення суду першої інстанції від 03 грудня 2019 року змінено, зменшено розмір понесених судових витрат по справі, що складаються із витрат на правову допомогу, з 19 300 грн до 10 300 грн.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвали суду апеляційної інстанції

10 березня 2020 року до апеляційного суду подана заява АТ КБ "ПриватБанк" про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат.

Заяву мотивовано тим, що при ухваленні постанови не вирішено питання про розподіл судових витрат, які товариство понесло у зв'язку зі сплатою судового збору за подання до суду апеляційної скарги, в розмірі 4 331,41 грн. Оскільки постановою апеляційного суду апеляційну скаргу Банку частково задоволено та зменшено розмір стягнення, то судові витрати повинні бути пропорційно покладені на позивача та відповідача (а. с. 126,127, т. 2).

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 листопада 2019 року відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Постановою суду апеляційної інстанції спір вирішено по суті, позовні вимоги задоволено частково і, відповідно до цього, здійснено розподіл судових витрат. Передбачені законом підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Аргументи учасників справи

У травні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду тапередати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом порушено вимоги статей 6, 12, 141, 270 ЦПК України, що полягало у порушенні принципів рівності та змагальності сторін, порушенні порядку відшкодування судових витрат між сторонами у разі часткового задоволення позову та у необґрунтованій відмові суду ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати, а не заробітної плати чи поновлення на роботі, тому позивач не звільняється від сплати судового збору. Оскільки постановою апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу Банку та зменшено розмір стягнення, судові витрати зі сплати судового збору мали бути пропорційно покладені на позивача та відповідача.

При поданні позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 2 702,80 грн, який стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" постановою апеляційного суду від

11 лютого 2020 року. Проте судові витрати, пов'язані із поданням відповідачем апеляційної скарги, яка задоволена апеляційним судом частково, не були розподілені апеляційним судом пропорційно між сторонами у відповідності до частки заявлених і задоволених позовних вимог.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі Верховного Суду вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при поданні апеляційної скарги Банк сплатив судовий збір у розмірі 4 331,41 грн (а. с. 222, т. 1).

ПостановоюРівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 рокурішення суду першої інстанції від 05 листопада 2019 року, яким стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 червня 2009 року по 06 травня

2019 року в розмірі 272 863,36 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 23 362,21 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 3 422,40 грн, скасовано. Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати задоволено частково. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 184 810,35 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати відмовлено. Стягнено з АТ
КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2 702,80 грн.

Отже, за наслідком апеляційного перегляду справи за скаргою АТ КБ "ПриватБанк" позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

За таких обставин апеляційний суд при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення не врахував часткове задоволення апеляційної скарги Банку, стягнув судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог лише з АТ КБ "ПриватБанк" на користь позивача та не вирішив питання про судові витрати відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що судове рішення ухвалено без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судове рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2020 року скасувати.

Передати справу № 569/1780/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про ухвалення додаткового рішення.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2020 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук