Історія справи

Постанова

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 591/6674/17

провадження № 61-37285св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідача - ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Сумської області від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Біляєвої О. М., Кононенко О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у якому просила визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 18 вересня 2011 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року у складі судді Клименко А. Я. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 30 січня 2018 року.

Суд першої інстанції виходив із того, що справа підсудна Зарічному районному суду м. Суми.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5, представник ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу та просив ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року скасувати, справу направити за підсудністю за місцем реєстрації ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 02 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року про відкриття провадження у справі скасовано. Справу направлено для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачі не проживають та не зареєстровані на території, юрисдикція якої поширюється на Зарічний районний суд м. Суми. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою, яка територіально належить до юрисдикції Подільського районного суду м. Києва.

У червні 2018 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що станом на листопад 2017 року ОСОБА_4 зареєстрований за адресою, яка територіально віднесена до юрисдикції Зарічного районного суду м. Суми. З метою встановлення місця реєстрації інших відповідачів суд першої інстанції виконав процесуальний обов'язок та надіслав відповідні запити. Крім того, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

У серпні 2018 року ОСОБА_5, представник ОСОБА_4, надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року відкрито провадження у справі як таке, що підсудне цьому суду.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, інші відповідачі у м. Сумах не зареєстровані.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про направлення справи для розгляду саме до Подільського районного суду м. Києва, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 з 29 червня 2017 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Проте суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку лише на підставі копії паспорта ОСОБА_4, яка завірена його представником, із змісту якої убачається, що відповідач в один день знявся з реєстрації попередньої адреси та зареєструвався за новою.

Разом з тим апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Центром надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради, станом на 23 листопада 2017 року ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, а тому висновок суду апеляційної інстанції про передчасне відкриття Зарічним районним судом м. Суми провадження у справі є помилковим.

Відповідно до частини першої статті 113 ЦПК України (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Апеляційний суд не врахував наведених вище обставини та вимог законодавства і дійшов передчасного висновку про підсудність справи Подільському районному суду м. Києва, судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Сумської області від 02 травня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. І. Крат В. П. Курило