Постанова

Іменем України

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 425/2475/17

провадження № 61-38925св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю, Петрова Є. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

суб`єкти оскарження: старший державний виконавець Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно Аліна Олексіївна, головний державний виконавець Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзнік Максим Сергійович, начальник Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцова Юлія Анатоліївна ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 05 лютого 2018 року у складі судді Коваленка Д. С. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 07 травня 2018 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., КоротенкаЄ. В., Яреська А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та про зобов`язання вчинити певні дії.

Скарга мотивована тим, що на підставі рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 травня 2016 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Луганської області від 04 липня 2016 року, у справі № 425/4442/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 (боржника) на його користь борг за договором позики від 02 квітня 2014 року в розмірі 86 689,81 грн.

У добровільному порядку боржник сплатила лише незначну суму коштів, а державні виконавці, які повинні були забезпечити виконання рішення суду протягом шести місяців, допустили бездіяльність, оскільки не вчинили всіх виконавчих дій у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Унаслідок зазначеного, виконавче провадження № 51858654, що відкрите

04 серпня 2016 року, не дало результату у вигляді сплати заявнику всієї суми боргу. До того ж, начальник відділу при контролі за виконавчим провадженням теж допустила бездіяльність, оскільки не відсторонила від здійснення виконавчого провадження державного виконавця Мохно А. О. і не передала справу до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, як того вимагав стягувач.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у виконавчому провадженні № 51858654, щодо не надіслання копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

від 04 серпня 2016 року банкам та/або іншим фінансовим установам;

- щодо не проведення перевірки майнового стану боржника, а також не накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника у строки, встановлені законом;

- щодо не внесення даних про боржника до Єдиного реєстру боржників;

- щодо не закінчення виконавчого провадження протягом шести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніка М. С. у виконавчому провадженні № 51858654, щодо не прийняття постанов про відкладення проведення виконавчих дій 10 та 15 листопада 2016 року;

- щодо не проведення перевірки майнового стану боржника у строки, встановлені законом;

- щодо не закінчення виконавчого провадження протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. у виконавчому провадженні

№ 51858654 щодо не задоволення скарги ОСОБА_1 від 25 вересня

2017 року в частині відводу старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О.;

- щодо не вжиття заходів по розгляду скарги ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року;

- зобов`язати здійснити відсторонення старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. від виконавчого провадження № 51858654 та передати це провадження для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, а також зобов`язати цей відділ здійснювати виконавче провадження № 51858654.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 05 лютого

2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 07 травня 2018 року, поновлено ОСОБА_1 пропущений із поважних причин строк для подання скарги про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та про зобов`язання вчинити певні дії.

Скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у виконавчому провадженні № 51858654 в частині не направлення копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 серпня 2016 року банкам та/або іншим фінансовим установам; не проведення перевірки майнового стану боржника не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніка М. С. у виконавчому провадженні № 51858654 у частині не прийняття постанов про відкладення проведення виконавчих дій 10 та 15 листопада 2016 року; не проведення перевірки майнового стану боржника не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Визнано неправомірною бездіяльність начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. у виконавчому провадженні

№ 51858654 щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 25 вересня

2017 року в частині відводу старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у порядку, передбаченому положеннями статті 23 Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов`язано начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцову Ю. А. у строк до п`яти робочих днів (з моменту набрання ухвали законної сили) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25 вересня 2017 року в частині відводу старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у порядку, передбаченому положеннями статті

23 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволенні скарги ОСОБА_1 у частині визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у виконавчому провадженні № 51858654 щодо не накладення арешту на рухоме і нерухоме майно боржника ОСОБА_2 ; не внесення даних про ОСОБА_2 , як боржника, до Єдиного реєстру боржників; не закінчення виконавчого провадження протягом шести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у визнанні неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у виконавчому провадженні № 51858654 у більшому обсязі, відмовлено.

У визнанні неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніка М. С. у виконавчому провадженні № 51858654 в частині не закінчення виконавчого провадження протягом шести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також у більшому обсязі, відмовлено.

У визнанні неправомірною бездіяльність начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. у виконавчому провадженні

№ 51858654 в частині не вжиття заходів щодо розгляду скарги

ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року в частині зобов`язання здійснити відсторонення старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. від виконавчого провадження № 51858654 у переданні цього провадження для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, а також про його зобов`язання здійснювати виконавче провадження № 51858654, відмовлено.

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що державний виконавець всупереч положенням частин другої та четвертої статті 57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції закону від 21 квітня 1999 року) копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не направив жодному банку і жодній фінансовій установі.

Крім того, державними виконавцями Мохно А. О. та Рєзником М. С. було допущено порушення положень частини восьмої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 21 квітня 1999 року) та частини восьмої статті

48 Закону України «Про виконавче провадження» у новій редакції щодо перевірки майнового стану боржника. Зокрема, не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відмовляючи в задоволенні скарги в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Мохно А. О. щодо не накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, суди виходили із недоведеності зазначеної вимоги та наявності в матеріалах справи постанови про накладення арешту на майно боржника.

Суди вважали, що державним виконавцем не допущено порушень вимог законодавства у частині невнесення даних про ОСОБА_2 як про боржника до Єдиного реєстру боржників, оскільки реєстр було запроваджено з прийняттям

ЗУ «Про виконавче провадження» у новій редакцій, якою чітко передбачено, що дані про боржника вносяться до цього реєстру разом із прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження. Разом із тим, постанова про відкриття була винесена державним виконавцем до набрання чинності вказаного закону.

У частині задоволення скарги щодо визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Рєзніка М. С. суди виходили з того, що всупереч положенням статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець Рєзнік М. С. не виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій, чим допустив неправомірну бездіяльність.

Щодо бездіяльності начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. суди вважали, що здійснюючи функцію контролю у виконавчому провадженні № 51858654 вона допустила неправомірну бездіяльність, оскільки не розглянула скаргу ОСОБА_1 від 25 вересня

2017 року в частині відводу старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. у порядку, передбаченому положеннями статті 23 Закону України «Про виконавче провадження».

Наявність іншої бездіяльності державних виконавців Мохно А. О., Рєзніка М. С. та начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

Слєпцової Ю. А., яку слід розцінювати як неправомірну при здійсненні виконавчого провадження № 51858654, стягувачем, на думку судів, не обґрунтовано та не доведено.

Відмовляючи в задоволенні скарги в частині зобов`язання здійснити відсторонення старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. від виконавчого провадження № 51858654, передати це провадження для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, а також зобов`язати здійснювати виконавче провадження

№ 51858654, суди виходили з того, що вказане не належить до повноважень суду та суперечить частині першій статті 6 Конституції України щодо поділу влади.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та короткий зміст вимог

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області

від 05 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області

від 07 травня 2018 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення по суті вимог скарги.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 425/2475/17 та витребувано її матеріали з Рубіжанського міського суду Луганської області.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у справі про розгляд скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, Верховний Суд виходив із того, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги має значення для формування єдиної правозастосовної практики.

У вересні 2018 року справа № 425/2475/17 надійшла до Верховного Суду.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою,

зі змісту якої встановлено, що по суті він просить змінити прохальну частину касаційної скарги, зокрема, просить застосувати заходи забезпечення боргу, зобов`язати ДВС Міністерства юстиції України ГТУЮ у Луганській області виплатити боржниками грошового боргу 253 505,00 грн та 48 000,00 грн моральної шкоди на його користь, та перерахувати вказані суми на його розрахунковий рахунок.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали повернуто заявнику на підставі статті 398 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року вказану справу призначено

судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції строків розгляду скарги, передбачених статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян» та статтями 205, 210 ЦПК України, відповідно до яких врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів.

Судом першої інстанції проігноровано та незаконно відмовлено у задоволенні заяви про надання заявнику копії звукозапису судового процесу, що суперечить статті 247 ЦПК України.

Судом апеляційної інстанції також порушено розумні строки розгляду скарги та незаконно винесено ухвалу про стягнення судового збору.

Крім того, апеляційним судом не досліджено вимог апеляційної скарги та не розглянуто питання про відшкодування матеріального збитку державою, заподіяного невиконанням судового рішення у справі № 425/4442/15-ц.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що у серпні 2016 року на підставі рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 травня 2016 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Луганської області від 04 липня 2016 року, у справі

№ 425/4442/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 (боржника) на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики від 02 квітня

2014 року у розмірі 24 906,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі

61 783,81, а всього - 86 689,81 грн. (а. с. 57, т. 1)

Постановою від 04 серпня 2016 року старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. на підставі зазначеного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження

№ 51858654, але 11 серпня 2016 року (оскільки за даним боржником вже було відкрито декілька виконавчих проваджень) воно було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 52291955 (а.с. 58, 60, 61, т. 1).

Також установлено, що 04 серпня 2016 року постановою старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 з забороною здійснювати його відчуження (а.с. 59, т. 1).

Судами не встановлено, а матеріали справи не містять відомостей про направлення вказаної постанови державним виконавцем банкам та фінансовим установам.

08 серпня 2016 року державними виконавцями Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з метою встановлення майнового стану Горденко О. А. було здійснено запит № 8397 директору Регіонального сервісного центру МВС у Луганській області про надання інформації про наявність транспортних засобів, належних на праві власності (а.с. 89, т. 1). З відповіді від 19 серпня 2016 року

№ 31/12/4441-3375 встановлено, що транспортні засоби за ОСОБА_2 не зареєстровані (а.с. 63, т. 1).

Згідно з відповідей на запити: № 1019177635, № 1019182891 від 08 серпня

2016 року, № 1029530357 від 04 жовтня 2017 року, № 1029544366 від 05 жовтня 2017 року Пенсійного фонду України; № 1019222506 від 08 серпня 2016 року,

№ 1019241011 від 09 серпня 2016 року Державної податкової служби України;

№ 1029304878, № 1029314987 від 28 вересня 2017 року Державної Фіскальної служби України через ДП «Національні інформаційні системи», ОСОБА_2 пенсію не отримує, у трудових правовідносинах не перебуває, рахунки за боржником не зареєстровані (а.с. 62, 90, т. 1).

Відповідно до Інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна

від 10 серпня 2016 року та 14 вересня 2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на яку державним виконавцем накладено арешт

(а. с. 64, 91, 103, т. 1).

Відповідно до відповіді на запит від 11 серпня 2016 року № 8588 начальника відділу адресно-довідкового підрозділу Управління державної міграційної служби України в Луганській області Горлянової С. В. про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку управління ДМС України в Луганській області, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96, т. 1).

Згідно з відповіддю начальника КП «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради Луганської області на запит від 11 серпня 2016 року № 8588 про наявність зареєстрованого нерухомого майна встановлено, що станом

на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 не зареєстроване (а.с.116, т. 1).

Згідно із заявою ОСОБА_1 до начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. від 12 вересня 2016 року йому не було надано поточну інформацію по провадженню, тому просив активно продовжити виконавче провадження про стягнення на його користь заборгованості з ОСОБА_2 , проводити оперативні дії з інформаційних запитів та про примусовий привід боржника до відділу державної виконавчої служби (а.с. 99, т. 1).

З відповіді начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. від 20 вересня 2016 року встановлено, що зведене виконавче провадження № 52291955 від 11 серпня 2016 року перебуває на примусовому виконанні, державним виконавцем вживаються всі необхідні заходи, щодо повного фактичного виконання рішення суду (а.с.101, т. 1).

Державним виконавцем надіслано запит від 16 вересня 2016 року № 10567 начальнику відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції, про наявність шлюбних зв`язків (а.с.107, т. 1). Згідно з відповіддю від 27 вересня 2016 року № 711/02.2-04/04 актовий запис про шлюб відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстровано 20 липня

2002 року за № 1080, шлюб не розірвано (а.с.108, т. 1).

19 вересня 2016 року державним виконавцем надіслано запит № 10599 голові державної прикордонної служби України про надання інформації щодо перетину кордону в період з 19 вересня 2014 року до 19 вересня 2016 року (а.с. 111, т.1).

З відповіді №0.64-23255/0/15-16 від 01 листопада 2016 року вбачається, що відомостей про перетинання державного кордону України у вказані періоди ОСОБА_2 в базі даних не виявлено (а.с.126, т. 1).

Державним виконавцем також надіслано запит № 10599 від 19 вересня 2016 року до Міністерства соціальної політики України про надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб (а.с.112, т. 1), запит

№ 12765 від 02 листопада 2016 року начальнику КП «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради Луганської області щодо надання належним чином завіреної копії плану квартири що належить боржнику

ОСОБА_2 (а.с.72, т. 1).

З постанови про залучення представника поліції до виконавчого провадження від 14 вересня 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 за викликами до державного виконавця не з`являється, ігнорує законні вимоги, тому призначено її привід на

19 вересня 2016 року на 10 годину (а.с.102, т. 1).

У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніком М. С. 19 вересня 2016 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт опису і арешту майна № 51858654, акти державного виконавця щодо фото-фіксації зазначеної квартири та про виклик боржника до відділу з метою отримання реквізитів для перерахування заборгованості (а.с. 66,109,110,

т. 1).

Згідно з розпискою від 19 вересня 2016 року ОСОБА_2 ознайомилась із заборгованістю та зобов`язалась частково сплачувати борг до 25 числа кожного місяця (а.с.68, т. 1).

19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. була надіслана скарга щодо незадовільної роботи державного виконавця Мохно А. О. (а.с.15, т. 1).

02 листопада 2016 року йому була надана відповідь за підписом виконуючого обов`язки начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Мирошниченко М. І., у якій зазначено, що державним виконавцем вживаються всі необхідні заходи для належного і своєчасного виконання виконавчих документів (а.с.115, т. 1).

31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. щодо надання інформації, яка знаходиться у виконавчому провадженні для ознайомлення з виконанням його (а.с.119, т. 1).

З відповіді від 01 листопада 2016 року № 12680 вбачається, що йому надано інформацію щодо всіх документів, які перебувають у складі виконавчого провадження та повідомлено, що державним виконавцем вживаються всі необхідні заходи щодо повного фактичного виконання рішення суду (а.с.115, т. 1).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніка М. С. від 02 листопада 2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні щодо надання письмового висновку, звіту про оцінку майна з питань визначення ринкової вартості описаного майна: 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.120, т. 1).

Згідно з актом цього державного виконавця від 10 листопада 2016 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення експертної оцінки майна спільно з експертом. Доступ до квартири ОСОБА_2 не надано, запропоновано повторно прибути 15 листопада 2016 року о 12 годині (а.с.128, т. 1).

Відповідно до заяви від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 просила начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцову Ю. А. відкласти проведення виконавчих дій у зв`язку з її захворюванням (а.с.129, т. 1).

01 лютого 2017 року державним виконавцем Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніком М. С. направлено запити № 1501, № 1465 до міського голови Рубіжанської міської ради Луганської області Хортєва С. І. та начальника служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області Нечіпуєнко О. В. щодо надання дозволу передати на реалізацію нерухоме майно, а саме: 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_2 та в якій зареєстрована і проживає її неповнолітня донька (а.с. 135,136, т. 1). З відповіді міського голови від 27 лютого 2017 року № 016-010/691 встановлено, що дозвіл на вчинення правочину нерухомого майна не може бути надано, оскільки будуть порушені права малолітньої доньки ОСОБА_8 , 2008 року народження (а.с.75, т. 1).

З акта старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. від 17 лютого 2017 року вбачається, що було повторно здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив, що стало перешкодою у перевірці майнового стану боржника, залишено виклик на 20 лютого 2017 року на 10 годину (а.с.137, 138, т.1).

07 березня 2017 року державним виконавцем надіслано запит № 4591 голові гаражного кооперативу міста Рубіжне «Мрія» Уразовському С. М. щодо надання інформації про наявність будь-якого майна на праві власності чи користування (а.с.139). Згідно з відповіддю № 13/03 від 13 березня 2017 року майна на правах власності на ім`я ОСОБА_2 не зареєстровано (а.с.76, т. 1).

З акта головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рєзніка М. С. від 01 червня 2017 року встановлено, що з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_2 повідомила, що не має можливості платити борги у більшому розмірі, прийняти виклик державного виконавця на 02 червня 2017 року відмовилася. Майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, а те майно, що описано раніше, не пошкоджено (а.с. 160, 161, т. 1).

Згідно з поданням начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. № 16791/16.14-34 від 13 липня 2017 року до начальника Рубіжанського відділу поліції головного управління національної поліції в Луганській області, станом на 11 липня 2017 року рішення суду ОСОБА_2 не виконано, а саме: не здійснюється сплата боргу в повній мірі, тому просить провести досудове розслідування по факту умисного невиконання рішення суду за статтею 382 Кримінального кодексу України (а.с. 77-79, т. 1).

З відповіді № 10100 від 31 липня 2017 року вбачається, що в ході розгляду матеріалів було встановлено, що ОСОБА_2 не ухиляється від виконання рішення суду, а сплачує борги по мірі своєї можливості (а.с. 82, т. 1)

Судами встановлено також, що 25 вересня 2017 року ОСОБА_1 подав на ім`я начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А. скаргу, у якій, зокрема, просив відсторонити від виконавчого провадження №51858654 державного виконавця Мохно А. О., тобто фактично, подав заяву про її відвід (а.с.180, т. 1).

Згідно з відповіддю начальника відділу Слепцової Ю. А. від 29 вересня 2017 року

№ 23174 законні підстави для відводу відсутні та запропоновано звернутися до Головного територіального управління юстиції у Луганській області з вищезазначеним питанням (а.с.184, т. 1). Судами не встановлено, а матеріали справи не містять постанови начальника відділу Слепцової Ю. А. про відмову в задоволенні заяви про відвід державного виконавця.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»

№ 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією

з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка

є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті

10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).

У Рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine»)

від 29 червня 2004 року ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті

19 Конституції України).

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до статті 452 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, за змістом вказаних норм закону, обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Звертаючись до суду зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та про зобов`язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 посилався на те, що державні виконавці, на примусовому виконанні яких перебуває виконавче провадження у справі № 425/4442/15-ц, та начальник, якому вони підпорядковані, не вчинили всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій, і тому допустили бездіяльність.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

У справі, що переглядається, судами встановлено, що постановою від 04 серпня 2016 року старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .

Разом із тим, встановивши, що копія вказаної постанови державним виконавцем не була направлена банкам чи іншим фінансовим установам або органам, що ведуть державний реєстр обтяжень рухомого майна, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про недотримання державним виконавцем вимог закону, у зв`язку з чим вважали таку бездіяльність незаконною.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання неправомірною бездіяльність державних виконавців Мохно А. О. та Рєзника М. С. у частині перевірки майнового стану боржника, оскільки відповідно до частини восьмої статті 52 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Встановивши, що державними виконавцями такі дії відповідно до вимог закону проведено не було, суди обґрунтовано вважали таку бездіяльність незаконною.

Відмовляючи в задоволенні скарги в частині визнання неправомірною бездіяльність державних виконавців щодо невнесення даних про боржника ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, правильно виходив із того, що вказаний реєстр було запроваджено тільки Законом України «Про виконавче провадження» у новій редакції від 02 червня 2016 року (тобто, тільки з 05 жовтня 2016 року). Положеннями частини п`ятої статті 9 цього закону прямо передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем 04 серпня 2016 року (тобто в період дії ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 21 квітня 1999 року), суди обґрунтовано вважали, що державний виконавець не допустила неправомірної бездіяльності щодо невнесення даних про ОСОБА_2 як про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Щодо відсутності неправомірної бездіяльності державних виконавців у частині не закінчення виконавчого провадження № 51858654 протягом шести місяців із дня винесення постанови про відкриття цього виконавчого провадження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Законом не передбачено таких підстав для закінчення виконавчого провадження, як сплив шестимісячного строку з дня відкриття виконавчого провадження.

У справі, що переглядається, судами також встановлено, що 25 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцової Ю. А., яка в частині вирішення питання відводу старшого державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О. не була розглянута в порядку, передбаченому законом.

У силу положень частини другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення із заявою) питання про відвід державного виконавця, який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова; посадові особи, які мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, зобов`язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у строк до п`яти робочих днів після її надходження.

Встановивши, що начальник Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слєпцова Ю. А. не винесла відповідної постанови щодо вирішення питання про відвід державного виконавця, суди обґрунтовано вважали таку бездіяльність незаконною.

Виходячи із встановлених у справі обставин та проаналізувавши норми закону, якими регулюються спірні правовідносини, а також те, що наявність іншої бездіяльності державних виконавців Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Мохно А. О., Рєзніка М. С. та начальника Слєпцової Ю. А., яку слід розцінювати як неправомірну при здійсненні виконавчого провадження

№ 51858654, стягувачем не обґрунтовано та не доведено, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судами строків розгляду скарги ОСОБА_1 , передбачених статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян» та статтею 205 ЦПК України, оскільки вказані правові норми не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Судом першої інстанції не було застосовано процедуру врегулювання спору за участі судді у порядку Глави 4 Розділу ІІІ ЦПК України, а тому посилання заявника в касаційній скарзі є безпідставними.

Посилання касаційної скарги на неправомірну відмову суду першої інстанції у прийнятті скарги в частині скасування постанов державного виконавця в іншому виконавчому провадженні № 2а/425/37/17 не можуть бути взяті до уваги, оскільки ухвала Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2017 року не переглядалася в апеляційному порядку та не є предметом оскарження заявником.

Доводи ОСОБА_1 щодо затягування судового процесу судом апеляційної інстанції шляхом залишення скарги без руху та необґрунтованого стягнення із заявника судового збору не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки встановивши, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, а тому, залишаючи апеляційну скаргу без руху із зазначених підстав, суд апеляційної інстанції діяв у межах повноважень, передбачених процесуальним законом, що не може розцінюватися, як затягування судового процесу.

Посилання касаційної скарги на те, що судом першої інстанції порушено вимоги статті 247 ЦПК України та проігноровано заяву ОСОБА_1 про видачу заявнику копії звукозапису судового процесу є безпідставними, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, розмір якого передбачено підпунктом

4 пункту 4 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір». Крім того, ненадання судом першої інстанції заявнику копії звукозапису судового процесу на правильність рішення судів по суті скарги не впливає.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржених судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів щодо їх оцінки, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, оскільки повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України»

(Заява № 3236/03).

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 05 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

І. М. Фаловська