Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.02.2019 року у справі №552/1556/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року

м. Київ

справа № 552/1556/18

провадження № 61-2660 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Товарна біржа «Українська міжрегіональна спеціалізована», Головне управління ДФС у Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року в складі судді Турченко Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Прядкіної О.В., Обідіної О.І., Хіль Л.М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо укладення договору купівлі-продажу №УМС-18/2 від 26 січня 2018 року з продажу нерухомого майна ТОВ «Спінтекс» - гаражу загальною площею 463,2 м2, що розташоване в АДРЕСА_2 ; визнати таким, що не відбувся цільовий аукціон, проведений Товарною біржею «Українська міжрегіональна спеціалізована» об 11 годині 18 жовтня 2017 року, з продажу цього нерухомого майна та визнати недійсним договір купівлі-продажу №УМС-18/2 від 26 січня 2018 року з продажу цього нерухомого майна, застосувавши наслідки недійсності правочину.

Позов мотивовано тим, що майно, яке стало предметом продажу з аукціону, перебувало у податковій заставі Державної податкової інспекції у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області. Організатором цільового аукціону виступала Товарна біржа «Українська міжрегіональна спеціалізована». Повідомлення про проведення аукціону було розміщено на офіційному сайті біржі. Позивач подав заяву на участь в аукціоні з усіма необхідними документами та сплатив гарантійний внесок в строки, визначені в повідомленні біржі про проведення аукціону, тобто був учасником аукціону.

На думку позивача, як проведення аукціону, так і складання протоколу аукціону супроводжувалось грубими порушеннями чинного законодавства» Податкового кодексу України, Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22 травня 2017 року №518, і Закону України «Про товарну біржу».

В аукціоні брали участь всього 4 учасника (1 юридична особа та 3 фізичні особи). Копія протоколу №1 проведення цільового аукціону, надана йому торгуючою організацією, містить погодження в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області, який не був присутній на цільовому аукціоні, що підтверджує протиправність дій контролюючого органу при погодженні результатів аукціону, проведеного з процедурними порушеннями.

Після того як йому стало відомо про факт несплати переможцем суми платежу за лот в строки, визначені договором, він неодноразово звертався із запитами до ГУ ДФС у Полтавській області та до Товарної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована» з метою отримання інформації та копій документів, що стосуються цільового аукціону з продажу майна ТОВ «Спінтекс», але відповіді на свої запити не отримував. Вважає, що всі дії, пов`язані з визначенням переможця та проведенням аукціону мають ознаки шахрайських та фіктивних дій ГУ ДФС у Полтавській області. Зокрема, завищена ціна за лот, процедурні порушення та ненадання інформації та копій документів на його запити, крім того, що не були спрямовані на забезпечення надходжень коштів до бюджету, що, на його думку, порушує його права та законні інтереси, як реального учасника аукціону та особи, що мала намір та могла придбати майно, яке було предметом аукціону.

Крім того, вважає, що правила проведення цільового аукціону, оголошені ліцитатором, не передбачали наявність другого переможця, а «Протоколом» не визначалося пропозиції учасників аукціону покроково, номери яких називає ліцитатор, що унеможливлює визначення наступного учасника, який запропонував найвищу ціну, що передувала переможцю. Жодним нормативно-правовим актом чи Порядком не передбачено укладання додатків до протоколу після проведення цільового аукціону, а згідно з пунктом 3 Розділу V Порядку, саме затверджений протокол є підставою для укладання протягом трьох днів договору купівлі-продажу. Вважає, що дії ГУ ДФС у Полтавській області, Товарної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована» та фізичної особи ОСОБА_2 щодо підписання додатку від 26 грудня 2017 року до протоколу №1 проведення цільового аукціону від 18 жовтня 2017 року та подальшого укладання на його підставі договору купівлі-продажу №УМС-18/2 від 26 січня 2018 року нерухомого майна суперечать нормам діючого законодавства та містять ознаки шахрайських дій.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що цільовий аукціон з продажу нерухомого майна, власником якого було ТОВ «Спінтекс», та яке перебувало у податковій заставі, а саме гараж загальною площею 463,2 м2 на АДРЕСА_2, проведено відповідно до вимог чинного законодавства України та жодним чином не порушує прав позивача. Крім того, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог, не довів суду, що в діях відповідачів наявні ознаки шахрайських дій і він звертався з цього приводу до правоохоронних органів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій. Так порушення норм процесуального права полягають у відсутності в описовій частині рішення місцевого суду відомостей стосовно поданих позивачем заяв і клопотань, у тому числі щодо залучення свідків, та щодо забезпечення доказів. Також у порушення вимог чинного процесуального законодавства та всупереч сталої практики Європейського Суду з прав людини, судовими рішеннями не надано мотивованої оцінки кожному аргументу позивача.

Щодо порушення судами норм матеріального права, заявник вказує на те, що в порушення вимог Податкового Кодексу України та Порядку №518 оголошення про проведення аукціону не містило всієї необхідної інформації, зокрема, відсутні технічні характеристик об`єкту нерухомості та інформація про земельну ділянку; на отриманих від ліцитатора учасниками аукціону картах були відсутні правила проведення аукціону, а під час їх оголошення ліцитатор повідомив, що в разі відмови переможця конкурсу від перерахування котів, аукціон визнається таким, що не відбувся. Крім того, ОСОБА_1 не було надано можливості встановити чи було зафіксовано його цінову пропозицію, ТОВ «Спінтекс» взагалі не було поінформовано про розірвання попереднього договору та необхідність підписання спірного договору, а представник ГУ ДФС у Полтавській області, на думку заявника, не мала права на підписання такого договору від імені товариства.

Доводи інших учасників справи.

ГУ ДФС у Полтавській області надало відзив на касаційну скаргу, в якому проти задоволення скарги заперечує та просить залишити оскаржувані судові рішення в силі. Зазначає, що дії податкового органу щодо продажу нерухомого майна, яке перебувало в податковій заставі, проведені в межах повноважень у спосіб та в порядку, визначених чинним законодавством. Кошти, отримані від реалізації відчуженого майна спрямовані на погашення податкового боргу власника майна. Жодних порушень прав позивача судами не встановлено. Вказані обставини в повній мірі встановлені і перевірені судами, а тому рішення є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права.

Інші учасники судового процесу своїм правом на подачу відзиву не скористались.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 вересня 2017 року майно ТОВ «Спінтекс», яке перебувало у податковій заставі, а саме, нерухоме майно (гараж), літера П-2, загальною площею 463,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором доручення № 31 на організацію та проведення цільового аукціону передано на реалізацію Товарній біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована».

Оголошення про проведення аукціону з продажу нерухомого майна (гараж) літера П-2 загальною площею 463,2 м2 на АДРЕСА_2 розміщене на офіційній веб-сторінці Товарної біржі «Українська універсальна спеціалізована»: www.uisce.com.ua та в Біржовій газеті № 39-1 від 29 вересня 2017 року.

В аукціоні брали участь 4 учасника: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ПП «Фратрія».

Відповідно до протоколу № 1 проведення цільового аукціону (податкова застава) від 18 жовтня 2017 року учасник цільового аукціону ОСОБА_3 придбав лот - нерухоме майно (гараж), літера П-2, загальною площею 463,2 м2 на АДРЕСА_2 за 2 001700 грн.

Договір купівлі-продажу № УМС-17/6 від 08 грудня 2017 року, укладений за результатами проведених 18 жовтня 2017 року торгів, підписаний у присутності двох понятих в.о. заступника начальника ГУДФС у Полтавській області Коротюком Д. В. і переможцем аукціону ОСОБА_3 , та зареєстрований на ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована» 08 грудня 2017 року.

Однак, Товарна біржа «Українська міжрегіональна спеціалізована» листом від 19 грудня 2017 року повідомила ГУ ДФС у Полтавській області про несплату переможцем аукціону, який відбувся 18 жовтня 2017 року, коштів за придбане нерухоме майно (гараж П-2).

ГУ ДФС у Полтавській області листом від 22 грудня 2017 року ініціювала розірвання договору купівлі-продажу визначеного майна.

Договір купівлі-продажу № УМС -17/6 від 08 грудня 2017 року був розірваний, про що укладена угода від 25 грудня 2017 року.

Переможцем аукціону оголошений наступний учасник, що запропонував найвищу ціну 171 700 грн після ОСОБА_3 - ОСОБА_2

26 січня 2018 року за результатами проведених торгів 18 жовтня 2017 року було укладено договір купівлі-продажу № УМС-18/2, підписаний в присутності двох понятих в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Рябковою А.М. і переможцем аукціону ОСОБА_2 , та зареєстровано на Товарній біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована».

Суди також установили, що на другу пропозицію ліцитатора по збільшенню початкової ціни лоту з 135 700 грн третій та четвертий учасники ( ОСОБА_1 та ПП «Фратрія» ) своїх пропозицій щодо ціни лоту не запропонували на відміну від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які запропонували ціну 2001700 грн та 171700грн відповідно

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи обох касаційних скарг, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до підпункту 14.1.8. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України аукціон (публічні торги) - це публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання недійсними правочинів, які укладені за результатом аукціону, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених чинним законодаством.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а правочину недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення таких торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; розміщення оголошення; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, тощо.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (95.1).

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Об`єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (95.7).

Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (95.13.).

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих (95.14.).

Відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, Закону України «Про товарну біржу», розроблено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджений наказом Міністерства фінансів України 22 травня 2017 року № 518 (далі - Порядок №518).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 518 організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.

Суди установили, що відповідно до Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення повноважень бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 575 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2013 року № 2159/24691) 16 грудня відбувся черговий конкурс з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Одним із переможців конкурсу, в тому числі була Товарна біржа «Українська міжрегіональна спеціалізована», з якою 1 вересня 2017 року ГУ ДФС у Полтавській області укладено договір-доручення № 31 на організацію та проведення цільового аукціону на продаж майна ТОВ «Спінтекс».

Розділом IV Порядку № 518 передбачено, що реалізація майна на цільовому аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців. Цільовий аукціон проводить ліцитатор (ведучий), якого призначає (залучає) організатор аукціону. Цільовий аукціон починається з оголошення ліцитатором правил проведення аукціону, кроку аукціону, правил поведінки на аукціоні, санкцій, що застосовуються до присутніх на аукціоні за порушення цих правил, інформації про майно, що виставляється для продажу, порядку організації торгів за кожним лотом, а також іншої інформації, необхідної для проведення аукціону. Під час цільового аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: початкова й остаточна ціна продажу лота; відомості про учасників аукціону; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор; результати аукціону; відомості про переможця - учасника, який під час аукціону запропонував найвищу ціну, або відомості про те, що аукціон закінчився без виявлення переможця. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення цільового аукціону. Затверджений протокол є підставою для укладення протягом трьох днів договору купівлі-продажу майна.

Переможець цільового аукціону зобов`язаний внести зазначені в протоколі платежі протягом строку, обумовленого договором купівлі-продажу. При цьому гарантійний внесок, внесений покупцем для участі в аукціоні, зараховується покупцеві в рахунок ціни продажу майна.

Якщо переможець цільового аукціону не сплачує вартості придбаного майна в повному обсязі протягом десяти календарних днів, контролюючий орган вживає заходів щодо розірвання договору купівлі-продажу майна в установленому законодавством порядку. У разі розірвання договору купівлі-продажу наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем аукціону. За його відсутності або відмови цільовий аукціон оголошується таким, що не відбувся. Гарантійний внесок не повертається учаснику, який став переможцем аукціону, але не сплатив вартості придбаного майна.

Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Оскільки судами установлено, що договір купівлі-продажу № УМС -17/6 від 8 грудня 2017 року, укладений з ОСОБА_3 був розірваний, наступного учасника, який запропонував найвищу ціну було оголошено переможцем аукціону відповідно до вищевказаних положень Порядку №518.

А тому твердження заявника про те, що Порядком це не передбачено і необхідно було оголошувати аукціон таким, що не відбувся є безпідставними.

Доводи заявника про те, що договір купівлі-продажу підписано керівником контролюючого органу за відсутності відмови від такого підписання від власника відчужуваного майна, є також неправомірними, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що договору купівлі-продажу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна у разі відмови боржника від підписання.

В подальшому боржник не оскаржував таких дій контролюючого органу, а заявник не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт відсутності відмови ТОВ «Спінтекс» від підписання договору.

Аргументи касаційної скарги щодо відсутності в оголошенні про проведення аукціону всієї необхідної інформації є неприйнятними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вже були предметом перевірки судом апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи наведені в касаційній скарзі не підтвердили ні порушень норм чинного законодавства під час проведення прилюдних торгів, ні порушень прав і законних інтересів позивача.

Посилання заявника на порушення судами норм процесуального права також не є підставою для скасування ухвалених у справі, оскільки за змістом частини другої статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Той факт, що суд не розглянув його клопотання про забезпечення доказів та не витребував матеріали відеофіксації спростовується матеріалам справи.

Щодо ненадання судами оцінки кожному аргументу позивача, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на наведене, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу ПАТ ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409-415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров