Історія справи

Постанова

Іменем України

05 травня 2020 року

м. Київ

справа № 191/1770/18

провадження № 61-12840 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року у складі судді Кухар Д. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження рухомим майном шляхом зняття заборони (арешту).

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 08 липня 2016 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 00521/04/0541/2016 у приміщенні територіального сервісного центру 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 передала у його власність транспортний засіб марки КІА, модель СЕРАТО, 2007 року випуску, седан В, сірого кольору, кузов номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Адміністратор територіального сервісного центру 0541 РЦС МВС у Вінницькій області Бондаренко О. В. перевірив відповідність інформації, внесеної до цього договору документам, які надані стороною договору та завірив договір печаткою. У регіональному сервісному центрі 1247 Дніпропетровської області у м. Павлограді він провів перереєстрацію свідоцтва зазначеного транспортного засобу на себе. За два роки користування автомобілем він за умовами догляду, зберігання, використання додатково збільшив розмір ринкової вартості автомобіля. До квітня 2018 року він користувався і володів зазначеним автомобілем, а потім вирішив його продати. Під час укладення договору купівлі-продажу нотаріус зробила витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14 квітня 2018 року № 55417406, з якого він дізнався про наявність обтяження - постанови про арешт майна боржника ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 за його кредитним договором від 02 березня 2007 року № 11124288000 з Акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк»).

З урахуванням наведеного просив усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження рухомим майном належним йому на праві власності - автомобілем марки КІА, модель СЕRАТО, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 , шляхом зняття заборони (арешту), накладеного 03 березня 2007 року Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року позов задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні права розпорядження рухомим майном, належним на праві власності ОСОБА_1 , - автомобілем марки КІА, модель СЕRАТО, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 шляхом зняття заборони (арешту), накладеного 03 березня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» код 09807750 Писаревським М. П., економістом 1 кат МВЗ УКР СРД АКІБ УкрСиббанк.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у діях ОСОБА_1 не встановлено неправомірної поведінки при купівлі автомобіля, майно придбане у законний спосіб, належним чином оформлені правовстановлюючі документи, сплачений податок за проведення перереєстрації вказаного транспортного засобу та проведені всі інші передбачені законом платежі, тобто автомобіль позивач набув правомірно, а тому має всі підстави для усунення перешкод у здійсненні права власності.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2019 року рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що застава транспортного засобу існувала до укладення договору-купівлі продажу спірного автомобіля, позивач набув транспортний з обтяженням (заставою) за відсутності домовленостей із заставодержателями, а тому вимоги недобросовісного набувача не підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2019 року та залишити в силі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що він є законним власником спірного транспортного засобу відповідно до договору купівлі-продажу, який укладений між ним та ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції помилково послався на норми статей 572, 598, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про заставу», оскільки ці норми регулюють правовідносини які виникли між ОСОБА_3 та АТ «УкрСиббанк».

У вересні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ «Вердикт Капітал» просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08 липня 2016 року №00521/04/0541/2016 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 автомобіль марки КІА, модель СЕRАТО (а. с. 22).

Згідно з інформаційним листом територіального сервісного центру 1247 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області станом на 24 квітня 2018 року автомобіль марки КІА, модель СЕRАТО, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу (а. с. 21).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником спірного автомобіля значиться ОСОБА_1 (а. с. 11).

Встановлено, що 02 березня 2007 року № 61808 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір застави транспортного засобу, предметом застави згідно з яким є транспортний засіб марки КІА, модель СЕRАТО, 2007 року випуску, седан В, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до договору факторингу від 20 квітня 2012 року № 05/12, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс Фінанс»), право вимоги за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору споживчого кредиту та заставу майна від 02 березня 2007 року № 11124288000, укладеного з ОСОБА_3 , перейшло до ТОВ «Кредекс Фінанс» (а. с. 48-55, 56-68).

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» від 01 серпня 2018 року № 01/08-2018 відбулось перейменування товариства на ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14 квітня 2018 року на автомобіль марки КІА, модель СЕRАТО, номер об`єкта НОМЕР_1 накладений арешт за кредитним договором від 02 березня 2007 року № 11124288000, АТ «УкрСиббанк» (а. с. 23).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року № 1255-IV (далі - Закон № 1255-IV), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 1255-IV, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону № 1255-IV визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону № 1255-IV взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19).

Згідно зі статтею 42 Закону № 1255-IV держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною четвертою статті 43 Закону № 1255-IV передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону № 1255-IV записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявностіу Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах: від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19).

Відповідно до інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14 квітня 2018 року реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 03 березня 2007 року в 12:14:00 за № 4585648 на автомобіль марки КІА, модель СЕRАТО, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 накладений арешт за кредитним договором від 02 березня 2007 року № 11124288000, АТ «УкрСиббанк» (а. с. 23).

Наведене свідчить, що спірний транспортний засіб, який є предметом застави, був відчужений позивачеві за наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірного автомобіля.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновком суду та власного тлумачення норм права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний