Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №319/195/17

Постанова

Іменем України

05 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 319/195/17-ц

провадження № 61-10788св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Міністерство оборони України,

представник відповідача - Матвєєнко ГалинаМиколаївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Бєлки В. Ю., Трофимової Д. А.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 02 жовтня 1987 року по 02 грудня 1987 року він під час виконання службового обов'язку у складі Збройних сил СРСР приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 30-кілометровій зоні при військовій частині № 53893, у зоні підвищеної радіоактивності, унаслідок чого отримав дозу радіоактивного випромінювання у 9,49 рентген, що підтверджується довідкою Орджонікідзевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області від 10 вересня 2012 року. Відповідно до довідки та виписки з акта огляду Медико-соціальної експертної комісії за результатами повторного огляду 25 липня 2012 року йому безстроково була встановлена ІІІ група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У зв'язку з указаним він позбавлений можливості вести повноцінний образ життя, постійно відчуває глибокі моральні переживання і страждання, психологічний дискомфорт, змушений витрачати значні кошти на лікування, тому просив суд стягнути з Міністерства оборони України 100 тис. грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2017 року у складі судді Ходька В. М. позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_6 25 тис. грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Стягнуто з Міністерства оборони України в дохід держави судовий збір у розмірі 250,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлена позивачу група інвалідності є наслідком захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Врахувавши тривалість, характер, глибину фізичних і душевних страждань позивача, суд стягнув з відповідача на відшкодування завданої моральної шкоди 25 тис. грн.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що зміст, коло суб'єктів і розмір страхового відшкодування у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцям при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше як через три місяці після звільнення зі служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що відбулися у період проходження служби у зв'язку з особливістю об'єкта посягання, були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 488 «Про Умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та членам їх сімей страхових сум». При цьому положення статті 440-1 ЦК УРСР на спірні правовідносини не поширюються, а спеціальним законодавством, зокрема вказаною постановою, не передбачено відшкодування моральної шкоди.

У порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року позивачем не надано суду належних і допустимих доказів протиправності дій або бездіяльності Міністерства оборони України, чи наявності причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправними діями завдавала шкоди.

Крім того, відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено чинним законодавством у формі надання потерпілим особам певних пільг і компенсацій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції від Міністерства оборони України, внаслідок чого отримав суттєве погіршення здоров'я та інвалідність ІІІ групи. Вказане свідчить, що йому було завдано моральної шкоди, обов'язок відшкодування якої покладено на відповідача.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що позовні вимоги ОСОБА_4 були заявлені на підставі статей 23, 1167 ЦК України, згідно з якими особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження протиправних дій або бездіяльності Міністерства оборони України, чи наявного причинного зв'язку між шкодою і протиправним діями відповідача.

Крім того, апеляційний суд правильно зазначив, що питання відшкодування шкоди військовослужбовцям і учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульовано спеціальним законодавством.

Так, відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Також цим Законом визначений комплекс заходів по соціальному захисту військовослужбовців, який включає в себе діяльність (функція) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Цим Законом визначено механізм соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких, зокрема, належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено чинним законодавством у формі надання потерпілим особам певних пільг і компенсацій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк