Постанова

Іменем України

(додаткова)

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 754/16137/15-ц

провадження № 61-10085св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: державне підприємство "Національна кіностудія художніх фільмів ім.

О. Довженка", генеральний директор державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_5, заступник генерального директора з питань розвитку державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_6, тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу кадрової роботи державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_7, головний інженер державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.

Довженка" ОСОБА_8, помічник генерального директора з питань безпеки державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_9, заступник генерального директора з загальних питань та безпеки державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_10, касир центральної бухгалтерії державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_11,

розглянув у судовому засіданні заяву ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_12,про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" (далі - ДП "НКХФ ім. Довженка "), генерального директора ДП "НКХФ ім. Довженка" ОСОБА_5, заступника генерального директора з питань розвитку ДП "НКХФ ім. Довженка" ОСОБА_6, тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу кадрової роботи ДП "НКХФ ім. Довженка" ОСОБА_7, головного інженера ДП "НКХФ ім. Довженка" ОСОБА_8, помічника генерального директора з питань безпеки ДП "НКХФ ім. Довженка" ОСОБА_9, заступника генерального директора з загальних питань та безпеки ДП "НКХФ ім. Довженка" ОСОБА_10, касира центральної бухгалтерії ДП "НКХФ ім.

Довженка" ОСОБА_11 про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, майнової, моральної шкоди, зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано наказ від 10 листопада 2015 року № 205-к про звільнення ОСОБА_4 незаконним.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП "НКХФ ім. Довженка" з 10 листопада 2015 року.

Стягнуто з ДП "НКХФ ім. Довженка" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 122 600,00 грн, 20 000,00 грн моральної шкоди та 1
158,75 грн витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року апеляційну скаргу ДП "НКХФ ім. Довженка" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року касаційну скаргу ДП "НКХФ ім.

Довженка" залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року залишено без змін.

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій ОСОБА_4 просила вирішити питання про судові витрати та стягнути з ДП "НКХФ ім. Довженка" судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 26
760,06 грн, недоплачений до Державного бюджету України. Також позивач просила постановити окрему ухвалу щодо генерального директора ДП "НКХФ ім. Довженка" з тих підстав, що останній не сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у повному обсязі.

Розглядаючи вимогу заявника про ухвалення додаткового рішення шляхом постановлення окремої ухвали, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до положень частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених частини 1 статті 270 ЦПК України.

З аналізу наведеної норми процесуального закону слід дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалене судом лише за наявності перелічених у статті 270 ЦПК України підстав.

Оскільки вимоги постановити окрему ухвалу не входять до вичерпного переліку підстав для ухвалення додаткового рішення, в цій частині заява ОСОБА_13 задоволенню не підлягає.

Водночас, в частині вирішення питання про судові витрати заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ДП "НКХФ ім. Довженка" оскаржувало судові рішення попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог, отже, відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" заявник мав сплачувати судовий збір лише за ці вимоги.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на день звернення до суду з позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Ураховуючи, що розмір оспорюваної суми становить 122 600,00 грн, позов має одночасно майновий і немайновий характер, який об'єднує три вимоги немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги мав сплатити 5 375,20 грн (1 226 * 200 %) (487,20 * 200 % * 3).

При поданні касаційної скарги ДП "НКХФ ім. Довженка" сплатило судовий збір не у повному обсязі, а саме у розмірі 2 923,20 грн (платіжне доручення № 2911 від 14 лютого 2018 року), у зв'язку з чим виникла необхідність в ухваленні додаткового рішення суду про стягнення судового збору у розмірі 2 452,00 грн (5 375,20 грн - 2 923,20 грн).

Керуючись статтями 270, 416, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_12, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім.

О. Довженка" в дохід держави судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 452,00 грн.

У задоволенні заяви ОСОБА_4, поданої представником ОСОБА_12, про постановлення окремої ухвали відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта