Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.10.2023 року у справі №537/2033/22
Постанова КЦС ВП від 04.10.2023 року у справі №537/2033/22

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 537/2033/22

провадження № 61-8213св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б.І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про встановлення належності документа.

Позовна заява мотивована тим, що вона є громадянкою російської федерації та тривалий час проживає на території України, а з 06 липня 2007 року перебуває у шлюбі з громадянином України - ОСОБА_2 й мають сина - ОСОБА_3 , який набув громадянство України за народженням.

31 січня 2017 року вона повторно отримала посвідку на постійне проживання в Україні на підставі та відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України», як особа, що має право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Зазначала, що її мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженкою с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області 14 травня 1955 року на ім`я ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний запис за № 3.

У свідоцтві про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданим Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року, за яким згідно з перекладом на українську мову, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 11 липня 1980 року уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 11 липня 1980 року зроблено запис № 101.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит, листом № 226-22.18-22 від 11 червня 2022 року з Онуфріївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначається про наявність в архіві відділу актового запису про народження № 3 від 11 січня 1955 року, складеного Виконавчим комітетом Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області на ОСОБА_5 , актовий запис складено державною мовою, прізвище дитини та батьків зазначено « ОСОБА_8 ».

З огляду на лист № 226-22.18-22 від 11 червня 2022 року виявлено актовий запис про шлюб батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 № 3 від 11 січня 1955 року, складений виконавчим комітетом Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, актовий запис складено державною мовою, прізвища наречених зазначено « ОСОБА_8 ».

Отже, у дошлюбному прізвищі матері ОСОБА_11 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Кривуші Кременчуцького району Полтавської області, у свідоцтві про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року, наявна помилка у написанні, замість правильного написання « ОСОБА_8 », що відповідає свідоцтву про народження серії НОМЕР_1 , метричним записам про її народження, що міститься в архівному актовому запису про народження № 3 від 11січня 1955 року, складеному Виконавчим комітетом Попівської сільської ради Онуфріївської району Кіровоградської області, та автентичного написання прізвища її батьків у цих же документах, помилково записано « ОСОБА_8 ».

Посилалася на те, що помилка у написанні прізвища матері у свідоцтві про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року, формально виключає доведеність належності її матері - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Відділом ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області «14» травня 1955 року на ім`я ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження 11 січня 1955 року зроблено відповідний запис № 3, та як наслідок підтвердження її права на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України 24 лютого 2022 року з 05 год. 30 хв. введено воєнний стан, пов`язаний з військовою агресією російською федерацією, що унеможливлює її звернення до органів російської федерації з відповідною заявою про виправлення помилки у написанні дошлюбного прізвища матері у свідоцтві про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року.

Зазначала, що для неї важливо не так одержання самого документа з правильним написанням у ньому дошлюбного прізвища матері у свідоцтві про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року, як оформлення особистих прав, що випливають із цього факту належності матері правовстановлюючого документу, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, а саме звернутись до територіального органу ДМС України з документами про набуття громадянства України за територіальним походженням.

Це означає, що в судовому порядку їй слід установити факт належності свідоцтва про народження НОМЕР_1 , повторно виданого Відділом ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області 14 травня 1955 року на ім`я ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний запис за № 3, саме її матері - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:

- встановити належність свідоцтва про народження НОМЕР_1 , повторно виданого Відділом ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області 14 травня 1955 року на ім`я ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний запис за № 3, саме її матері - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Кривуші Кременчуцького району Полтавської області.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивоване тим, що позивач зверталася до Онуфріївського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі із запитом про надання копії актового запису про народження матері та щодо внесення в нього змін на що отримала листа роз`яснення про можливість звернення до відділу для подання заяви встановленої форми про внесення змін до актового запису.

При цьому письмової заяви встановленої форми про внесення змін до актового запису позивач до відділу ДРАЦС не подавала та відповідно не перевірялося достатності підстав для внесення змін та не складався відповідний висновок.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано встановлено порядку дій щодо внесення змін до актового запису, а наявні у справі докази в їх сукупності не дають підстав дійти висновку щодо наявності помилки у свідоцтві пов`язаної саме з відмінюванням прізвища.

Крім того, позивачем не виконано вимоги статті 318 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено належність ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , у с. Кривуші Кременчуцького району Полтавської області свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Віділом ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області 14 травня 1991 року на ім`я ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження 11 січня 1955 року зроблено відповідний запис за № 3.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розбіжності у написанні прізвища матері позивача у свідоцтві про народження та свідоцтві про укладення шлюбу створює їй перешкоди у реалізації права на отримання громадянства України. При цьому районний суд безпідставно вказав в оскаржуваному рішенні на відсутність доказів звернення позивача до відповідних органів для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2022 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області мотивована тим, що Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області не є належним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем повинен бути відповідний орган реєстрації актів цивільного стану, а справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області вказує неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) та постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 591/5199/20 (провадження № 61-19527св20), від 08 грудня 2021 року у справі № 464/6696/20 (провадження № 61-13755св21), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Відділом ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області 14 травня 1991 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, Української РСР, інформація про батьків: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 (а. с. 12).

У свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року, дошлюбне прізвище, ім`я та по батькові зазначено - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області. Прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_13 (а. с. 13).

У листі Онуфріївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 226-22.18-22 від 11 червня 2022 року зазначено про наявність в архіві відділу актового запису про народження № 3 від 11 січня 1955 року, складеного виконавчим комітетом Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області на ОСОБА_5 , актовий запис складено державною мовою, прізвище дитини та батьків зазначено « ОСОБА_8 » (а. с 15).

ОСОБА_11 в порядку визначеному Інструкцією Міністерства юстиції України «Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні» № 22/5 від 29 грудня 1984 року зверталася до Відділу ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області та 14 травня 1991 року їй повторно видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту належності свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_5 . ОСОБА_11 , з яким звернулася до суду ОСОБА_1 , є підставою для оформлення належності позивача до громадянства України за територіальним походженням відповідно до Закону України «Про громадянство».

Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» визначено, що громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство» особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року по справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17) зазначено, що «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Відділом ДРАЦС Виконавчого комітету Онуфріївської районної ради Кіровоградської області 14 травня 1991 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, Української РСР.

У свідоцтві про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого Удачинською селищною радою Мирнинського району Якутської АРСР 11 липня 1980 року, дошлюбне прізвище, ім`я та по батькові зазначено - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області. Прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_13 .

З наданих позивачем документів очевидно, що помилка у написанні дошлюбного прізвища ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла під час укладення шлюбу та отримання свідоцтва про шлюб 11 липня 1980 року.

Судом апеляційної інстанцій враховано, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану на території України» внаслідок військової агресії російської федерації, дипломатичні, поштові та інші зв`язки з даною країною розірвано.

Зазначене виключає можливість позивачеві звернутися до органів російської федерації із заявою про вирішення питання щодо усунення розбіжностей у написанні дошлюбного прізвища її матері.

Отже, у ОСОБА_1 відсутній інший спосіб, ніж звернення до суду із вказаним позовом, для встановлення необхідного їй для набуття громадянства України факту. Зазначеним судовим рішенням громадянство не встановлюється, воно визначається згідно із Законом України «Про громадянство України».

Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Колегія суддів відхиляє посилання Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про те, що Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області є неналежним відповідачем у справі, оскільки такі є необґрунтованими.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Ураховуючи, що Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області не визнає можливості для набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі наявних у неї документів, отже, саме Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області є належним відповідачем у цій справі.

Не заслуговують на увагу доводи Державної міграційної служби України в Полтавській області про підсудність справи судам адміністративної юрисдикції, оскільки саме ЦПК України регулює питання встановлення належності документів особі.

Доводи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) та постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 591/5199/20 (провадження № 61-19527св20), від 08 грудня 2021 року у справі № 464/6696/20 (провадження № 61-13755св21), колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначених справах встановлено інші фактичні обставини, відмінні від справи, що є предметом касаційного перегляду.

Посилання касаційної скарги на те, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають (частина третя статті 315 ЦПК України), є помилковими, так як у цій справі ОСОБА_1 не просила встановити факт належності їй свідоцтва про народження в окремому провадженні, а просила встановити факт приналежності свідоцтва про народження її померлій матері і вказаний факт має для неї юридичне значення, нею зазначено мету подачі такої заяви до суду.

Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи і зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Б.І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець