Постанова

Іменем України

04 липня 2018 року

м. Київ

справа № 632/2700/15-ц

провадження № 61- 4143св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»,

представник відповідача - Муха Павло Валерійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області у складі судді Страхової І. П. від 14 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Шаповал Н. М.,

від 23 березня 2016 року

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс-Банк») про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», яке перейменовано на ПАТ

КБ «Правекс-Банк», було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав їй кредит у розмірі 5 049 доларів США до 20 грудня 2011 року, зі сплатою 13,99 % річних, на придбання автомобіля марки ЗАЗ 110557-42, 2007 року випуску. У забезпечення виконання зобов'язань за договором між нею та ПАТ

КБ «Правекс-Банк» укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер НОМЕР_1. 02 листопада 2010 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20 грудня 2007 року, за умовами якого проведено реструктуризацію заборгованості та встановлено новий графік погашення заборгованості, останній платіж мав відбутися у грудні 2011 року. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 061,02 грн. 06 серпня

2015 року ОСОБА_2 внесла в касу ПАТ КБ «Правекс-Банк» кошти у розмірі 42 598, 41 грн на виконання вказаного рішення, тому вважає, що повністю виконала зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши вказану суму позивачу, однак обтяження автомобіля не було знято.

З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просила визнати договір застави транспортного засобу від 20 грудня 2007 року, укладений між нею та ПАТ

КБ «Правекс-Банк», припиненим у зв'язку з виконанням зобов'язання, припинити право відповідача на заставу автомобіля ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер

НОМЕР_1, яке виникло на підставі договору застави, вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про обтяження вказаного транспортного засобу.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 січня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано договір застави транспортного засобу від 20 грудня 2007 року припиненим у зв'язку з виконанням зобов'язання. Припинено право відповідача на заставу транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер

НОМЕР_1, яке виникло на підставі договору застави від 20 грудня 2007 року. Вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відомості про обтяження транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ 110557-42, внесені на підставі договору застави. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, керуючись положеннями статей 16, 593 ЦК України, статті 28 Закону України «Про заставу», виходив із того, що свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 виконала у повному обсязі, однак обтяження з автомобіля ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано у заставу, не знято.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2016 року рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 січня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що застава має похідний характер від основного зобов'язання, яке забезпечується нею та втрачає чинність з припиненням основного зобов'язання, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

У жовтні 2016 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що сума за кредитним договором, яку було стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у солідарному порядку, було розраховано на момент подання позову, станом на 11 грудня 2014 року в той час, коли офіційний курс Національного банку України за один долар США по відношенню до української гривні складав 15,67 грн. У зв'язку з тим, що внесена сума була конвертована, банк вважає, що позивачем не виконано кредитне зобов'язання у повному обсязі і станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції є прострочена заборгованість за кредитом - 643, 81 долари США та

1 277, 66 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

У грудні 2016 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу,в якому зазначено, що рішення судів є законними і обґрунтованими, оскільки повністю сплатила борг по кредитному договору, який був визначений рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2015 року.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судом установлено, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», яке перейменовано на ПАТ КБ «Правекс-Банк», було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 5 049 доларів США зі сплатою 13,99 % річних до

20 грудня 2011 року, на придбання автомобіля марки ЗАЗ 110557-42, 2007 року випуску. Поручителем за вказаним договором є її син - ОСОБА_4

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ

КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі

42 061, 02 грн.

Згідно квитанції від 06 серпня 2015 року ОСОБА_2 сплатила в касу ПАТ КБ «Правекс-Банк» кошти у розмірі 42 598, 41 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється при закінченні терміну дії права,що становить предмет застави.

Відповідно до пункту 3.2 договору застави від 20 грудня 2007року договір застави діє до повного розрахунку заставодавця із заставодержателем за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, вірно застосувавши положення статті 593 ЦК України та Закону України «Про заставу», суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що зобов'язання, забезпечене заставою, припинилося оскільки ОСОБА_2 повністю сплатила заборгованість за кредитним договором.

При цьому суди вірно зазначили, що оскільки застава має похідний характер від основного зобов'язання, що забезпечується нею, вона втрачає чинність з припиненням основного зобов'язання.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, на законність судового рішення не впливають.

Враховуючи те, що висновки судів відповідають встановленим у справі обставинам, рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін, відповідно до положень статті 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 березня

2016 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 січня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк