Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 757/42770/20-ц

провадження № 61-5401св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабрина Елгерівна, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції м. Київ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Петриченко Аллою Ігорівною, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва в складі судді Ільєва Т. Г. від 02 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів:

Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І. від 25 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга С. Е., Обухівський міськрайонний ВДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції м. Київ, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 липня 2020 року приватним нотаріусом Сибігою С. Г., яким було стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором між батьками про визначення місця проживання дітей, участь у вихованні та утриманні дітей від 29 грудня 2017 року, в розмірі 1 777 600 грн.

Також позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що невжиття відповідних заходів шляхом зупинення виконання оскаржуваного виконавчого напису може призвести до безпідставного стягнення коштів з позивача, що у випадку задоволення позовних вимог може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року заяву про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення за виконавчим написом.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними до заявлених позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про задоволення заяви про забезпечення позову, зазначив про те, що в даному випадку позивач оскаржує виконавчий напис нотаріуса, а тому забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за ним є співмірним заявленим вимогам, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

01 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернулася засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду ід 25 лютого 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні питання про забезпечення позову не було враховано те, що зупинення виконання стягнення за виконавчим написом призводить до порушення прав дітей.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки предметом розгляду в даній справі не є питання стягнення аліментів, тоді як позовні вимоги заявлені щодо спірності розміру заборгованості, щодо якої було вчинено виконавчий напис. Позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову, які є тимчасовими, виходячи з обставин позову та предмету спору сторін, не є порушенням чи обмеженням прав дітей, гарантованих законами України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 757/42770/20-ц з Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 липня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

У ~law8~ роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимог.

Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Убачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на підставі договору між батьками про визначення місця проживання дітей, участь у вихованні та утриманні дітей від 19 грудня 2017 року. Оскаржуваним виконавчим написом було стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість зі сплати аліментів та пені за прострочення сплати аліментів за період з 10 лютого 2020 року по 10 червня 2020 року в розмірі 1 777 600 грн.

Оскільки позивач оскаржує виконавчий напис нотаріуса, то правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом відповідає зазначеним нормам процесуального закону, є співмірним заявленим вимогам.

Сам по собі факт зупинення виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, визначеному договором між батьками, не свідчить про реальне порушення прав дітей на утримання, оскільки такий договір є чинним та підлягає подальшому виконанню, тоді як в даній справі виник спір щодо наявної заборгованості за період з 10 лютого по 10 червня 2020 року.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права є неприйнятними.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2021 року було зупинено ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому дія вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Петриченко А. І. - залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Петриченко Аллою Ігорівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року залишити без змін.

Поновити дію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М.

Коротун