Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.01.2019 року у справі №824/204/2018

Постанова

Іменем України

23 травня 2019 року

м. Київ

справа № 824/204/18

провадження № 61-507ав19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

зучастю:

секретаря судового засідання - Яруна Я. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Драгпром",

представник позивача - Альошин Олег Юрійович,

відповідач - компанія Evciler Kimya Madencilik VE DEG MET. SAN. TIC. A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег. Мет. Сан. Тідж. А. С. ),

представник відповідача - Стусова Юлія Михайлівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Evciler Kimya Madencilik VE DEG MET. SAN. TIC. A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег. Мет.

Сан. Тідж. А. С. ) на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Пікуль А. А. від 04 грудня 2018 року у справі за заявою заявою Evciler Kimya Madencilik VE DEG MET. SAN. TIC. A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег. Мет. Сан. Тідж.

А. С. ) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25 травня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Драгпром" до Evciler Kimya Madencilik VE DEGERLI METALLER SANAYI TICARET A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег. Мет.

Сан. Тідж. А. С. ) про відшкодування збитків та стягнення витрат на оплату юридичних послуг,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

19 жовтня 2018 року Evciler Kimya Madencilik VE DEG. MET. SAN. TIC. A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег. Мет. Сан. Тідж. А. С. ) (далі - компанія Евджілер) звернулося до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 25 травня 2018 року у справі АС № 272т/2017 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Драгпром" (далі - ТОВ "Драгпром") до компанії Евджілер про відшкодування збитків та стягнення витрат на оплату юридичних послуг.

Заява мотивована тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 25 травня 2018 року стягнуто з компанії Евджілер на користь ТОВ "Драгпром" 524 508,73 доларів США збитків та 18 485,39 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору. Заявник вказував, що рішення арбітражного суду підлягає скасуванню, оскільки:

а) суперечить публічному порядку України, у зв'язку з тим, що переробка товарів відбувається за межами митної території України і таке суперечить Митному кодексу України;

б) сторони третейського спору не приступали до виконання договору про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали від 09 березня 2016 року, на підставі якого було стягнуто збитки, оскільки ТОВ "Драгпром" не здійснював поставки брухту компанії, послуги з переробки брухту не надавались та не оплачувались;

в) товариство не дотрималося процедури доарбітражного врегулювання спору, матеріали справи не містять належних доказів проведення переговорів із компанією Евджілер до моменту звернення ТОВ "Драгпром" до МКАС при ТПП України;

г) зі змісту арбітражного застереження, що міститься в договорі, неможливо встановити, якій саме арбітражній установі сторони домовились передати усі непорозуміння, які випливають з договору, оскільки вказана в англомовній частині договору арбітражна інституція не існує;

ґ) оспорюване арбітражне рішення містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, оскільки, зокрема, сторони не включали до арбітражної угоди спори про стягнення збитків за договором;

д) арбітражне застереження, як і сам договір, є недійсними, оскільки договір підписаний не уповноваженою особою зі сторони компанії.

Посилаючись на вищевикладене, заявник просив скасувати рішення МКАС при ТПП України від 25 травня 2018 року.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у задоволенні заяви компанії Евджілер відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що оспорюване рішення МКАС при

ТПП України від 25 травня 2018 року не суперечить публічному порядку України, і судом не встановлено, а заявником не наведено обставин, які можуть бути підставами для задоволення заяви про скасування цього рішення відповідно до вимог ЦПК України та Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводи

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, компанія Евджілер подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року із ухваленням рішення про задоволення заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, зазначені заявником доводи у повній мірі не були перевірені судом, не враховано наявність підстав, передбачених статтею 459 ЦПК України та статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", для його скасування.

Доводи особи, яка подала відзив

У лютому 2019 року ТОВ "Драгпром" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, указуючи на безпідставність посилань заявника в обґрунтування підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України від 25 травня 2018 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 березня 2016 року між ТОВ "Драгпром" (замовник) та компанією Евджілер (виконавець) укладено договір про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали, відповідно до якого замовник зобов'язався поставити сировину - брухт, що містить дорогоцінні метали, а виконавець - надати послуги з переробки брухту і видалення дорогоцінних металів та повернути видалені дорогоцінні метали замовнику. Замовник зобов'язався поставити виконавцю брухт на переробку та оплатити послуги виконавця в строки та на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до пункту 8.3 договору, якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів протягом тридцяти календарних днів від дня перших переговорів, то всі спори та непорозуміння належать передачі на розгляд МКАС при ТПП України.

Посилаючись на невиконання компанією Евджілер умов договору щодо повернення дорогоцінних металів, ТОВ "Драгпром" звернулося до МКАС при ТПП України із позовною заявою про стягнення з компанії збитків, яка рішенням МКАС при ТПП України від 25 травня 2018 року задоволена та стягнуто з компанії Евджілер на користь ТОВ "Драгпром" 524 508,73 доларів США збитків за невиконання умов укладеного між сторонами договору та 18 485,39 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 24, частиною 2 статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Відповідно до частини 2 статті 459 ЦПК України та частини другої

статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або 2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Щодо доводів заявника про те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України", під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Аналогічне роз'яснення наведено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України".

За таких обставин суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування Міжнародним комерційним арбітражним судом норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.

Як зазначалося вище, рішенням арбітражного суду від 25 травня 2018 року з компанії було стягнуто грошові кошти за невиконання умов договору

від 09 березня 2016 року, умови якого погоджені сторонами під час укладення такого договору.

Обставини, встановлені указаним рішенням арбітражного суду, стосуються виключно договірних правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи і не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави, рішення не стосується незалежності держави, її цілісності та основних конституційних прав і свобод, а тому не є таким, що порушує публічний порядок.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюване рішення арбітражного суду не виходить за межі договору та не суперечить публічному порядку України, а суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС при ТПП України норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.

Щодо доводів заявника про недійсність угоди за законом України

Як вбачається зі змісту укладеної між сторонами угоди, цей договір від імені компанії був укладений та підписаний її директором Білтекін Хакан, який діяв на підставі Статуту компанії, та скріплений печаткою з ідентифікаційними даними компанії Евджілер.

Заявник вказував на недійсність укладеного між сторонами договору

від 09 березня 2006 року, а отже, і на недійсність арбітражного застереження, викладеного у пункті 8.3 цього договору, з огляду на те, що Білтекін Хакан не був директором компанії і не мав повноважень діяти від її імені.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України.

Згідно з пунктом 8.1 укладеного між сторонами договору, цей договір регулюється чинним матеріальним правом України.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частини 1 статті 215 ЦК України.

Частиною 2 статті 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За змістом частини 2 та 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ЦК України виділяє такі види нікчемних правочинів: вчинений з порушенням обов'язкової письмової та нотаріальної форми (статті 218,219,220); вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності

(стаття 221); вчинений у випадках, передбачених законом, без дозволу органу опіки та піклування (стаття 224); недієздатною фізичною особою (стаття 226); правочин, що порушує публічний порядок (стаття 228); удаваний правочин (стаття 235).

Установивши, що такої підстави недійсності договору, як укладення договору неуповноваженою на це особою, законодавством не встановлено, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення арбітражного суду на підставі підпункту "а" пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України. При цьому суд правильно виходив з того, що підписання угоди неуповноваженою на це особою саме по собі не свідчить про нікчемність укладеної між сторонами угоди та не може бути підставою для скасування арбітражного рішення відповідно до норм процесуального законодавства.

Крім того, при розгляді спору МКАС при ТПП України відповідач, висуваючи заперечення проти позову, не заперечував щодо дійсності укладеної між сторонами угоди, зокрема з підстав підписання її неуповноваженою на це особою зі сторони компанії.

Щодо доводів заявника про недотримання арбітражної процедури

Відповідно до підпункту "г" пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону.

З огляду на відсутність між сторонами домовленості щодо процедури розгляду спору МКАС при ТПП України та враховуючи, що відповідно до змісту рішення арбітражний суд проводив розгляд справи з дотриманням положень закону, сторони дійшли згоди щодо низки питань, пов'язаних із процедурою арбітражного розгляду, зокрема, залучення до розгляду справи перекладача, фіксації розгляду справи за допомогою технічних засобів запису, а також визначили склад арбітражного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного арбітражного рішення відповідно до підпункту "г" пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України.

Обґрунтовуючи свою заяву, компанія Евджілер вказувала, що арбітражна процедура не відповідала пунктам 8.2,8.3 угоди.

Відповідно до пунктів 8.2,8.3 угоди всі непорозуміння, що виникають внаслідок або у зв'язку з цим договором, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів протягом тридцяти календарних днів від дня перших переговорів, то всі спори та непорозуміння належать передачі на розгляд МКАС при ТПП України.

Тобто, зазначені умови укладеної між сторонами угоди передбачають доарбітражне врегулювання спору та жодним чином не стосуються арбітражної процедури, як помилково вважає заявник.

При цьому апеляційний суд правильно також визнав необґрунтованими доводи заявника щодо недотримання доарбітражного врегулювання спору, оскільки у абзаці другому пункту 2 описової частини оскаржуваного арбітражного рішення зазначено, що у зв'язку з порушенням виконавцем умов договору та недосягненням сторонами згоди під час переговорів замовник звернувся до МКАС при ТПП України з позовною заявою.

Щодо доводів заявника про те, що арбітражний суд вирішив спір щодо питань, які виходять за межі арбітражної угоди, та заперечення компетенції МКАС при ТПП України на розгляд спору

Відповідно до пункту 8.3 укладеного між сторонами договору, якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів протягом тридцяти календарних днів від дня перших переговорів, то всі спори та непорозуміння належать передачі на розгляд МКАС при ТПП України.

Згідно з пунктом 10.3 договору у випадку виникнення розбіжностей між текстами договору текст українською мовою має переважну юридичну силу.

Установивши, що сторони договору дійшли згоди про передачу на розгляд МКАС при ТПП України усіх, без виключень, спорів та непорозумінь, які можуть виникнути з договору, чітко визначили арбітражну установу, якій будуть передані спори, що виникають з цього договору, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду на підставі підпункту "в" пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України. При цьому суд врахував переважну юридичну силу тексту договору, викладеному українською мовою, а тому невідповідність третейської установи тексту договору, викладеному англійською мовою, не свідчить про некомпетентність МКАС при ТПП України щодо вирішення спору та не може бути підставою для скасування арбітражного рішення.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" заява про відсутність у третейському суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що будь-яких заяв про відсутність компетенції МКАС при ТПП України при розгляді спору компанія не робила, зокрема таке вбачається із пункту 14.3 оспорюваного арбітражного рішення, відповідно до якого сторони підтвердили відсутність будь-яких заяв як стосовно компетенції МКАС при ТПП України, так і стосовно персонального складу арбітражного суду, що свідчить про те, що відповідач погодився на компетенцію саме МКАС при ТПП України.

Доводи апеляційної скарги про те, що сторони третейського спору не приступали до виконання договору, також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки перелік підстав, передбачених статтею 459 ЦПК України та статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", для скасування арбітражного рішення є вичерпним, наведена обставина в цьому переліку не міститься.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, рішення суду першої інстанції відповідає вимогами

статті 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, суд повно та всебічно розглянув справу, встановив усі фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтею 459 ЦПК України та статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", для скасування оспорюваного арбітражного рішення.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 459 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Evciler Kimya Madencilik VE DEG MET. SAN. TIC. A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег. Мет. Сан. Тідж. А. С. ) залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня

2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта