Постанова

Іменем України

23 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 379/1296/18

провадження № 61-10167св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест",

відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Тікич",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від

10 березня 2020 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гуля В. В.,

Сліпченка О. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" (далі - ТОВ "Інтерагроінвест") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Тікич" (далі - ФГ "Тікич") про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Позовна заява мотивована тим, що 02 серпня 2012 року між СП "Світанок" та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 309 оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:02:012:0036. Термін дії договору оренди земельної ділянки

з урахуванням дати реєстрації договору закінчився 29 грудня 2017 року.

17 березня 2017 року до СП "Світанок" надійшло письмове повідомлення від ОСОБА_1, в якому вона повідомляє про те, що є власником вказаної земельної ділянки, яка після завершення сівозміни підлягає поверненню. Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки СП "Світанок" 11 квітня 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП "Світанок" проєктом додаткової угоди від 03 квітня 2017 року до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02 серпня 2012 року (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується на 7 років до 31 грудня 2024 року. Відповідач отримала зазначений лист 13 квітня 2017 року. 24 квітня 2017 року до

СП "Світанок" від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про прийняте рішення про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі. Проте зі змісту даного повідомлення не зрозуміло, з чим саме не погоджується орендодавець ОСОБА_1, та які саме умови вона вважає неприйнятними.

У вересні 2018 року позивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про земельну ділянку, що 03 січня 2018 року, тобто через кілька днів після закінчення строку дії договору оренди землі

з СП "Світанок", ОСОБА_1 уклала новий договір оренди на земельну ділянку № НОМЕР_1 під кадастровим номером 3224487700:02:012:0036 з іншим орендарем - ФГ "Тікич". Право оренди за вказаним договором зареєстровано 15 січня

2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім того, СП "Світанок" пропонувало ОСОБА_1 укласти договір оренди землі на значно кращих умовах. Враховуючи зазначене вважає, що є наявний факт порушення переважного права СП "Світанок" на поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати поновленим з ТОВ "Інтерагроінвест" договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,4329 га, кадастровий номер undefined, що укладений 02 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СП "Світанок", на умовах, що викладені в додатковій угоді від 03 квітня

2017 року до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02 серпня 2012 року, строком на 7 років, судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від

18 лютого 2020 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Інтерагроінвест" до ОСОБА_1, ФГ "Тікич" про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

У лютому 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Кривошеєва М. Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ФГ "Тікич" про стягнення судових витрат, посилаючись на те, що у зв'язку із відмовою

у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Інтерагроінвест" відповідно до частин 1 -2 статті 137та частини 2 статті 141 ЦПК України витрати понесені відповідачами, в тому числі втрати на правову допомогу адвоката, підлягають стягненню з позивача на користь відповідачів.

Просив стягнути з ТОВ "Інтерагроінвест" на користь ОСОБА_1 витрати понесені на надання правової допомоги адвоката Кривошеєва М. Ю. у розмірі

7 900,00 грн, а також стягнути з ТОВ "Інтерагроінвест" на користь ФГ "Тікич" витрати понесені на надання правової допомоги адвоката Кривошеєва М. Ю.

у розмірі 7 900,00 грн.

Короткий зміст додаткової постанови апеляційного суду

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року задоволено заяву адвоката Кривошеєва М. Ю., який діє в інтересах

ОСОБА_1 та ФГ "Тікич" про стягнення судових витрат.

Стягнуто з ТОВ "Інтерагроінвест" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 900,00 грн.

Стягнути з ТОВ "Інтерагроінвест" на користь ФГ "Тікич" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 900,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що адвокат Кривошеєв М. Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ФГ "Тікич", надав належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, тому заява про стягнення судових витрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аргументи учасників справи

У липні 2020 року ТОВ "Інтерагроінвест" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженому додатковому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у судових рішеннях Верховного Суду від 04 листопада 2019 року

у справі № 9901/264/19, від 03 травня 2018 у справі № 372/1010/16-ц, від

17 жовтня 2018 у справі № 301/1894/17, від 31 березня 2020 у справі № 726/549/19, постанові ВГСУ від 15 листопада 2016 року у справі № 908/1051/16.

Крім того, судова повістка у справі надійшла позивачу 12 березня 2020 року, через два дні після винесення оскаржуваної постанови. Апеляційний суд не з'ясував причини неявки позивача в судове засідання, розглянув справу без належного повідомлення ТОВ "Інтерагроінвест" про дату, час та місце розгляду справи, не з'ясував причини неявки позивача в судове засідання, не заслухавши його.

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі, зупинено виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року до закінчення касаційного провадження.

В ухвалі зазначено, що як на підставу оскарження судового рішення у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норм права, а саме: статті 141 ЦПК України

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від

04 листопада 2019 року у справі № 9901/264/19, від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17, від

15 листопада 2016 року у справі № 908/1051/16, від 31 березня 2020 року

у справі № 726/549/19) та пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

14 грудня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно частини 3 статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частини 3 статті 368 ЦПК України.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин 2 -5 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі

в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону

в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні

з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25,27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідно до судових повісток повідомлень від 04 березня 2020 року розгляд заяв про стягнення судових витрат у цій справі призначено до розгляду в приміщенні Київського апеляційного суду на 10 березня 2021 року о 13 год. 45 хв. та 14 год. 00 хв. (т. 2, а. с. 188,189).

В матеріалах справи міститься телефонограма від 05 березня 2020 року про те, що представника ТОВ "Інтерагроінвест" повідомлено про розгляд заяви про стягнення судових витрат у цій справі 10 березня 2020 року о 13 год. 45 хв. (т. 2, а. с. 191).

У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ "Інтерагроінвест" 10 березня 2020 року, яке повернено до апеляційного суду 15 квітня 2020 року (т. 3, а. с. 29).

Згідно із частиною 9 статті 128 ЦПК Українисуд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених частиною 9 статті 128 ЦПК України, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Отже, повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого

2020 року у справі № 263/3930/16-ц (провадження № 61-12562св19), від

22 квітня 2020 року у справі № 522/19433/17 (провадження № 61-835св19), від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19 (провадження № 61-13685св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц (провадження № 61-22450св19).

За таких обставин апеляційний суд розглянув заяву адвоката Кривошеєва М. Ю. в інтересах ОСОБА_1 та ФГ "Тікич" щодо ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат за відсутності доказів належного повідомлення ТОВ "Інтерагроінвест" про призначений розгляд справи на

10 березня 2020 року, про що ТОВ "Інтерагроінвест" зазначає у касаційній скарзі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки встановлено підстави для обов'язкового скасування додаткової постанови апеляційного суду, іншим доводам касаційної скарги колегія суддів оцінки не надає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що оскаржена додаткова постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку

з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, додаткову постанову апеляційного суду скасувати

і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" задовольнити частково.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року скасувати.

Справу № 379/1296/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції додаткова постанова Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат