Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2019 року у справі №523/15625/18

Постанова

Іменем України

26 вересня2019 року

м. Київ

справа № 523/15625/18

провадження № 61-14002св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа 1 - Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство",

заінтересована особа 2 - Міністерство інфраструктури України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2019 року у складі судді Дяченка В. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 04 липня 2019 року в складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", Міністерство інфраструктури України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1, є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства 1 групи і з лютого 1984 року по квітень 1995 року знаходився на утриманні батька ОСОБА_2 Його батько ОСОБА_2 мав право на отримання статусу учасником бойових дій, однак за життя батько не звертався з приводу присвоєння йому статусу учасника бойових дій.

На підставі рішення суду від 22 грудня 1983 року батько сплачував аліменти на його утримання. З лютого 1984 року і до квітня 1995 року він знаходився на утриманні батька.

У період з жовтня 1962 року по березень 1963 року в Єгипті велись бойові дії.

Порядок надання статусу учасника бойових дій визначений постановою КМУ №740 від 23 вересня 2015 року про затвердження Порядку надання статусу особі, на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранами війни, зокрема визнаються особи, які приймали участь у захисті Батьківщини або у бойових діях на території інших держав.

Він стоїть на обліку у Суворовському відділені Пенсійного фонду України і отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника, однак не враховано, що його батько був учасником бойових дій.

Статус учасника бойових дій посмертно не присвоюють, однак його права, як сина утриманця, на якого розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", грубо порушуються, тому він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

З урахуванням уточнення, просив визнати його батька ОСОБА_2 учасником і ветераном війни, учасником бойових дій на теплоході "Іркутськ" в період з 01 травня 1962 року по 13 травня 1963 року в Єгипті під час ведення бойових дій та прирівняти його до утриманця учасника бойових дій; визнати, що його батько ОСОБА_2 своєчасно не отримав статус учасника бойових дій через те, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити факт наявності у ветерана-моряка і матроса цивільної особи статусу учасника бойових дій ОСОБА_2; встановити факт того, що теплохід "Іркутськ" з 01 травня 1962 року по 13 травня 1963 року і 40 членів команди знаходились у Середземному морі в територіальних водах Єгипту, порту Олександрія та перевозили військовий вантаж в зоні бойових дій; визнати, що він знаходився на утриманні батька ОСОБА_2; визнати його членом сім'ї і сином ОСОБА_2, учасника бойових дій та прирівняти його до цих осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що між сторонами існує спір про право, який вирішується у позовному провадженні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 523/15625/18 витребувано її з Суворовського районного суду м. Одеси.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, з урахуванням пояснень до касаційної скарги, поданих у липні 2019 року, до Верховного Суду, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що для визначення статусу учасника бойових дій батька, ОСОБА_1 потрібно для перегляду пенсії у Пенсійному фонді України (далі - ПФУ), оскільки ПФУ нараховується пенсія за втратою годувальника, проте ПФУ не передбачив, що ОСОБА_2 був за статусом учасником бойових дій.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У серпні 2019 року Міністерство інфраструктури України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому указувало, що заявник не заявляє жодної вимоги щодо встановлення факту, відповідно до якого Міністерство інфраструктури України є заінтересованою особою, а тому просило суд розглянути справу відповідно до вимог законодавства без участі представника Міністерства інфраструктури України.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшло від ОСОБА_1 пояснення на відзив, де ОСОБА_1 указував, що встановлення факту учасника бойових дій ОСОБА_2 потрібно для перегляду пенсії та постановлення на облік в Управлінні соціального захисту населення Суворовського району для пільгової категорії громадян.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду про встановлення юридичних фактів вбачається, що встановлення юридичного факту, у тому числі про визнання того, що він знаходився на утриманні батька ОСОБА_2, визнання його членом сім'ї ОСОБА_2, учасника бойових дій, заявнику необхідно з метою перерахунку щомісячних пенсійних виплат.

Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області до участі у даній справі в якості заінтересованої особи не залучено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Тлумачення частини 1 статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Згідно з частиною 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що "[..] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа №815/2603/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комісії з питань розгляду матеріалів з визначення статусу учасника бойових дій ДСК "ЧМП", Міністерства інфраструктури України, комісії з питань розгляду матеріалів з визначення статусу учасника бойових дій Міністерства інфраструктури України, Чорноморського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України, Суворовського районного військового комісаріату м. Одеси, Одеського обласного військового комісаріату, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Пенсійного фонду України, Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання визнати батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 учасником бойових дій, зобов'язання перерахувати пенсію.

За таких обставин правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у справі, яка розглядається виник спір про право щодо пенсійних виплат, який вирішується у порядку позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки суд правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська