Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 205/2976/17

провадження № 61-11187св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Ленінського районного суду м.

Дніпропетровська від 18 грудня 2018 року у складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") Стрюкової І. О. про визнання кредитного договору припиненим, зняття заборони відчуження.

Позов мотивовано тим, що 19 березня 2008 року між ним та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") укладений договір "Автопакет" № 786787/ФЛ, за умовами якого банк надав позивачу кредит у розмірі 15 929,70 доларів США на придбання автомобіля.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ПАТ "КБ "Надра" та ним укладений договір застави, предметом якого був автомобіль DADI BDD6491E, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ в сумі 67 818 грн 85 коп. та судовий збір у сумі 678 грн 19 коп. У січні 2017 року позивач звернувся до банку з приводу закриття кредитної заборгованості.

20 січня 2017 року позивач отримав повідомлення про позитивне рішення комітету по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу з питання списання залишку заборгованості у разі погашення суми, визначеної рішенням від 05 березня 2014 року.

26 січня 2014 року позивач повністю погасив заборгованість на загальну суму 68
498 грн. 06 лютого 2017 року позивач дізнався, що довідку про погашення заборгованості та документи, які необхідні для зняття заборони відчуження заставленого транспортного засобу, він не отримає, бо підготовку вказаних документів блокує керівництво банку в м. Києві. У відповіді уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" від 17 березня 2017 року зазначено, що рішенням комітету по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу ПАТ КБ "Надра" від 19 січня 2017 року не передбачалось повне закриття кредитного договору.

Позивач вважає, що кредитний договір від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ припинив свою дію 26 січня 2017 року у зв'язку з повним виконанням позичальником своїх зобов'язань.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати зобов'язання за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ, який укладений між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1, припиненим, а кредитний договір від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ таким, що припинив свою дію; виключити запис та зняти заборону відчуження на автомобіль DADI BDD6491E, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12 березня 2014 року за № 14234872.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано зобов'язання за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ, що укладений між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1, припиненим, а кредитний договір від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ таким, що припинив свою дію.

Виключено запис та знято заборону відчуження на автомобіль DADI BDD6491E, 2007 року випуску, номер кузова VIN- НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12 березня 2014 року за № 14234872. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю вимог банку про нарахування заборгованості у сумі 6 424,77 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 168 714 грн 46 коп., оскільки вимога кредитора задоволена шляхом виконання у повному обсязі судового рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованості. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про припинення зобов'язань за кредитним договором від 19 березня 2008 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" залишено без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики, ці зобов'язання вважаються припиненими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ПАТ КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Крім того, наявність судового рішення про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ
КБ "Надра" Стрюкової І. О. про визнання кредитного договору припиненим, зняття заборони відчуження призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не погашена заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" суму заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ в сумі 67 818 грн 85 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 41 180 грн 42 коп. ; заборгованість за процентами - 6 837 грн 53 коп. ; пеня - 7 068 грн 29 коп. ; штраф - 12 732 грн 61 коп. Зазначене рішення ОСОБА_1 виконав 26 січня 2017 року. Посилання судів попередніх інстанцій на протокол № 2 комітету по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу ПАТ КБ "Надра", як на доказ про повне погашення заборгованості не є доказом, оскільки це є внутрішнім документом банку.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у яких він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 березня 2008 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладений договір "Автопакет" № 786787/ФЛ, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у сумі 15 929,70 доларів США шляхом відкриття позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну траншеву кредитну лінію на придбання автотранспорту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,4 % річних, строком користування до 18 березня 2012 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 19 березня 2008 року між ПАТ "КБ "Надра" та позивачем укладений договір застави, предметом якого був автомобіль DADI BDD6491E, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" суму заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ в сумі 67 818 грн 85 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 41 180
грн 42 коп. ; заборгованість за процентами - 6 837 грн 53 коп. ; пеня - 7 068 грн 29 коп. ; штраф - 12 732 грн 61 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

19 січня 2017 року комітетом по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу ПАТ "КБ "Надра" (протокол № 2) прийнято рішення, відповідно до якого: "За умови погашення позичальником в строк до 28 лютого 2017 року заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ в розмірі не менше ніж заборгованість, визначена рішенням Ленінського районного суду м.

Дніпропетровська від 05 березня 2014 року, а також відшкодування в повному обсязі витрат, понесених банком на проведення претензійно-позовної роботи (у разі наявності), вирішили: відобразити заборгованість за кредитним договором, визначену рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року в балансі банку; скасувати зайво нараховані відсотки та плату за управління кредитом за кредитним договором; не застосовувати залишок пені та штрафних санкцій за КД; припинити претензійно-позовну роботу; забезпечити погашення заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ у черговості згідно рішення Ленінського районного суду м.

Дніпропетровська від 05 березня 2014 року".

26 січня 2017 року на виконання рішення Ленінського районного суду м.

Дніпропетровська від 05 березня 2014 року позивач у повному обсязі сплатив кредитну заборгованість на загальну суму 68 498 грн, що підтверджується квитанцією від 26 січня 2017 року № 188700952.

Згідно з відповіддю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І. О. від 17 березня 2017 року, рішенням комітету по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу ПАТ "КБ "Надра" (протокол № 2) від 19 січня 2017 року не передбачалось повне закриття кредитного договору "АВТОПАКЕТ" від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ, оскільки не закінчився строк позовної давності щодо виплати заборгованості за основними платежами протягом строку позовної давності, який згідно з розділом 7 кредитного договору складає десять років. Враховуючи той факт, що сплаченої суми заборгованості недостатньо для повного припинення зобов'язання за кредитним договором, підстави для зняття обтяження із заставного автомобіля відсутні.

Згідно з повідомлення банку станом на 05 квітня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 6 424,77 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України складає 168 714 грн 46 коп.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 81 ЦПК України.

Судами встановлено, що 26 січня 2017 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року позивачем було в повному обсязі сплачено кредитну заборгованість на загальну суму 68 498 грн, що підтверджується квитанцією від 26 січня 2017 року № 188700952.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що на момент виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року про дострокове стягнення заборгованості з відповідача у банку не було вимоги про наявність іншої не врахованої судовим рішенням заборгованості позичальника, тому зобов'язання за кредитним договором припинились у зв'язку з його виконанням.

Такі висновки судів ґрунтується на обставинах справи і вимогах закону.

Отже, у випадку пред'явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

Змінивши в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України строк виконання зобов'язань за кредитним договором, банк пред'явив позичальнику вимогу про дострокове повне повернення позики та процентів, належних кредитору за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ, у сумі 67 818 грн 85 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 41 180 грн 42 коп. ; заборгованість за процентами - 6 837 грн 53 коп. ; пеня - 7 068 грн 29 коп. ; штраф - 12 732 грн 61 коп.

Встановивши, що ця вимога кредитора задоволена шляхом виконання у повному обсязі судовим рішенням про стягнення з відповідача на користь банку 67 818 грн 85 коп.,суди дійшли правильного висновку про припинення зобов'язань за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 786787/ФЛ і безпідставність вимог банку.

Вказане узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Доводи касаційної скарги про те, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки у цій справі таких вимог банк не заявляв, а тому суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог згідно із частиною 1 статті 11 ЦПК України 2004 року, їх не вирішували.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець