Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.08.2019 року у справі №703/709/17

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 703/709/17

провадження № 61-29876св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Куцівська сільська рада Смілянського району Черкаської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - Смілянська місцева прокуратура,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Пономаренка В. В., Ювшина В. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, третя особа - ОСОБА_2 , про поділ спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, третя особа - ОСОБА_2 , про поділ спадкового майна.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3,13 га, що розташована в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

На час смерті ОСОБА_3 позивач та ОСОБА_2 проживали із спадкодавцем до дня її смерті, доглядали та поховали її.

Отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі ОСОБА_1 не може у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкову земельну ділянку, тому звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2017 року позов задоволено визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 3,13 га, розташовану в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 серпня 2003 року серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що позивач проживала разом зі спадкоємцем до дня смерті останньої, вели спільне господарство та прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у матеріалах справи відсутні докази родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 , а особи, які проживали зі спадкодавцем за Цивільним кодексом Української Радянської Соціалістичної Республіки 1963 року (далі - ЦК УРСР) не входять до осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв апеляційну скаргу особи, яка не мала права її подавати, оскільки вона не брала участі у справі, а справа не стосується інтересів держави. Відповідач же з апеляційною скаргою не звертався.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою ВССУ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 травня 2018 року справу № 703/709/17 та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

У день її смерті на території Куцівської сільської ради відкрилась спадщина, яка складалась із земельної частки (паю) розміром 3,23 в умовних кадастрових гектарах із земель КСП «ПРАВДА», розташована в адміністративних межах вказаної сільської ради без визначення меж цієї частки у натурі.

Матеріали справи не містять доказів про родинні відносини між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 3,13 га, що розташована в адміністративних межах Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області виданий ОСОБА_3 20 серпня 2003 року, тобто після її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2013 року, яке набрало законної сили 18 березня 2013 року визнано відумерлою спадщину ОСОБА_3 та спірну земельну ділянку передано у власність територіальної громади с. Куцівка Смілянського району Черкаської області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ЦК УРСР, оскільки спадщина після померлої ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 549 ЦК УРСР вважається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до статей 529, 530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Матеріали справи не містять доказів про родинні відносини між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3

Особи, які проживали із спадкодавцем за ЦК УРСР не входять до осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом.

Відповідно до частини четвертої статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову

З повідомлення Смілянського державного нотаріуса від 23 березня 2017 року вбачається, що із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилась.

Отже правильним є висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач не входила до кола спадкоємців за ЦК УРСР, із заявами до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини в позасудовому порядку не зверталася.

Крім того, апеляційним судом установлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 він виданий 20 серпня 2003 року, тобто після смерті ОСОБА_3 .

Частиною першою статті 9 ЦК УРСР установлено, що цивільною правоздатністю є здатність мати цивільні права і обов`язки.

Відповідно до частини другої ЦК УРСР правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вона не могла набути права власності на земельну ділянку на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 20 серпня 2003 року.

Оскаржуване судове рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилання заявника на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно прийнято апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури спростовуються наступним.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не

змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці

позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом

спадкоємства переходить до держави.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка у встановленому законом порядку не прийнята, оскільки нормами ЦК УРСР не було передбачено спадкування за законом особами, які проживали із спадкодавцем, але не перебували у родинних відносинах, тому спадкове майно (земельна ділянка) переходить до держави, що і було зроблено рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2013 року, яким визнано відумерлою спадщину ОСОБА_3 та спірну земельну ділянку передано у власність територіальної громади с. Куцівка Смілянського району Черкаської області.

Отже, рішенням суду першої інстанції від 20 квітня 2017 року було порушено інтереси держави, оскільки Куцівська сільська рада позбавилася права на володіння та розпорядження земельною ділянкою, право власності на яку було визнано за відповідачем.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З огляду на обставини справи на указані норми закону, суд апеляційної інстанції обгрунтовано прийняв до розгляду апеляційну скаргу прокурора, який звернувся в інтересах держави.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. А. Стрільчук