Постанова

Іменем України

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 727/3863/18

провадження № 61-47279св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005», ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Височанської Н. К., Лисака І. Н.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005» (далі - ОСББ «Теплий-2005»), ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору позички.

Позовна заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві власності. Установчими зборами власників квартир і нежилих приміщень будинку створено ОСББ «Теплий-2005».

28 листопада 2017 року загальними зборами ОСББ «Теплий-2005» прийнято рішення, яким передано у безоплатне постійне користування підвальні приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв. м, власнику квартири НОМЕР_1 (пункт 6 рішення) та встановлено резервні місця для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (під`їзд № 5) (пункт 7 рішення).

Вважав рішення загальних зборів у вказаній частині незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на загальних зборах не було кворуму, брало участь 16 із 20-ти співвласників квартир, а 8 присутніх осіб взагалі не мали права голосувати від імені співвласників, так як були без довіреностей, реєстр присутніх осіб на зборах не вівся, учасники зборів не розписувались у документах, рішення загальних зборів не оприлюднено належним чином.

Крім того, передача нерухомого майна у безкоштовне постійне користування суперечить пункту 8 Статуту ОСББ «Теплий-2005», статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтям 369, 382, 793 ЦК України та порушує його права як співвласника багатоквартирного будинку.

Рішення загальних зборів вважається неприйнятим, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

01 січня 2018 року на виконання умов пункту 6 рішення загальних зборів від 28 листопада 2017 року між ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 укладено договір позички нежитлового приміщення, за умовами якого позичальнику передано у тимчасове безоплатне користування підвальне приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв. м, по АДРЕСА_1 , для особистих потреб.

Позивач зазначав, що згідно з оскаржуваним рішенням загальні збори не вирішували питання про надання зазначеного приміщення у позичку, голову правління Ранчука В. В. не уповноважували підписувати з ОСОБА_2 оскаржуваний договір позички. Голова правління перевищив повноваження та відповідно вирішив питання, які не віднесені до його компетенції. Також ОСОБА_2 не є власником (співвласником) нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1 .

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року в частині передачі підвального приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв. м, (під`їзд № 5) у безоплатне постійне користування власнику квартири НОМЕР_1 (пункт 6 ) та в частині вирішення встановлення резервних місць для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (пункт 7);

визнати незаконним договір позички нежитлового приміщення від 01 січня 2018 року, укладений між ОСББ «Теплий-2005» в особі голови правління Ранчука В. В. та ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2 500 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року у складі судді Волошина С. О. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року в частині передачі підвального приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв. м, (під`їзд № 5) у безоплатне постійне користування власнику квартири НОМЕР_1 (шосте питання) та в частині вирішення встановлення резервних місць для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (сьоме питання).

Визнано незаконним договір позички нежитлового приміщення від 01 січня 2018 року, укладений між ОСББ «Теплий-2005» в особі голови правління Ранчука В. В. та ОСОБА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСББ «Теплий-2005» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Форма довіреностей на участь у загальних зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (проста письмова) від імені шістьох членів ОСББ не відповідає вимогам щодо форми зазначеного правочину, оскільки довіреності нотаріально не посвідчені. Таким чином, участь у голосуванні брало десять членів ОСББ як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників, що становить 1/2 від загальної кількості співвласників квартир, тоді як згідно з вимогами Статуту ОСББ збори є правомочними при наявності 2/3 його членів.

Задовольняючи позов про визнання договору позички нежитлового приміщення незаконним, суд першої інстанції виходив з того, що такий договір укладений на підставі рішення загальних зборів, яке ухвалено з порушенням вимог Статуту ОСББ.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року в частині визнання незаконним договору позички скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «Теплий-2005», ОСОБА_2 про визнання незаконним договору позички відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Теплий-2005» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність кворуму на загальних зборах ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року у зв`язку з неналежним посвідченням довіреностей на представництво інтересів співвласників будинку.

У пунктах 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Установлено, що оспорюваний договір позички від 01 січня 2018 року, сторонами якого є ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 , укладено у простій письмовій формі, отже, він є нікчемним.

Крім того, витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони. Той факт, що відповідач ОСББ «Теплий-2005» належним чином документально підтвердив такі витрати, і їх розмір не перебільшує суму, визначену умовами договору про надання правової допомоги, тому наявні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача ОСББ «Теплий-2005» понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову постанову частково.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність кворуму на загальних зборах ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року, у зв`язку з неналежним посвідченням довіреностей на представництво інтересів співвласників будинку. Разом з тим суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що ОСББ «Теплий-2005» не мало права розпоряджатися приміщенням, яке перебуває у спільній сумісній власності, без згоди всіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Статутом ОСББ «Теплий-2005» не передбачено можливість надання у постійне безоплатне користування у позичку майна, яке перебуває у спільній сумісній власності. Згідно з оскаржуваним рішенням загальні збори не вирішували питання про надання спірного приміщення у позичку, голову правління Ранчука В. В. не уповноважували підписувати з ОСОБА_2 оскаржуваний договір позички. Укладення 01 січня 2018 року на виконання умов пункту 6 рішення загальних зборів від 28 листопада 2017 року між ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 договору позички нежитлового приміщення порушує права позивача як співвласника багатоквартирного будинку. Крім того, в матеріалах справи відсутні додатки до договору про надання правової допомоги, в яких було б зазначено розмір гонорару адвоката, який ОСББ «Теплий-2005» зобов`язалося виплатити адвокату Коленику В. О.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скаргаОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності.

29 листопада 2005 року установчими зборами власників квартир і нежилих приміщень будинку утворено ОСББ «Теплий-2005».

28 листопада 2017 року загальними зборами ОСББ «Теплий-2005» прийнято рішення, яким, крім іншого, вирішено використовувати підвальні приміщення, що перебувають у спільній власності співвласників ОСББ, таким чином: підвальні приміщення (підїзд № 5) передати у безоплатне постійне користування: приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв. м -власнику квартири НОМЕР_1 ; приміщення ХVІІІ, загальною площею 43,50 кв. м, та горище будинку - у спільному користуванні співвласників ОСББ; встановити резервні місця для стоянки транспорту в кутовій частині будинку ( під`їзд № 5 ) (а.с. 10).

Згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» та додатків до нього участь у зборах взяли особисто та/або через представників співвласників 16 осіб із загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку 20 осіб (а.с. 43-49).

Відповідно до додатків до протоколу голосування № 6 та № 7, а також копій довіреностей по порядку денному особисто голосували 7 співвласників (квартира НОМЕР_2 - ОСОБА_4, квартира НОМЕР_3 - ОСОБА_5 , квартира НОМЕР_4 ОСОБА_6, квартира НОМЕР_5 - ОСОБА_1 , квартира НОМЕР_6 - ОСОБА_7, квартира НОМЕР_7 - ОСОБА_8 , квартира НОМЕР_8 - ОСОБА_9 ) та 9 осіб на підставі довіреностей (а.с. 38-49).

Від імені ОСОБА_10 , власниці квартир НОМЕР_9 та НОМЕР_10 , за довіреністю від 17 жовтня 2017 року, бланк НМЕ 347914, посвідченою приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скутар С. В., діяв ОСОБА_11 та голосувала ОСОБА_9 (а.с. 81).

Від імені власниці квартири НОМЕР_11 ОСОБА_12 за довіреністю від 25 листопада 2017 року, бланк НМЕ 470726, яка посвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О., діяли (голосували) ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с. 80).

Від імені власників квартири НОМЕР_1 ОСОБА_15 діяв (голосував) ОСОБА_2 , квартири НОМЕР_12 ОСОБА_16 - ОСОБА_17 , квартири НОМЕР_13 ОСОБА_18 - ОСОБА_19 , квартири НОМЕР_14 ОСОБА_20 - ОСОБА_21 , квартири НОМЕР_15 ОСОБА_22 - ОСОБА_23 , квартири НОМЕР_16 ОСОБА_24 - ОСОБА_25 на підставі довіреностей у простій письмовій формі на підставі договору доручення, укладеного у простій усній формі, без посвідчення (а.с. 82-86, 98).

У додатку № 6 до протоколу голосування помилково зазначено довірену особу від імені власника квартири НОМЕР_15 ОСОБА_22 - ОСОБА_26 , тоді як в дійсності його інтереси представляла ОСОБА_23 , присутня на загальних зборах. Крім цього, згідно з додатком № 6 до протоколу голосування ОСОБА_17 голосував як власник квартири НОМЕР_12 , а за додатком № 7 - він голосував за довіреністю від імені власника.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 Закону № 2866-III встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, вищезазначений Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із прийнятим відповідачем рішенням загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року в частині передачі підвального приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв. м, (під`їзд № 5) у безоплатне постійне користування власнику квартири НОМЕР_1 (пункт 6 ) та в частині вирішення встановлення резервних місць для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (пункт 7), а також позивач посилався на незаконність договору позички нежитлового приміщення від 01 січня 2018 року, укладеного між ОСББ «Теплий-2005» в особі голови правління Ранчука В. В. та ОСОБА_2 .

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року

у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що «правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року

в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України вирішив закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-ІХ роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005», ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору позички закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк