Історія справи

Постанова

Іменем України

01 липня 2019 року

м. Київ

справа № 344/5060/17

провадження № 61-45343св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь» на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Матківського Р. Й., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь» (далі - ТОВ «Континенталь»), ОСОБА_2 про стягнення коштів.

У лютому 2017 року ТОВ «Континенталь» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання недійсними окремих частин договору купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 26 січня 2015 року між ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_1 укладено договір № 02/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору ТОВ «Континенталь» зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, що буде створений у майбутньому, а покупець зобов`язався прийняти об`єкт та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення продавцем строку передачі об`єкту покупцю більш як на три місяці, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості об`єкту, вказаної в пункті 2.1 договору за кожен день прострочення та штраф у розмірі 100 % від загальної вартості об`єкту, вказаної у пункті 2.1 договору.

Посилаючись на те, що умови договору про стягнення пені є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, законодавчо обмежений граничний розмір пені за невиконання грошового зобов`язання - подвійна облікова ставка Національного банку України, а пункт 4.2 договору передбачено 0,1 % від загальної вартості об`єкту за кожен день прострочення, тобто 36,5 %, в той час як облікова ставка Національного банку України за період нарахування штрафних санкцій коливалась в межах 15-16%, просив визнати недійсним пункт 4.2 договору від 26 січня 2015 року № 02/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, оскільки цей пункт договору містить подвійну юридичну відповідальність за порушення умов договору - пеня та штраф, що суперечить статті 61 Конституції України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року роз`єднано поєднані у одному провадженні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Континенталь», ОСОБА_2 про стягнення коштів, від позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ «Континенталь» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання недійсним окремих частин договору від 26 січня 2015 року № 02/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, - виділивши їх у два самостійні провадження, а саме: за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Континенталь», ОСОБА_2 про стягнення коштів, присвоївши справі № 344/13973/16-ц (провадження № 2/344/932/17) та за позовом ТОВ «Континенталь» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання недійсним окремих частин договору від 26 січня 2015 року № 02/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2018 року у складі судді Островського Л. Є. позов задоволено.

Визнано недійсним пункт 4.2 договору від 26 січня 2015 року № 02/01/2015 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, укладеного між ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування. Отже, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано.

Ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково.

Пункт 4.2 договору від 26 січня 2015 року № 02/01/2015 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому укладеного між ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_1 у частині відповідальності ТОВ «Континенталь» за порушення умов зазначеного договору у вигляді пені у розмірі 0,1 % від загальної вартості об`єкту, вказаної в пункті 2.1 договору за кожен день прострочення строку передачі об`єкту покупцю більш як на три місяці визнано недійсним.

Щодо визнання недійсним пункту 4.2 договорувід 26 січня 2015 року № 02/01/2015 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, укладеного між ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_1 в частині відповідальності ТОВ «Континенталь» за порушення умов зазначеного договору у вигляді штрафу в розмірі 100 % від загальної вартості об`єкту, вказаної у пункті 2.1 договору за прострочення строку передачі об`єкту покупцю більш як на три місяці відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосплата пені та штрафу є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення буде свідчити про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, та відповідач визнав позову в частині відповідальності ТОВ «Континенталь» за порушення умов зазначеного договору у вигляді пені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Континенталь» просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що визнавши позов частково, відповідач фактично змінив умови договору, однак між сторонами відсутні будь-які заяви про зміну умов договору. Суд апеляційної інстанції своїм рішенням також фактично змінив умови договору.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 26 січня 2015 року між ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому № 02/01/15, за умовами якого продавець (ТОВ «Континенталь») зобов`язується передати у власність покупця об`єкт нерухомого майна, що буде створений в майбутньому, описаний у пункті 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору у власність покупця передається нерухоме майно, в подальшому об`єкт, що знаходитиметься в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 відповідно до наведеного опису: трикімнатна квартира, під`їзд перший, поверх шостий, площа 112 кв. м.

Згідно з пунктом 1.5 договору купівлі-продажу планове закінчення будівництва та введення в експлуатацію комплексу, в якому знаходиться вказаний у пункті 1.2 об`єкт - перше півріччя 2016 року.

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу визначено, що загальною вартістю об`єкта на момент укладання цього договору являються грошові кошти в національній валюті України, в розмірі еквівалентному 52 640,00 дол. США за офіційним курсом долара США встановленому Національним банком України. Платежі проводяться покупцем у національній валюті у терміни, передбачені пунктом 2.2.

Терміном внесення зазначених коштів сторонами було визначено 27 січня 2015 року (пункт 2.2).

ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Континенталь» 836 954,47 грн, що на день внесення суми становило 52 640,00 дол. США згідно із офіційним курсом валют, встановлених Національним банком України. Цей факт визнається представником відповідача і підтверджується рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 26 січня 2015 року № 02/01/2015 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому ТОВ «Континенталь» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, що буде створено в майбутньому згідно з пунктом 1.2 договору, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Пунктом 1.5 цього договору встановлено, що планове закінчення будівництва об`єкта будівництва - трикімнатної квартири на шостому поверсі загальною площею 112 кв. м на АДРЕСА_1 та введення будинку в експлуатацію - перше півріччя 2016 року.

Установлено, що відповідно до пункту 1.5 цього договору будівництво належної ОСОБА_1 трикімнатної квартири на шостому поверсі загальною площею 112 кв. м на АДРЕСА_1 у першому півріччі 2016 року не закінчено, будинок в експлуатацію не введено.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення продавцем строку передачі об`єкта покупцю більш як на три місяці, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості об`єкта, вказаної в пункті 2.1 договору за кожен день прострочення та штраф у розмірі 100 % від загальної вартості об`єкта, вказаної у пункті 2.1 договору.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав заяву про часткове визнання позову та просив визнати недійсним пункт 4.2 договору від 26 січня 2015 року № 02/01/2015 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому в частині сплати продавцем пені у розмірі 0,1 % від загальної вартості об`єкту, вказаного в договорі за кожен день прострочення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом частин першої, третьої статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначений правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сплата пені у розмірі 0,1 % від загальної вартості об`єкту, вказаної в пункті 2.1 договору за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 100 % від загальної вартості об`єкту, вказаної у пункті 2.1 договору є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення буде свідчити про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині недійсності договору про сплату пені, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині та відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним пункту 4.2 договору про сплату штрафу.

Зазначеними вище встановленими судом обставинами спростовуються доводи касаційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України) та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.

При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко