Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 724/1009/16-ц

провадження № 61-15205св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року у складі судді Руснака А. І. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовна заява мотивована тим, що 25 травня 2015 року на вул. Головній у с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області сталася ДТП за участю автомобіля «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Унаслідок ДТП водій ОСОБА_1 та пасажир автомобіля «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 були доставлені до лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці.

За фактом указаної події Хотинським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області (далі - Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області) внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом із кримінального провадження № 12015260160000212 (а. с. 15).

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи від 03 липня 2015 року № 110 виявлені тілесні ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_1 у вигляді забійних ран волосяної частини голови, правої нижньої кінцівки та верхньої губи, струс головного мозку мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден тулуба, обличчя та кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Висновками судово-медичної експертизи від 03 липня 2015 року № 109 встановлено, що виявлені тілесні ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_2 у вигляді забійної рани чола та струсу головного мозку мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден нижніх кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Постановою заступника начальника слідчого відділу Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 28 серпня 2015 року кримінальне провадження № 12015260160000212 закрито за відсутності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України.

Висновком експертного дослідження механізму та обставин ДТП за участю автомобілів «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , від 01 березня 2016 року № 14, складеним судовим експертом Горою І. В., встановлено, що водій автомобіля «Chery Amulet» ОСОБА_1 не мав технічної можливості своїми діями попередити зіткнення з автомобілем марки «Audi A4» шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху, а саме - виїзду автомобіля «Audi A4» на його смугу руху, так як навіть його зупинка не виключала зіткнення, оскільки зустрічний транспортний засіб, автомобіль «Audi A4», не гальмував.

Водночас водій автомобіля «Audi A4» ОСОБА_3 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Chery Amulet».

Крім того, висновком експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Chery Amulet», від 03 травня 2016 року № 26/16, складеного судовим експертом Юзвою С. Г., встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Chery Amulet» внаслідок пошкодження його транспортного засобу у ДТП 25 травня 2015 року, визначено у розмірі ринкової вартості цього автомобіля на момент його пошкодження та становить 64 025 грн, оскільки проведення належного ремонтного відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним.

Позивачі зазначили, що в результаті вищевказаної ДТП їм було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку з протиправною поведінкою по відношенню до них, а ОСОБА_1 - ще й майнову шкоду у зв`язку з пошкодженням його транспортного засобу.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження його транспортного засобу в розмірі 14 025 грн та франшизу в розмірі 510 грн; стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження його транспортного засобу в розмірі 49 490 грн та майнову шкоду, пов`язану з лікуванням, у розмірі 2 951,17 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, судові витрати та витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідженням; стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, пов`язану з лікуванням, у розмірі 14 977,61 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в загальній сумі 52 441,17 грн, яка складається зі: шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, - 49 490 грн; витрат, пов`язаних із лікуванням, - 2 951,17 грн.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, пов`язану із лікуванням, у розмірі 7 488,03 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в загальній сумі 14 535 грн, яка складається із: різниці майнової шкоди за пошкодження транспортного засобу - 14 025 грн; франшизи - 510 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 - моральної шкоди, встановивши, що ДТП відбулось унаслідок недотримання Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), саме ОСОБА_3 .

Ухвалюючи рішення про стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 49 490 грн, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована, а оскільки останній є потерпілим, то він має право на відшкодування завданої шкоди з МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу МТСБУ задоволено частково.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року змінено в частині стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнової шкоди з 52 441,17 грн на 2 951,17 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порушення вимог статті 33.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у встановлений законом і договором триденний строк не повідомили страхову компанію про страховий випадок та не надали суду доказів здійснення ними такого повідомлення, підстави для стягнення страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, з МТСБУ, відсутні.

Натомість, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 моральної шкоди є правильним, оскільки вину ОСОБА_3 у ДТП було встановлено під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з нього майнової та моральної шкоди, а справу передати в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи вказаний спір, суди попередніх інстанцій помилково вважали встановленою вину ОСОБА_3 у ДТП. Наданий позивачами висновок дослідження механізму та обставин ДТП від 01 березня 2016 року № 14 ґрунтується на неперевірених та спірних вихідних даних, а також схемах, складених за результатами проведення слідчих експериментів за участю лише позивачів. Судом необґрунтовано відхилено клопотання представника ОСОБА_3 про проведення у справі судової автотехнічної експертизи.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 25 січня 2018 року, витребувано справу № 724/1009/16-ц із суду першої інстанції.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.

Фактичні обставини, встановлені судами

25 травня 2015 року о 00:50 год ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості, не впоравшись з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

У результаті ДТП водій ОСОБА_1 та пасажир ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження, що підтверджується висновками експерта від 03 липня 2015 року № 109 екс-Н та № 110 екс-Н, а автомобіль марки «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічні пошкодження.

Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 28 серпня 2015 року кримінальне провадження за № 12015260160000212 від 25 травня 2015 року було закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України

(а. с. 22-24).

Висновком експертного дослідження механізму та обставин ДТП за участю автомобілів «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 01 березня 2016 року № 14, складеним судовим експертом Горою І. В., встановлено, що в заданій дорожній обстановці при заданих вихідних даних водій автомобіля «Audi A4» ОСОБА_3 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Chery Amulet», шляхом виконання вимог пунктів 10.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Також встановлено, що невідповідність дій ОСОБА_3 вимогам зазначених пунктів Правил дорожнього руху перебувала в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Висновком експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chery Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 03 травня 2016 року № 26/16, складеного судовим експертом Юзвою С. Г., визначено, що вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля марки «Chery Amulet», 2007 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його транспортного засобу внаслідок ДТП 25 травня 2015 року, в цінах на момент завершення виконання цього дослідження становить 64 025 грн (а. с. 41-45).

Відповідно до виписки з історії хвороби від 08 червня 2015 року № 6072 встановлено, що після вищевказаної ДТП позивач ОСОБА_1 був госпіталізований до нейрохірургічного відділення Обласної клінічної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Чернівці», де з 25 травня 2015 року до 08 червня 2015 року проходив стаціонарне лікування (а. с. 64).

Наявними в матеріалах справи чеками та квитанціями підтверджується факт понесення ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням в Обласній клінічній установі «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Чернівці», у загальній сумі 2 951,17 грн.

Із виписок з історій хвороби № 6073, 6596, 9593 вбачається, що після ДТП ОСОБА_2 також була госпіталізована в нейрохірургічне відділення Обласної клінічної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Чернівці», де проходила стаціонарне лікування з 25 травня 2015 року до 05 червня 2015 року; також проходила лікування в гастроентерологічному відділенні Обласної клінічної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Чернівці» з 05 червня по 16 червня 2015 року та з 13 серпня 2015 року до 20 серпня 2015 року (а. с. 73-75).

Згідно з даними офіційного сайту МТСБУ, автомобіль марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,на момент ДТП застраховано не було.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваних частинах ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частини третя та четверта статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частинами першою-третьою статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 57 ЦПК України 2004 року передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно

до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Абзацом четвертим вищевказаного пункту постанови роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами КПК України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.

Визначаючись з правовідносинами, які виникли між сторонами та їх змістом на підставі наданих сторонами доказів, суд має відповідно до статті 212 ЦПК України 2004 року оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку поданим сторонами доказам, суди повинні оцінювати кожний доказ окремо, а потім надавати оцінку сукупності доказів і їх співвідношенні. При цьому суд має з`ясовувати як належність та допустимість доказів за формою та їх відношенням до правовідносин між сторонами, так і за їх змістом.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність порушеного права позивачів, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Постанова заступника начальника слідчого відділення Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 28 серпня 2015 року про закриття кримінального провадження від 25 травня 2015 року № 12015260160000212 у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, стосується відсутності однієї з кваліфікуючих ознак вважати вказану ДТП злочином, а саме - заподіяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Разом з цим, за змістом цієї постанови саме ОСОБА_3 25 травня 2015 року, керуючи автомобілем «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Головній у с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Указаною постановою суду також встановлено, що відповідно до висновку експерта від 29 травня 2015 року № 702 при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у кількості 0,39 %.

Суди попередніх інстанцій також врахували надані позивачами докази на підтвердження механізму та обставин ДТП, зокрема висновок від 01 березня 2016 року № 14, складений судовим експертом Горою І. В., який відповідачем ОСОБА_3 не спростовано.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4 звертав увагу на відсутність у справі доказів винуватості відповідача ОСОБА_3 у вчиненні ДТП та заявив клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.

Висновки вказаної експертизи досліджувались апеляційним судом під час розгляду справи у сукупності з іншими доказами, що підтверджується аудіозаписом судового засідання 25 січня 2018 року.

Таким чином, незважаючи на відсутність у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, обставини, встановлені в постанові заступника начальника слідчого відділення Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області про закриття кримінального провадження та у висновку судового експерта від 01 березня 2016 року № 14, вказують на причинно-наслідковий зв`язок між недотриманням відповідачем Правил дорожнього руху та ДТП, що сталась 25 травня 2015 року.

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відшкодування завданої позивачам майнової та моральної шкоди саме ОСОБА_3 .

Доводи касаційної скарги направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення в частині вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_3 позивачам майнової та моральної шкоди ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник