Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 20.05.2019 року у справі №369/10424/17 Ухвала КЦС ВП від 20.05.2019 року у справі №369/10...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.05.2019 року у справі №369/10424/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 369/10424/17

провадження № 61-8310св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О. Жданова В. С., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 рокуу складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 257 000,00 грн за договором позики від 21 жовтня 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але потім ухилялась від отримання свідоцтва про право на спадщину. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2009 року було замінено боржника ОСОБА_3 її правонаступником ОСОБА_2 у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 02 листопада 2006 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Покладено на ОСОБА_2 обов`язок задовольнити вимоги кредитора ОСОБА_1 в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Вартість спадкового майна за оцінкою експерта становить 282 720,00 грн, яка боржником не оскаржувалася, проте відповідач продовжувала не виконувати рішення суду і неправомірним шляхом намагалась перереєструвати право власності на спадковий будинок, тобто ОСОБА_2 є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання.

ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 інфляційні втрати та три відсотки річних в сумі 218 537,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що чинним законодавством не передбачено нарахування інфляційних втрат на суму боргу спадкодавця, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у вигляді стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат не узгоджується з положеннями ЦК України про спадкування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про те, що ОСОБА_2 вчиняла дії щодо ухилення від виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року чи ухиляється від виконання вимог статті 1297 ЦК України щодо звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Аргументи учасників справи

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив: частину постанови апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції залишити без змін; скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення коштів 218 537,00 грнта ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 218 537,00грн. При цьому посилався на те, що апеляційний суд неправильно застосували норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 ЦК України. Втім, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх зобов`язань та безпідставно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 218 537,00 грн. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року призначено справу до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року у справі № 2-2816/2006 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 257 000,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2009 року по справі № 2-2816/2006 замінено боржника ОСОБА_3 її правонаступником ОСОБА_2 у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 02 листопада 2006 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Покладено обов`язок на ОСОБА_2 задовольнити вимоги кредитора ОСОБА_1 повністю, але в межах вартості майна одержаного в спадщину.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2009 року у справі № 2-3039/2009 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок задоволено. Визнано дійсним укладений 05 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на вказаний житловий будинок.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 травня 2015 року по справі № 369/11454/13 рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2015 року скасовано та ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на майно спадкодавця задоволено частково. Накладено стягнення на Ѕ частину будинку загальною площею 62,3 кв. м, який знаходиться в АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,1989 га, які належали ОСОБА_3 на праві власності, в межах належної до виплати ОСОБА_1 грошової суми 257 000,00 грн.

При скасуванні рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд вважав, що позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про те, що ОСОБА_2 вчиняла дії щодо ухилення від виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року чи ухиляється від виконання вимог статті 1297 ЦК України щодо звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

Згідно частини другої статті 1282 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Тлумачення частини другої статті 1282 ЦК України свідчить, що стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних від суми боргу пов`язуються з нездійсненням спадкоємцем (спадкоємцями) одноразового платежу, а не з фактом ухилення спадкоємця від виконання зобов`язання спадкодавця.

Проте переглядаючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд не з`ясовував за який період прострочення виконання грошового зобов`язання нараховані 3 % річних та інфляційні втрати.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 218 537,00 грн скасувати.

Передати справу № 369/10424/17 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 218 537,00 грн на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. С. Жданова

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати