Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 394/283/23

провадження № 51-2773 км 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») ОСОБА_6 на вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2024 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 травня 2024 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 286-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 роки.

2. Цим вироком ухвалено стягнути на користь ОСОБА_8 :

- із ПрАТ «СК «Уніка» матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням автомобіля (страхове відшкодування, за шкоду завдану вчиненням кримінального правопорушення) у розмірі 157 044 грн 65 коп.;

- із ОСОБА_7 моральну шкоду 500 000 грн.

3. Також вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні. Зокрема, вирішено автомобілі марки BMW 3161, реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходяться на території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, повернути за належністю.

4. Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 змінив у частині вирішення долі речових доказів та цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_7 Постановив речовий доказ автомобіль марки BMW 3161, червоного кольору, 1999 року випуску передати у власність ПрАТ «СК «Уніка». Також постановив стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди - 1 000 000 грн. У решті вирок залишив без змін.

5. ОСОБА_7 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть одного потерпілого та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншому потерпілому.

6. За обставин, детально викладених у вироку, військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді водія автомобільного відділення технічного взводу аеродромно-технічної роти, 02 січня 2023 року, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керував автомобілем «Skoda Octavia», що належить на праві власності ОСОБА_9 , та здійснював рух по автомобільній дорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине з боку м. Кропивницького у напрямку м. Умань.

7. Рухаючись у світлу пору доби у зазначеному напрямку, ОСОБА_7 у порушення пунктів 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.6 (г) та 12.9 (б) ПДР, проявив власну недбалість, не контролював свої дії через стан алкогольного сп`яніння, чим позбавив себе можливості оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, рухався автомобільними дорогами за межами населеного пункту зі швидкістю 145 км/год (показники спідометра автомобіля), яка значно перевищувала дозволену та допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги.

8. Близько 07:30, рухаючись на території Новоархангельської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_7 , керуючи вищевказаним транспортним засобом, не переконався у відсутності транспортного засобу на смузі зустрічного руху та грубо порушуючи вимоги пунктів 1.2, 10.1, 12.1, 13.1, та 13.3 ПДР, не забезпечив безпечного інтервалу під час зустрічного роз`їзду, не впоравшись з керуванням змінив напрямок руху керованого ним автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху. У цей час у зустрічному напрямку зі сторони м. Умань у напрямку м. Кропивницький, в межах своєї смуги рухався автомобіль BMW 3161 під керуванням ОСОБА_10 , з яким на відстані 23,3 м до будинку АДРЕСА_2 відбулося зіткнення. У подальшому автомобіль «Skoda Octavia», перебуваючи у стані заносу у некерованому стані відкинуло на металевий колесо відбійник та на відстані 59,24 м від місця зіткнення транспортних засобів цей автомобіль зупинився.

9. Внаслідок зазначених вище порушень вимог ПДР ОСОБА_7 , водій автомобіля BMW 3161, ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого.

10. Пасажир автомобіля «Skoda Oktavia» ОСОБА_11 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. У касаційній скарзі представник ПрАТ «СК «Уніка» - ОСОБА_6 , посилаючись на порушення норм матеріального права, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_7 у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_8 до ПрАТ «СК «Уніка», зменшити суму матеріальної шкоди з 157 044,65 грн до 97 568,50 грн.

12. Наголошує, що апеляційний суд, замість зменшення позовних вимог на суму залишків пошкодженого автомобіля BMW 3161, прийняв рішення про передачу їх у власність ПрАТ «СК «Уніка» в рахунок часткової компенсації страхового відшкодування, а розмір страхового відшкодування 157 044,65 грн залишив без змін. Зазначає, що таке рішення не узгоджується з вимогами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

13. На адресу Суду від потерпілої ОСОБА_8 надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких вона просить подану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

14. Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

15. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

16. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

17. Згідно з положеннями ст. 438 КПК,підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

18. Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

19. Касаційна скарга представником ПрАТ «СК «Уніка» подана на судові рішення щодо ОСОБА_7 виключно в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 до ПрАТ «СК «Уніка».

20. Частиною 2 ст. 127 КПК передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Частиною 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

22. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 368 КПК суд при ухваленні вироку повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку. Частинами 3, 4 ст. 374 КК передбачено, що мотивувальна частина вироку має містити підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому, залишення його без розгляду, а в резолютивній частині зазначається рішення про цивільний позов.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 цієї статті збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

24. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

25. Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1194 цього Кодексу визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

26. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 подала цивільний позов до ОСОБА_7 та ПрАТ «СК «Уніка». При цьому просила стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на її користь страхове відшкодування, пов`язане з пошкодженням автомобіля BMW 3161. Цивільний позов в зазначеній частині вона, крім іншого, обґрунтувала тим, що згідно Полісу ЕР 211850185 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль Skoda Octavia (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), визначена страхова сума, ліміт за шкоду майну - 160 000 грн (т. 1 а.п. 72-87).

27. Місцевий суд, задовольняючи цивільний позов потерпілої до ПрАТ «СК «Уніка», послався на те, що автомобіль Skoda Octavia, яким керував ОСОБА_7 був забезпечений страховим полісом ЕР 211850185 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить поліс внутрішнього ОСЦПВВТЗ. Ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну за цим полісом становить 160 000 грн.

28. При цьому суд правильно послався на наявний в матеріалах кримінального провадження висновок експерта № СЕ-19/112-23/74-АВ, відповідно до якого сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW-3161 реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП становить 159544,65 грн (т. 2 а.п. 34-41). З них 2500 грн франшизи було відшкодовано ОСОБА_7 і представник потерпілої відмовився від цивільного позову в цій частині.

29. З огляду на зазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір відшкодування матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_8 в межах заявленого страхового ліміту становить 157 044,65 грн.

30. Не погодившись зазначеним судовим рішенням представник ПрАТ «СК «Уніка» подала апеляційну скаргу, доводи якої за своїм змістом є аналогічними доводам поданої касаційної скарги.

31. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи зазначене кримінальне провадження, зокрема за апеляційною скаргою представника ПрАТ «СК «Уніка», дійшов правильного висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення та постановив рішення про передачу автомобіля BMW-3161 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) у власність ПрАТ «СК «УНІКА» в рахунок часткової компенсації страхового відшкодування, а розмір страхового відшкодування 157 044,65 грн залишив без змін.

32. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд правильно зазначив про те, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

33. Відповідно до ст. 30 цього Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

34. Згідно з наявним в матеріалах кримінального провадження висновком експерта № СЕ-19/112-23/74-АВ вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW-3161 станом на момент проведення експертизи становить 960 735,32 грн, а ринкова вартість автомобіля станом на день дорожньо-транспортної пригоди становить 159 544,65 грн. Отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим, а тому він вважається фізично знищеним.

35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 зазначено, що порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному ст. 30 Закону № 1961-IV і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

36. З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з ПрАТ «СК «Уніка» на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням автомобіля, в межах розміру страхового полісу, 157 044,65 грн, а залишки автомобіля BMW-3161 реєстраційний номер НОМЕР_1 передати у власність ПрАТ «СК «Уніка».

37. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд урахував, що ОСОБА_8 перебуває у декретній відпустці, доглядає дитину-інваліда дитинства, якій проведено 52 операції та потребує ще додаткових операцій, тому вона не має фізичної та матеріальної можливості забрати автомобіль, що належав їй та її загиблому чоловіку з території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області та займатися реалізацією залишків.

38. Таким чином, оскільки питання щодо відшкодування шкоди ставилося потерпілою та заявлене у межах розміру страхової виплати, судами цивільний позов потерпілої до ПрАТ «СК «Уніка» вирішено з урахуванням положень ЦК та Закону № 1961-IV.

39. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

40. Істотних порушень матеріального чи процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу в частині вирішення цивільного позову не допущено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог цивільного відповідача немає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2024 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3