Історія справи

Постанова ККС ВП від 26.11.2019 року у справі №462/716/19

Постанова

Іменем України

19 листопада 2019 року

м. Київ

судова справа № 462/716/19

провадження № 51-2107км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Слинька С. С.,

суддів Ємця О. П., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гапон С. А.,

прокурора Подоляка М. С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.

Львова від 13 лютого 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 13 лютого

2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області від 02 січня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140060004317 від 01 грудня 2018 року, за відсутності складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

На зазначену ухвалу слідчого судді від 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді від 13 лютого 2019 року та постанову слідчого від 02 січня 2019 року про закриття кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_1 просила поновити строк на подачу апеляційної скарги з огляду на те, що 13 лютого 2019 року слідчий суддя проголосив лише резолютивну частину ухвали, а її повний текст вона отримала поштою лише 12 березня 2019 року.

Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 22 березня 2019 року відмовив ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від

13 лютого 2019 року, апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернув ОСОБА_1

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначає про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та необґрунтовано повернув її апеляційну скаргу.

На думку ОСОБА_1, апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що вона не була присутня під час оголошення повного тексту ухвали слідчого судді.

Повний текст зазначеного рішення суду від 13 лютого 2019 року було направлено на її адресу всупереч положенням ч. 7 ст. 376 КПК України, який вона отримала лише

12 березня 2019 року, а тому вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді починався обчислюватися з моменту отримання нею вказаного рішення слідчого судді, тобто з 12 березня

2019 року.

На переконання ОСОБА_1 її присутність під час проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді від 13 лютого 2019 року за відсутності повного його тексту об'єктивно унеможливило визначення нею підстав для оскарження зазначеного судового рішення до суду апеляційної інстанції.

Вважає, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши очевидних фактів на користь поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, безпідставно відмовив у його поновленні й повернув апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні суду касаційної інстанції

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 і вважав, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відповідно до норм чинного КПК відмовив у поновленні строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 13 лютого

2019 року, а тому просив оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами КПК підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі його порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1

ст. 412 КПК України).

ст. 412 КПК Українивстановлено винятки із загального правила щодо початку обчислення строку оскарження ухвал слідчого судді, за яким відлік п'ятиденного терміну починається не з дня їхнього проголошення, а з дня отримання заінтересованою особою копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу слідчого судді, яку вони оскаржують.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді згідно з вимогами частин 2,3

ст. 395 КПК України подається протягом 5 днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - в цей же строк із моменту вручення копії судового рішення.

ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згіднозі ст. 117 КПК України ст. 117 КПК України пропущений з поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов'язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, які унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ухвалою від 13 лютого 2019 року відмовив у задоволенні скарги

ОСОБА_1 на вищевказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження. ОСОБА_1 була присутньою в судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею її скарги і давала суду пояснення.

Того ж дня, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя склав та оголосив резолютивну частину ухвали, повний текст рішення постановив оголосити 18 лютого 2019 року.

17 березня 2019 року ОСОБА_1 подала до Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді місцевого суду від 13 лютого

2019 року. При цьому ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді місцевого суду.

Підставою для поновлення строку перегляду оскаржуваного рішення ОСОБА_1 указала те, що вона ознайомилася з повним текстом ухвали слідчого судді лише

12 березня 2019 року, що, на її переконання, свідчило про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді місцевого суду.

Львівський апеляційний суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК України, ухвалою від 22 березня 2019 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 13 лютого 2019 року, оскільки скаржниця пропустила зазначений строк без поважних причин.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що її подано з пропуском установленого процесуальним законом строку, а доводи апелянта, наведені у клопотанні, не підтверджують неможливості скористатися правом на оскарження ухвали у визначений законом строк.

Проте колегія суддів касаційного суду вважає, що таке рішення апеляційного суду є передчасним.

З матеріалів провадження вбачається, що копію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримала 12 березня

2019 року, про що свідчить наявне в матеріалах провадження рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом із тим, з огляду на положення п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі особа, яка її подає, має вказати про свої вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Апеляційний суд, розглядаючи клопотання про поновлення строку, належним чином не перевірив та не проаналізував доводів ОСОБА_1 про те, що 13 лютого 2019 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали місцевого суду, а тому підстави та мотиви прийнятого рішення не були їй відомими, що перешкодило останній подати апеляційну скаргу з належним обґрунтуванням, відповідно до вимог КПК України.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд, формально зазначивши, що ОСОБА_1 не навела достатніх підстав, які перешкоджали їй вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки вона була присутня в судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини ухвали, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене та ухвалити обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 13 лютого

2019 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Слинько О. П. Ємець В. І. Остапук