Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року

м. Київ

Справа № 761/23218/21

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/1328/2022

Провадження № 51 - 1564 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105100002031 від 09 червня 2021 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 309 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задоволено, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрито.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з ухвалою суду першої інстанції 01 червня 2021 року приблизно о 20 годині

00 хвилин ОСОБА_6 на вул. Будівельників у м. Києві знайшов гаманець, в якому знаходився прозорий поліетиленовий пакет з психотропною речовиною - амфетамін, та поклав зазначений гаманець до кишені своїх шортів, тим самим незаконно придбав та став зберігати без мети збуту психотропну речовину.

09 червня 2021 року приблизно о 19 годині 00 хвилин біля будинку № 58 по

просп. Перемоги в м. Києві ОСОБА_6 був зупинений працівниками поліції та під час затримання і проведення його особистого обшуку було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет з психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 0,677 грама.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року зазначену ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та безпідставно застосував ст. 45 КК України, а суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про відсутність підстав для застосування положень ст. 45 КК України та наявність спеціальної норми, передбаченої ст. 309 ч. 4 КК України, для звільнення осіб від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч. 1 КК України. Вказує, що в обвинувальному акті не було зазначено активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставину, яка пом`якшує покарання, а суд не навів обставин, які ОСОБА_6 повідомив органу досудового розслідування, що не були відомі. Указує на відсутність підтвердження наявності у ОСОБА_6 щирого каяття, оскільки детально його допитано не було щодо всіх обставин висунутого обвинувачення. Зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі виклав лише пред`явлене органом досудового розслідування обвинувачення, самостійно не встановив факт вчинення кримінального правопорушення. Крім того, звертає увагу на те, що суд першої інстанції взагалі не ставив на обговорення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просила її задовольнити.

Захисник заперечувала проти касаційної скарги, вважала судові рішення законними та обґрунтованими.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є необґрунтованими і не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України.

Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Щире каяття особи характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого, бажання виправити ситуацію, що склалася, та засуджує свою поведінку.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

У мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції викладені фактичні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, встановлені в судовому засіданні, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 ч. 1 КК України, відповідно до

ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

У клопотанні від 06 жовтня 2021 року захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просила звільнити останнього від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 309 ч. 1 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Із журналу судового засідання від 06 грудня 2021 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, вбачається, що ОСОБА_6 зазначив про зрозумілість йому висунутого обвинувачення, повне визнання вини та готовність давати показання. У зв`язку з наведеним було прийнято рішення про розгляд кримінального провадження в скороченому порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, та наслідки такого розгляду були роз`ясненні всім учасникам судового розгляду. У подальшому, надаючи суду показання, ОСОБА_6 повністю підтвердив вчинення кримінального правопорушення за фактичних обставин, наведених в обвинувальному акті. Суд оголосив зазначене клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та з`ясував думки учасників судового розгляду, у тому числі прокурора, який заперечував проти його задоволення, посилаючись на наявність спеціальної норми, передбаченої

ст. 309 ч. 4 КК України, для звільнення осіб від кримінальної відповідальності за

ст. 309 ч. 1 КК України. Після обговорення суд оголосив, що по суті клопотання захисника буде вирішено в нарадчій кімнаті.

Отже, посилання в касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції не допитав ОСОБА_6 та не ставив на обговорення клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності також є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу суду першої інстанції, належним чином перевірив викладені в ній доводи про відсутність підстав для застосування положень ст. 45 КК України, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Мотивуючи своє рішення, в ухвалі апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальний проступок, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, внаслідок вчинення кримінального проступку шкоду не заподіяно, та дійшов до висновку, що наявні всі, передбачені ст. 45 КК України, умови для звільнення

ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Крім того, відсутність заподіяної шкоди не є перешкодою для застосування положень ст. 45 КК України.

Спростовуючи доводи прокурора про відсутність активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки не надано інформації щодо збувачів наркотичних засобів, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_6 не придбав психотропну речовину, а знайшов її та про зазначені обставини надав відповідні показання і не змінював їх протягом всього досудового розслідування.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до правильного висновку про законність ухвали суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 . Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Що стосується доводів прокурора на наявність спеціальної норми, передбаченої

ст. 309 ч. 4 КК України, для звільнення осіб від кримінальної відповідальності за

ст. 309 ч. 1 КК України, то вони також є необґрунтованими, оскільки вказана норма передбачає інший порядок звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які добровільно звернулися до лікувального закладу і розпочали лікування від наркоманії. У клопотанні захисника ОСОБА_7 порушувалось питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності саме на підставі

ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям. Учасниками судового провадження не порушувалось питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 309 ч. 4 КК України та судом зазначене питання не вирішувалось і будь-які дані про наявність таких підстав в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора і скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_8 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3