Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ККС ВП від 24.07.2018 року у справі №569/4061/17 Постанова ККС ВП від 24.07.2018 року у справі №569...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

24 липня 2018 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Лагнюк М.М.,

Стороженко С.О.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Пашков Є.Є.,

захисник Мицик О.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016030000000070,

відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Благовєщенська Амурської області Російської Федерації, обвинуваченого за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Вимогою прокурора до касаційного суду є скасування вказаної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність через безпідставне закриття провадження у зв'язку з декриміналізацією та істотні порушення вимог процесуального закону апеляційним судом, який необґрунтовано залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не перевіривши доводи скарги, а отже, і не спростувавши. Також на підтвердження своїх доводів вказує, що Закон України від 21 лютого 2014 року № 746-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» (далі - Закон № 746-VII) не скасовує злочинності діяння та кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 364 КК України, в разі вчинення його з метою отримання неправомірної вигоди в інтересах третіх осіб, що і є корисловою метою, як у даному випадку.

2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016030000000070, відносно ОСОБА_3 про обвинувачення його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у зв'язку з набранням чинності закону, яким скасовано кримінальну відповідальність, закрито.

2.2 Суд апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.

2.3 Фактичні обставини кримінального провадження та правова кваліфікація вчиненого діяння

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_3, обіймаючи посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рівне-центральний» Рівненської митниці Міндоходів, будучи службовою особою, діючи умисно в інтересах третіх осіб, тобто з метою отримання неправомірної вигоди юридичною особою у вигляді несплати у повному обсязі передбачених законом митних платежів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, 12 та 13 червня 2013 року в м. Рівному в робочий час, перебуваючи в службовому приміщенні зазначеного відділу митного оформлення за адресою: вул. Млинівська, 23а, м. Рівне, здійснюючи митне оформлення товарів за митними деклараціями № 204050002/2013/022154 від 12 червня 2013 року та № 204050002/2013/022361 від 13 червня 2013 року, умисно не вжив заходів, необхідних для правильної класифікації зазначеного товару за УКТЗЕД, що призвело до ненадходження належних до сплати митних платежів та завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Згідно з наведеною в обвинувальному акті правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 обвинувачується у зловживанні ним як службовою особою службовим становищем, тобто в умисному в інтересах третіх осіб використанні службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, що передбачено частиною 1 статті 364 КК України в редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року який діяв на час вчинення злочину.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Захисник Мицик О.В., якій діє в інтересах ОСОБА_3, у поданому до касаційного суду запереченні, зазначає про необґрунтованість скарги та вважає її такою, що не підлягає задоволенню. Аналогічне підтвердив у судовому засіданні касаційного суду.

Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції не підтримав касаційну скаргу.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Конституція України

Частина 1 статті 58 Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

4.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000:

Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Кодексу злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв на час його вчинення. За змістом частини 2 зазначеної статті закон, що усуває караність діяння або пом'якшує покарання, має зворотну дію в часі. Приписи цих норм Кодексу кореспондуються з положеннями ст. 58 Конституції України. Кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом'якшує або скасовує відповідальність особи. Це стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.

4.2 Кримінальний кодекс України

4.2.1 Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі

Частина 1 Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але мають судимість.

4.2.2.Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

Диспозиція ч. 1 ст. 364 КК України в редакції Закону від 7 квітня 2011 року N 3207-VI

Частина 1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне,

з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в

інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи

службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало

істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам

окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або

інтересам юридичних осіб.

Диспозиція ч. 1 ст. 364 КК України в редакції Закону від 21 лютого 2014 року № 746-VII

Частина 1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне,

з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особивикористання службовою особою влади чи

службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало

істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам

окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або

інтересам юридичних осіб.

4.3 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.3.1 Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

Частина 1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

4.3.2 Стаття 314. Підготовче судове засідання

Частина 3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

4.3.3 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

4.3.4 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції

Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду провадження судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, наведених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення, установлених КПК України, Суд здійснює розгляд провадження лише в частині перевірки доводів скарги про дотримання апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали від 23 листопада 2017 року [4.2.4].

5.2 Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали апеляційним судом

У зв'язку з внесенням на підставі Закону № 746-VII змін до статті 364 КК України в абзаці першому частини першої слова «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах третіх осіб» замінено словами «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи» [4.2.1].

На підставі внесених змін, диспозицією статті встановлено обов'язкову умову, за якою вказане діяння визнається кримінально караним, а саме наявність мети одержання неправомірної вигоди, що звузило зміст кримінального правопорушення та призвело до часткової декриміналізації.

Відповідно до правової кваліфікації кримінального правопорушення, наведеної в обвинувальному акті, ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у тому, що він «своїми діями, які виразилися у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України в редакції Закону № 4025-VI від 15 листопада 2011 року, що діяв на час вчинення злочину».

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження у зв'язку з частковою декриміналізацією діяння, дійшов правильного висновку, що в обвинувальному акті відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_3 мети отримання неправомірної вигоди, як і відомості щодо отримання останнім такої вигоди.

Безпідставними при цьому Суд визнає й твердження прокурора, наведені у касаційній скарзі, про обов'язковість проведення в даному випадку судового слідства для встановлення наявності в діях ОСОБА_3 корисливого мотиву, оскільки такого не інкриміновано органом досудового розслідування, як і будь-якого мотиву.

Крім того, ухвалення судом першої інстанції рішення про закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання не суперечить вимогам процесуального закону [4.3.2].

Поняття закону про кримінальну відповідальність означає не тільки Кримінальний кодекс взагалі, але і його окремі структурні елементи (норми), розділи, статті, частини статей, пункти, абзаци, речення, словосполучення, слова і цифри [4.3.1].

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута, зокрема шляхом: скасування норм Особливої частини КК України; внесення змін до них - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту Згідно зі ст.147 Конституції офіційне тлумачення законів дає Конституційний Суд [4.2].

Апеляційний розгляд суд здійснив відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, доводи апеляційної скарги прокурора є аналогічними тим, що наведені в касаційній скарзі, перевірені апеляційним судом повною мірою та спростовані з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення [4.2.3].

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність суд не встановив.

Керуючись статтями 436, 438, 439, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів М.М. Лагнюк С.О. Стороженко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст