Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 708/938/20

провадження № 51-4201км22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 06 липня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду

від 26 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000161, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 06 липня 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених

ст. 219 КПК.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону,неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що в порушення вимог статей 7, 9, 22, 94,

370 374 КПК суд першої інстанції упереджено підійшов до оцінки доказів щодо перебігу строків досудового розслідування, рішення про закриття кримінального провадження обґрунтував суперечливими та належно не перевіреними доказами. На думку прокурора, строк досудового розслідування на момент початку виконання вимог ст. 290 КПК не сплив і складав один день. Посилаючись на положення статей 115 116 КПК, вказує, що в межах строку досудового розслідування прокурор скерував обвинувальний акт, передавши його до канцелярії прокуратури (особі, уповноваженій на прийняття документів), про що зроблено відмітку в системі електронного документообігу органів прокуратури. Вважає, що суд першої інстанції упереджено дослідив матеріали кримінального провадження, а саме процесуальні рішення слідчого і прокурора, й необґрунтовано зазначив про початок зупинення строку досудового розслідування в зв`язку із ознайомленням з матеріалами - з 13 серпня 2020 року, а не з 12 серпня 2020 року, тобто з дня винесення прокурором доручення слідчому на повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Крім того, вказує про порушення вимог статей 314 366 КПК, оскільки після останнього слова обвинуваченого суд першої інстанції, вийшовши із нарадчої кімнати, проголосив ухвалу про закриття кримінального провадження. При цьому, як вважає прокурор, суд порушив процес прийняття відповідного рішення у підготовчому провадженні, вийшов за межі своїх повноважень та поверхнево оцінив положення статей 2 3 6 9 219 283 284 290 314 КПК. Зазначає, що всупереч вимогам статей 94 370 404 405 407 419 КПК апеляційний суд не надав вичерпних відповідей на всі доводи апеляційної скарги прокурора, ретельно їх не проаналізував і не перевірив, не зіставив з усіма матеріалами провадження, не навів мотивів, з яких визнав ці доводи необґрунтованими.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Доводи касаційної скарги прокурора про незаконність рішення, ухваленого стосовно ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК (у редакції, чинній на момент завершення і закінчення досудового розслідування) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК (у редакції, чинній на момент завершення і закінчення досудового розслідування) строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК).

Як зазначено у висновку, викладеному у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19), в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 15 травня 2020 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР

за № 12020250000000161, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 368 КК, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином.

12 червня 2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

12 серпня 2020 року начальник відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 доручив старшому слідчому СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

Повідомлення слідчого про завершення досудового розслідування від 13 серпня 2020 року захисник ОСОБА_9 та підозрюваний ОСОБА_6 отримали 17 серпня 2020 року (т. 2, а.п. 135).

Згідно з даними протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17 серпня 2020 року ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисника і підозрюваного проведено 17 серпня 2020 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020250000000161 щодо ОСОБА_6 складено і затверджено прокурором 18 серпня 2020 року,

а 20 серпня 2020 року направлено його на адресу Чигиринського районного суду Черкаської області засобами поштового зв`язку, про що є відповідна відмітка на поштовому конверті, й отримано судом 25 серпня 2020 року.

Враховуючи ті обставини, що з моменту оголошення про підозру ОСОБА_6 та до направлення обвинувального акту до суду закінчився строк досудового розслідування, який продовжений не був, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, не відносяться до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

При цьому суд правильно зазначив, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК, починаючи з моменту складення повідомлення про завершення досудового розслідування (з 13 серпня 2020 року) і закінчуючи фактичним ознайомленням із матеріалами кримінального провадження (17 серпня 2020 року), у строк досудового розслідування не включається, а тому останнім днем для звернення до суду з обвинувальним актом є 18 серпня 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Тому, виходячи з вимог статей 219 290 КПК, доводи прокурора про те, що початок зупинення строку досудового розслідування слід рахувати з 12 серпня 2020 року (дня надання прокурором доручення слідчому на повідомлення про завершення досудового розслідування), а не з 13 серпня 2020 року, тобто дня повідомлення слідчим, є безпідставними.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор вважає, що сторона обвинувачення, передавши обвинувальний акт 19 серпня 2020 року до канцелярії прокуратури Черкаської області, скерувала його до суду в межах строку досудового розслідування, а саме 19 серпня 2020 року.

Разом з тим, як зазначено у ст. 116 КПК, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Згідно з даних супровідного листа від 19 серпня 2020 року про направлення обвинувального акта до суду на ньому проставлено штамп прокуратури Черкаської області про реєстрацію (04/2/5-507вих20 від 19 серпня 2020 року).

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до відмітки на конверті обвинувальний акт був направлений засобами поштового зв`язку на адресу Чигиринського районного суду Черкаської області 20 серпня 2020 року (т.1, а.п. 16).

При цьому колегія суддів касаційного суду вважає за доцільне навести в даному аспекті позицію, викладену в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2023 року (справа № 635/7519/20). Зокрема, у цьому кримінальному провадженні касаційний суд визнав неналежними доводи прокурора про передачу обвинувального акта в межах строку досудового розслідування посадовій особі канцелярії Харківської обласної прокуратури, яка уповноважена на прийняття та відправлення його поштовим зв`язком до Харківського районного суду Харківської області, оскільки у розумінні положень ст. 116 КПК посадовою особою, яка уповноважена приймати документ чи скаргу, є особа того органу, до якого подається відповідний документ чи скарга.

А тому доводи касаційної скарги прокурора про дотримання вимог ст. 116 КПК при зверненні до суду з обвинувальним актом є безпідставними.

Апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 419 КПК перевірив всі доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, надав на них вичерпні відповіді, а також зазначив мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався.

При цьому доводи апеляційної скарги прокурора про порушення судом першої інстанції процесуальної форми розгляду у зв`язку із тим, що ухвалу про закриття кримінального провадження прийнято не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, апеляційний суд належно перевірив івизнав безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії судового провадження.

Поряд з тим, доводи касаційної скарги прокурора про недотримання судом першої інстанції процесу прийняття судового рішення колегія суддів касаційного суду вважає слушними.

Дійсно, як убачається з матеріалів кримінального провадження, в судових дебатах захисник ОСОБА_9 звернув увагу суду на процесуальні порушення, в тому числі й щодо дотримання строку досудового розслідування, а після останнього слова обвинуваченого суд вийшов до нарадчої кімнати й після виходу проголосив ухвалу про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Проте указане питання не було поставлено судом на обговорення учасників судового провадження.

Однак таке порушення, на думку колегії суддів, не вплинуло на законність та обґрунтованість судових рішень, оскільки в ході апеляційного розгляду прокурору була забезпечена можливість висловити свої доводи щодо неправильного обрахування строку досудового розслідування, при цьому він не заперечував встановлені судом фактичні обставини, а лише не погоджувався з їх правовою оцінкою.

Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

А тому касаційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 06 липня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3