ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

Справа № 714/101/21

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/822/267/22

Провадження № 51 - 25 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

законного представника

засудженого ОСОБА_6 батька ОСОБА_7 у режимі відеоконференції,

захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 у режимі

відеоконференції,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020260000000504 від

09 листопада 2020 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбова Герцаївського району Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 2, ст. 135 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня

2022 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року

ОСОБА_6 засуджено:

- за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк

6 років,

- за ст. 135 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк

2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту затримання

09 листопада 2020 року.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 3 432 гривні 45 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

09 листопада 2020 року о 01 годині 23 хвилини ОСОБА_6 , перебуваючи в стані комбінованого алкогольного та наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія на право керування транспортним засобом, рухався в темний час доби по

вул. Замфіра в с. Горбова Герцаївського району Чернівецької області зі сторони центру села в напрямку вул. Мазиль. Зупинившись біля будинку № 20 по

вул. Замфіра, ОСОБА_6 в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасника руху, коли ОСОБА_9 тримався рукою за ручку водійських дверей, розпочав рух керованим транспортним засобом в напрямку вул. Мазиль, внаслідок чого ОСОБА_9 впав на дорожнє покриття обличчям до верху і автомобіль здійснив наїзд заднім лівим колесом через його голову. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

Крім того, 09 листопада 2020 року приблизно о 01 годині 23 хвилини водій автомобіля марки «Mercedes E320» ОСОБА_6 безпосередньо після вчинення зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, завідомо знаючи, що такими своїми діями він поставив пішохода ОСОБА_9 в небезпечний для життя стан, залишив останнього на місці події в безпорадному стані, позбавленого можливості вжити заходів до самозбереження, не переконався чи потребує він допомоги, не викликав бригаду швидкої медичної допомоги, а залишив ОСОБА_9 у небезпеці, після чого з місця події зник.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_8 - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого

ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що ОСОБА_6 інкриміновані йому кримінальні правопорушення не вчиняв і не має жодного відношення до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув

ОСОБА_9 , не перебував на місці події та не керував транспортним засобом, що здійснив наїзд на ОСОБА_9 , проте судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доказам, які свідчать на користь захисту, а досліджені докази не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_6 . Зазначає про суперечливість первинної інформації щодо марки автомобіля і особи, яка здійснила наїзд на ОСОБА_9 , у судовому засіданні такі сумніви не були спростовані, судом безпідставно відмовлено у допиті свідка ОСОБА_11 . Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає недопустимим доказом протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди з додатками від 09 листопада 2020 року, оскільки огляд проведено без участі спеціаліста та очевидців, без належної масштабної фотофіксації слідів та речових доказів, а фототаблиця до протоколу не підписана слідчим, понятими і іншими учасниками, які брали участь у її виготовленні.

Указує також на суперечливість та недопустимість показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та неповнолітньої ОСОБА_15 , оскільки між ними та ОСОБА_6 був тривалий конфлікт, що й стало підставою оговорити ОСОБА_6 та як наслідок вважає недопустимими протоколи слідчих експериментів з цими свідками. Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на висновки судово-медичних експертиз від 02 грудня 2020 року № 844 та від 09 грудня 2020 року № 168-мк, які містять обґрунтовані сумніви в здійсненні наїзду саме таким чином як встановлено судом. Звертає увагу на те, що висновком експерта від 07 грудня

2020 року № 555-А підтверджено, що виявлені пошкодження не дають підстав для висновку встановлення контактування автомобіля марки «Mercedes E320» з пішоходом, а висновком експерта від 09 грудня 2020 року № 1683 встановлено, що вилучені з автомобіля біологічні об`єкти є волоссям тварин, мають рослинне походження або є синтетичними волокнами. Указує на те, що дослідженими відеозаписами з камер спостереження не зафіксовано та не підтверджено рух автомобіля марки «Mercedes E320». Захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог КПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги захисту та не надав на них вичерпних відповідей, за наявності підстав для закриття кримінального провадження визнав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження, у порядку ст. 404 ч. 3 КПК України, обмежившись при цьому лише допитом обвинуваченого ОСОБА_6 .

У запереченнях на касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_16 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених захисником доводів.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_8 та законний представник засудженого ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй таку допомогу та сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався, у тому числі:

- на показання самого ОСОБА_6 , який не заперечував, що в день події керував автомобілем марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 чорного кольору. Показав, що, коли їхав додому, його зупинив ОСОБА_9 та запропонував з`ясувати стосунки, на що він відмовився і той кинув у його автомобіль пляшку горілки. Померлий ОСОБА_9 був на нього злий, оскільки їх родина не дозволяла йому зустрічатися з неповнолітньої ОСОБА_17 . У подальшому ОСОБА_9 не бачив. Приїхавши додому побачив біля будинку поліцейських. Будучи наляканим такою ситуацією, він зайшов до будинку, де вжив стакан горілки. Крім того, виключив можливість керування зазначеним автомобілем марки «Mercedes E320» у ніч з 08 на 09 листопада 2020 року іншими особами. Зазначив також, що з

ОСОБА_17 перебував у хороших стосунках і у неї відсутні підстави оговорювати його, а з потерпілою ОСОБА_18 та свідком ОСОБА_12 не мав конфліктних відносин, тому підстав їм його оговорювати також немає;

- на показання потерпілої ОСОБА_18 , яка була очевидцем події, про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Потерпіла показала, що незадовго до події ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_17 та попросив її вийти на дорогу, а саме на АДРЕСА_3 . Зі сторони центру села під`їхав автомобіль марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 чорного кольору і коли, ОСОБА_17 відкрила передні праві пасажирські двері, потерпіла побачила за кермом ОСОБА_6 . Через декілька секунд ОСОБА_9 підбіг до водійських дверей та вхопися за ручку, але водій ОСОБА_6 різко дав газу та розпочав рух автомобіля, при цьому повернув рулем вліво та вправо. У цей час ОСОБА_9 , не відпускаючи ручки дверцят автомобіля, зробив кілька кроків, впав на дорожнє покриття та його заднім лівим колесом переїхав вказаний автомобіль;

- на показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та неповнолітньої ОСОБА_17 , які надали аналогічні показання тим, які надала суду потерпіла ОСОБА_18 про обставини дорожньо-транспортної пригоди;

- на показання свідка ОСОБА_19 та ОСОБА_20 про те, що у ніч з 08 на 09 листопада 2020 року ОСОБА_6 вдома не було, приблизно о 02 годині 09 листопада 2020 року, коли вийшли на вулицю, то побачили біля паркану автомобіль марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 , біля водійських дверцят побачили ОСОБА_6 , а біля нього працівників поліції.

Надаючи оцінку зазначеним показанням, суд першої інстанції вказав, що такі показання потерпілої ОСОБА_18 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та

ОСОБА_17 узгоджуються з даними протоколів слідчих експериментів за їх участю. Суд дійшов до обґрунтовано висновку про відсутність підстав вважати, що потерпіла та свідки оговорили ОСОБА_6 .

Доводи захисника про недопустимість протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 листопада 2020 року є безпідставними.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 листопада 2020 року з план-схемою та фототаблицею до нього, в ході якого проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, здійснено необхідні виміри та фотографування. Зі змісту зазначеного протоколу видно, що огляд місця дорожньо-транспортною пригоди проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104 105 223 237 КПК України уповноваженою особою - слідчим СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_21 у присутності двох понятих. Протокол містить підпис уповноваженої особи, яка проводила зазначену слідчу дію, та підписи понятих, які засвідчили його зміст і обставини проведення слідчої дії. Відповідно до вимог ст. 237 КПК України участь спеціалістів та свідків-очевидців у проведенні огляду місця події не є обов`язковим. Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило. Протокол та план-схема підписані учасниками слідчої дії. Фототаблиця до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди засвідчено підписом інспектора слідства СУ ГУНП в Чернівецький області ОСОБА_22 , який її виготовив.

Згідно з висновків судово-медичних експертиз від 02 грудня 2020 року № 844, від

13 січня 2021 року № 002 та від 09 грудня 2020 року № 168-мк смерть ОСОБА_9 настала від відкритого зламу кісток склепіння та основи черепа з руйнуванням речовини головного мозку. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті, цілком ймовірно за умов дорожньо-транспортної пригоди у вигляді переїзду транспортним засобом. У момент первинного контактування найбільш ймовірно, що ОСОБА_9 перебував у горизонтальному положенні, повернутим передньою частиною тіла до верху. Виживання ОСОБА_9 після отримання травм незалежно від часу, кваліфікованості, спеціалізації медичної допомоги було неможливим. Суд оцінив зазначені висновки судово-медичних експертиз у сукупності з іншими доказами та встановив механізм наїзду автомобілем на ОСОБА_9 . За таких обставин посилання в касаційній скарзі на наявність сумнів щодо здійснення наїзду саме таким чином, як встановлено судом, є необґрунтованими.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 13 січня 2021 року

№ СЕ19/126-21/65-ІТ/12-А, якому судом першої інстанції також надано належну оцінку і на який суд обґрунтовано послався у вироку, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «Mercedes E320» державний номерний знак НОМЕР_1 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точку зору перебувають у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Суди першої та апеляційної інстанцій належно перевірили версії захисту про непричетність до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 та можливість причетності до події іншого автомобіля, спростувавши їх сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.

Зокрема, сторона захисту, заперечуючи причетність ОСОБА_6 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, посилалася на висновок експерта від 09 грудня 2020 року № 1683 про те, що вилучені з автомобіля біологічні об`єкти є волоссям тварин, мають рослинне походження або є синтетичними волокнами, а висновком експерта від 07 грудня 2020 року № 555-А підтверджено, що виявлені пошкодження не дають підстав для висновку встановлення контактування автомобіля марки «Mercedes E320» з пішоходом, а також на висновок експерта від 29 грудня 2020 року

№ 1864, згідно з яким в плямах світло-сірого кольору на фрагментах марлі, які відібрані з керма автомобіля, слідів поту не виявлено.

Суди нижчих інстанцій обґрунтовано зазначили, що одразу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 на тому ж автомобілі марки «Mercedes E320» зник з місця події та проїхав значну відстань і внаслідок тертя коліс об дорожнє покриття біологічних слідів ОСОБА_9 могло не лишитись, а були виявлені об`єкти, які останні контактували з транспортним засобом перед його зупинкою і які зазначені у висновку експерта від 09 грудня 2020 року № 1683. Висновок експерта від 07 грудня 2020 року № 555-А свідчить виключно про те, що під час контактування зазначеного автомобіля із ОСОБА_9 на транспортному засобі не залишилося пошкоджень, а не про те, що автомобіль не був учасником дорожньо-транспортної пригоди. Відсутність пошкоджень на автомобілі у даному випадку пояснюється тим, що фактично відбувся контакт загиблого з заднім лівим колесом транспортного засобу. Висновок експерта № 1864 від 29.12.2020 року свідчить лише про те, що слідів перебування ОСОБА_6 в автомобілі не виявлено, на що могли бути різні причини, у тому числі перебування водія в рукавичках, зважаючи на холодну пору року (листопад місяць), а також і протирання керма вологою серветкою. Крім того, факт керування вказаним автомобілем 09 листопада

2020 року не заперечував і сам ОСОБА_6 , а також підтвердили свідки і потерпіла у даному кримінальному провадженні.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що першочергово до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, де було заначено про те, що невстановлений водій, керуючи невстановленим транспортним засобом допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , після чого зник з місця події. У подальшому по мірі встановлення відомостей слідчо-оперативною групою на місці події дані відомості було уточнено з дотриманням вимог Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення і зазначено, що неповнолітній ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 .

Апеляційний суд також зазначив, що при перевірці можливої причетності до дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «Тойота Кемрі» державний номерний знак НОМЕР_2 білого кольору вказаний автомобіль було вилучено та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки свідки вказували, що напередодні події ОСОБА_6 керував цим автомобілем. Суд першої інстанції надав оцінку рапорту старшого інспектора чергового Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 09 листопада 2020 року, згідно з яким при здійсненні віддзвону заявниця ОСОБА_18 в емоційному стані повідомила, що водій автомобіля марки «Тойота Кемрі» державний номерний знак НОМЕР_2 білого кольору здійснив наїзд на ОСОБА_9 та зник місця події, а також за повідомленням ОСОБА_11 автомобіль білого кольору здійснив наїзд на

ОСОБА_9 , але самої події він не бачив. У вказаному рапорті зазначалась первинна інформація, яка потребувала перевірки, та була перевірена.

У подальшому було встановлено, що дорожньо-транспортну пригоду вчинено саме на автомобілі марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_6 . Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від

09 листопада 2020 року з автомобіля марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 із задньої лівої частини вилучено мікрооб`єкти, а також на нижній частині заднього бампера біля заднього лівого колеса, на лівому порозі (накладці) ближче до лівого колеса та за нею ближче во водійських дверцят наявні потертості.

Суд першої інстанції надав належну оцінку також даним, які містяться в протоколах огляду відеозаписів з камер спостереження АЗС «Драйв Макс», магазинів «Еліт Маркет», «Дана Маркет», «У сусіда», якими зафіксовано рух автомобіля марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 та обґрунтовано послався на них на спростування показань ОСОБА_6 щодо його перебування в іншому місці.

Суд першої інстанції також дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку: - на дані, які містяться витязі з ЄРДР, у заяві ОСОБА_18 , у рапорті слідчого ОСОБА_21 ; - на дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 09 листопада 2020 року, в ході якого оглянуто труп ОСОБА_9 , у протоколі огляду транспортного засобу від 08 грудня 2020 року, в ході якого оглянуто автомобіль марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 ; - на висновок КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» від 09 листопада 2020 року, висновки експерта від 21 грудня 2020 року № 10/2020, від 28 грудня 2020 року

№ 11/2020-т та від 22 січня 2021 року № 005, якими підтверджено перебування

ОСОБА_6 в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння; - на висновок експерта від 01 грудня 2020 року № 556-А про технічний стан автомобіля марки «Mercedes E320» номерний знак НОМЕР_1 ; - на висновок судово-психіатричного експерта від

15 грудня 2020 року № 50 про психічний стан ОСОБА_6 , який ознак психічного захворювання не виявляє, на час інкримінованого діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначених кримінальних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 2, ст. 135 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за спільною апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників - адвокатів

ОСОБА_10 , ОСОБА_8 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в апеляційних скаргах доводи про незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, недопустимість доказів, які аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_8 , визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у клопотанні від 09 серпня 2022 року просили повторно дослідити письмові докази та допитати потерпілу і свідків, у тому числі свідка ОСОБА_11 .

Відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Із журналу судового засідання від 09 серпня 2022 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, вбачається, що сторона захисту підтвердила, що суд першої інстанції допитав всіх свідків сторони обвинувачення, зазначених у клопотанні, та безпосередньо дослідив письмові докази. У задоволенні зазначеного клопотання було відмолено за необґрунтованістю, оскільки незгода сторони захисту з оцінкою доказів судом першої інстанції не є підставою для їх дослідження в розумінні ст. 404 ч. 3 КПК України.

Що стосується свідка ОСОБА_11 , то суд апеляційної інстанції також обґрунтовано відмовив у його допиті, зазначивши, що він не був ні учасником, ні очевидцем дорожньо-транспортної пригоди та про його допит в суді першої інстанції сторона захисту не заявляла, судом він не викликався та не допитувався.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ст. 286 ч. 2, ст. 135 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_8 та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3