Історія справи

Постанова ККС ВП від 01.10.2019 року у справі №1-20/2011

ПОСТАНОВА

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 1-20/2011

провадження № 51-4546 ск19

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Фомін С. Б., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 30 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року,

встановив:

Вироком Слов'яносербського районного суду Луганської області від 30 липня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 364, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та визначено йому остаточне покарання із застосовуванням частиною 3 статті 364, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з правоохоронною діяльністю, на строк 2 роки, з конфіскацією Ѕ частини особисто належного йому майна.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Постановою судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 року відмовлено у витребовуванні справи стосовно ОСОБА_1 за касаційною скаргою засудженого внаслідок недотримання ним приписів статті 350 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК).

У межах строку, визначеного частиною 2 статті 388 КПК, засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся до Суду із касаційною скаргою на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 30 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року, в якій просить судові рішення скасувати, а справу стосовно нього закрити.

Перевіряючи подану касаційну скаргу на дотримання вимог статті 350 КПК, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 350 КПК в скарзі має бути зазначена, серед іншого, вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування.

За змістом частини 1 статті 398 КПК підставами для скасування або зміни судом касаційної інстанції вироку, ухвали, постанови є: 1) істотне порушення кримінально-процесуального закону; 2) неправильне застосування кримінального закону; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Однак, вищезазначених вимог засудженим не дотримано. Так, висуваючи вимогу про скасування ухвали апеляційного суду, ОСОБА_1 не обґрунтовує, в чому саме полягає незаконність оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення статті 398 КПК.

Натомість зміст поданої касаційної скарги свідчить про фактичну незгоду засудженого з висновками суду першої інстанції щодо встановлених у вироку обставин вчинення інкримінованих йому злочинів, яка може бути підставою для перегляду справи у апеляційному порядку, однак не свідчить про наявність обставин для здійснення провадження судом касаційної інстанції, який є судом права, а не факту.

Не містить подана ОСОБА_1 касаційна скарга і посилань на те, які саме доводи його апеляційної скарги не були належним чином розглянуті у порядку апеляційної процедури, а також доводів на обґрунтування допущених, на переконання скаржника, судом апеляційної інстанції порушень статті 377 КПК, враховуючи, що у своїй апеляційній скарзі засуджений просив змінити вирок Слов'яносербського районного суду від 30 липня 2013 року і застосувати до нього статтю 75 КК, а також прийняти рішення в частині виконання вироку про передачу двох золотих злитків законному володільцю - ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, попри посилання засудженого, касаційна скарга не містить обґрунтувань допущених апеляційним судом порушень приписів статті 365 КПК, згідно з якими вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Таким чином, ОСОБА_1 не усунув недоліків, зазначених у постанові від 10 березня 2021 року, оскільки подана ним повторна касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим статтею 350 КПК та частиною 1 статті 398 КПК, у зв'язку з чим вона не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною 2 статті 388 КПК, пунктами 11,15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, суддя

постановив:

Відмовити у витребовуванні кримінальної справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 30 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року.

Постанова Суду остаточна, оскарженню не підлягає.

СуддяС. Б. Фомін