Історія справи

Ухвала

Іменем України

16 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 337/3528/19

Провадження № 51 - 1021впс20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.

суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковтюка В.В.

розглянув подання Запорізького апеляційного суду про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Наливайка В.Є. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Суть питання та встановлені судом обставини

До Верховного Суду надійшло подання Запорізького апеляційного суду про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Наливайка В.Є. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду.

Подання мотивоване тим, що у Запорізькому апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, у зв`язку із чим необхідно вирішити питання про передачу вказаних матеріалів на розгляд до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду, в порядку ч. 3 ст. 34 КПК України.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

В свою чергу, ч. 3 ст. 34 КПК передбачає, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Із подання вбачається, що матеріали щодо запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12019080070001124 разом із апеляційною скаргою захисника в інтересах обвинуваченого на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надійшли до Запорізького апеляційного суду.

Відповідно до протоколу про неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 квітня 2020 року видно, що призначення суддів не відбулось у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів.

Так, у кримінальній палаті цього суду фактично здійснюють правосуддя сім суддів, шість з яких вже брали участь в даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що у силу ч. 1 ст. 76 КПК України позбавляє їх права повторно розглядати це провадження.

Вказані обставини унеможливлюють виконання Запорізьким апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 31 КПК України щодо забезпечення здійснення розгляду кримінального провадження колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Таким чином, у Запорізькому апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду апеляційної скарги захисника на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року.

З огляду на викладене, керуючись статтями 32, 34 КПК України, Суд вважає за необхідне подання Запорізького апеляційного суду задовольнити, а апеляційну скаргу захисника на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року направити до Дніпровського апеляційного суду, для розгляду.

З цих підстав Суд постановив:

Подання Запорізького апеляційного суду - задовольнити.

Матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника Наливайка В.Є. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою направити до Дніпровського апеляційного суду для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.В. Білик С.І. Кравченко В.І. Остапук