Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року

м. Київ

справа № 149/2763/23

провадження № 51-1183км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представниці Головного управління Національної поліції у Вінницькій області- ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року задоволено клопотання заставодавця ОСОБА_7 та зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області) повернути заставу, внесену ОСОБА_7 у розмірі 17 000 грн, у кримінальному провадженні №12012010330000050 від 29 листопада 2012 року за ОСОБА_8 .

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повернув апеляційну скаргу представника ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу в цьому провадженні.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представниця ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення районного суду стосується безпосередньо ГУНП у Вінницькій області, представником якого вона є, а тому вона, керуючись ст. 393 КПК, подала апеляційну скаргу. Акцентує, що в суді першої інстанції розгляд клопотання відбувся без участі ГУНП у Вінницькій області, на якого покладено обов`язок повернути заставу ОСОБА_7 , що в подальшому дало право представнику юридичної особи звернутися з апеляційною скаргою, однак вказане залишилось поза увагою апеляційного суду та призвело до ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Представник ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу та просила задовольнити, прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити скаргу.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до приписів ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо: 1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; 3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; 4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги від 19 лютого 2024 року, суддя-доповідач, покликаючись на положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, зробила висновок про те, що оскаржуване судове рішення не стосується інтересів апелянта - ГУНП у Вінницькій області, оскільки в рішенні немає будь-якої інформації, яка б їх стосувалась, порушувала його права, свободи та інтереси.

Однак Верховний Суд уважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та не ґрунтується на нормах закону.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК ).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК , де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Положенням ст. 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Тобто, право на оскарження процесуальних рішень є однією з найважливіших гарантій захисту особою своїх прав і свобод від їх порушень з боку державних органів, у тому числі й судів. Право на оскарження дій (процесуальних рішень) або бездіяльності не тільки дозволяє забезпечити належний захист власних інтересів, а й сприяє виявленню та усуненню допущених порушень і помилок у кримінальному провадженні.

З матеріалів провадження слідує, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року задоволено клопотання заставодавця ОСОБА_7 та зобов`язано ГУНП у Вінницькій області повернути заставодавцю ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) заставу в розмірі 17 000 грн, внесену 21 червня та 04 липня 2005 року на депозитний рахунок Хмільницького МРВ УМВС України у Вінницькій області за ОСОБА_8 на підставі постанови слідчого СВ Хмільницького МРВ УМВС України у Вінницькій області від 04 липня 2005 року у справі № 05230139, відповідно до квитанцій № 28 від 21 червня 2005 року та № 29 від 04 липня 2005 року шляхом перерахування на рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 , діючи в інтересах ГУНП у Вінницькій області як представник, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року.

На обґрунтування вимог своєї скарги зазначала, що ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року постановлено без виклику ГУНП у Вінницькій області, рішення районного суду стосується безпосередньо цієї юридичної особи, оскільки саме цю установу зобов`язано повернути заставу. Також звертала увагу суду на те, що станом на день подачі апеляційної скарги, УМВС України у Вінницькій області не ліквідовано, і кошти на депозитному рахунку ГУНП у Вінницькій області по кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 (кримінальне провадження № 12012010330000050 від 29 листопада 2012 року) відсутні та від Хмільницького МРВ УМВС у Вінницькій області не надходили.

Вказані доводи апеляційної скарги ГУНП у Вінницькій області свідчать про те, ухвала Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року безпосередньо стосується законних інтересів цієї установи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що апеляційна скарга подана неналежним суб`єктом, з тих мотивів, що оскаржуване судове рішення не стосується інтересів апелянта - ГУНП у Вінницькій області.

Зазначене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним в розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене й ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представниці ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3