Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 283/1013/20

провадження № 51-2069 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2022 року закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки строків досудового розслідування порушено не було, клопотання про закриття провадження учасниками не заявлялось. Зазначає, що після виходу суду з нарадчої кімнати в зв`язку з відновленням судового слідства, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, суд не провів судових дебатів та не надав останнього слова обвинуваченому і таким чином істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Вказує, що строк досудового розслідування починається з моменту оголошення підозри, а закінчується підписанням протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. На думку прокурора, подання обвинувального акту до суду не є слідчою дією, а тому не обов`язково подавати його у суд у межах строку досудового розслідування.

Не погоджується з ухвалою апеляційного суду та посилається на її невідповідність вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

В суді касаційної інстанції прокурор ОСОБА_6 не підтримала подану касаційну скаргу та просила її залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіркою матеріалів провадження колегія суддів встановила, що доводи касаційної скарги прокурора є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2019 року (а.с. 86).

Повідомлено про підозру ОСОБА_1 20 лютого 2020 року (а.с. 125-127) та 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 і його захиснику ОСОБА_7 надано доступ до матеріалів досудового розслідування з якими вони цього ж дня ознайомились, що засвідчено їх підписами на протоколі (а.с. 129).

29 лютого 2020 року прокурором Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та лише 18 травня 2020 року зазначений обвинувальний акт направлено до Малинського районного суду Житомирської області, тобто майже через 3 місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (а.с. 1).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Тому, суд першої інстанції правильно встановив, що з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину до дня звернення до суду з обвинувальним актом минуло більше двох місяців та закінчився строк досудового розслідування, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, в зв`язку з чим прийняв рішення про закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому, проведення судових дебатів після відновлення з`ясування обставин і надання останнього слова обвинуваченому необхідне тільки при постановленні вироку, а не ухвали про закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, а тому доводи касаційної скарги прокурора про те, що після виходу суду з нарадчої кімнати в зв`язку з відновленням судового слідства, суд мав провести судові дебати та надати останнє слово обвинуваченому, не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Апеляційний суд, за апеляційною скаргою прокурора, доводи якої аналогічні за своїм змістом та вимогами доводам касаційної скарги, ретельно переглянув ухвалу суду першої інстанції та, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав їх безпідставними. Постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а доводи касаційної скарги прокурора про протилежне є безпідставними.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень у справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог прокурора слід відмовити.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4