Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

Справа № 344/8781/22

Провадження № 51 - 4192 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022091010000671 від 21 травня 2022 року, щодо ОСОБА_6

за ст. 185 ч. 4 КК України,

за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2023 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року в межах здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про заміну захисника та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області призначити йому іншого захисника для здійснення захисту за призначенням в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України. Цією ж ухвалою судове засідання відкладено на 10 листопада 2022 року о 14 годині 00 хвилин та постановлено оплату праці захисника провести за рахунок держави в порядку і розмірах передбачених чинним законодавством.

Крім того, вказаною ухвалою суду першої інстанції вказано повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області про факт грубого порушення адвокатом ОСОБА_7 вимог КПК України та Правил адвокатської етики, які наведені в даній ухвалі, для відповідного реагування.

В частині зміни захисника копію ухвали направлено в Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області, а в частині порушення адвокатом ОСОБА_7 вимог КПК України та Правил адвокатської етики її копію направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області для виконання та відповідного реагування. Також зазначено про результати виконання ухвали у місячний термін повідомити Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 4, ст. 69 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 листопада 2022 року та на вирок Івано-Франківського міського суду від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 .

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Надаючи оцінку обставинам його заміни як захисника ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні, вважає, що ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року в частині ініціювання питання притягнення його як адвоката до дисциплінарної відповідальності, наданих вказівок кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури та встановлених цією ухвалою фактів допущених, на думку суду, порушень адвокатом ОСОБА_7 КПК України і правил адвокатської етики, із врахуванням вимог ст. 392 ч. 2 КПК України, мала бути переглянута за його апеляційною скаргою на вирок суду щодо ОСОБА_6 . Вважає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про те, чи є він суб`єктом апеляційного оскарження, визначеним в ст. 393 ч. 1 КПК України, проігнорував той факт, що оскаржені ним до апеляційного суду судові рішення суттєво впливають на обсяг його прав і свобод та мають бути захищені шляхом перегляду вищим судом. В обґрунтування своєї позиції також посилається на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 06 грудня 2021 року в справі № 654/1820/18.

Заперечень на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила закрити касаційне провадження.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

З урахуванням вказаних вимог закону та положень ст. 399 ч. 3 п. 2 КПК України про те, що апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу, рішення апеляційного суду про закриття апеляційного провадження з цієї підстави має бути вмотивованим із зазначенням відповідного обґрунтування, зокрема із зазначенням мотивів того, чому особа, яка подала апеляційну скаргу не має відповідно до вимог ст. 393 КПК України права на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від

02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Порушене адвокатом ОСОБА_7 у касаційній скарзі питання стосується оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції та вироку цього суду, які, на його думку, безпосередньо стосуються його прав, свобод та інтересів.

Щодо вказаного питання Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 654/1820/18, провадження за касаційною скаргою № 51 - 3251 кмо 20), зазначивши наступне:

Відповідно до ст. 393 ч. 1 п. 10 КПК Україниапеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом, якщо оскаржене судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.

Якщо у вироку (ухвалі про застосування примусового заходу виховного характеру чи про застосування примусових заходів медичного характеру) постановленому щодо однієї особи, зроблено висновок, який стосується прав, свобод та інтересів іншої особи, то остання на підставі ст. 393 ч. 1 п. 10 КПК України та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК України, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення в частині її прав, свобод та інтересів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що адвокат ОСОБА_7 межах здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, здійснював захист останнього та надавав останньому правову допомогу на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області від 06 червня 2022 року.

Проте, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 статті 392 КПК України, було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про заміну захисника та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області призначити йому іншого захисника для здійснення захисту за призначенням в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України.

Крім того, цією ж ухвалою суду першої інстанції вказано повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області про факт грубого порушення адвокатом ОСОБА_7 вимог КПК України та Правил адвокатської етики, які наведені в даній ухвалі, для відповідного реагування.

В частині зміни захисника копію ухвали направлено в Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області, а в частині порушення адвокатом ОСОБА_7 вимог КПК України та Правил адвокатської етики її копію направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області для виконання та відповідного реагування. Також зазначено про результати виконання ухвали у місячний термін повідомити Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

В обґрунтування рішення про заміну захисника ОСОБА_8 суд першої інстанції в ухвалі зазначив обставини, які, на переконання суду, свідчать про ігнорування цим захисником своїх обов`язків, здійснення ним неналежного захисту інтересів обвинуваченого, неповагу до суду та порушення права обвинуваченого на розгляд справи протягом розумного строку в розумінні ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Адвокат ОСОБА_8 , не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, заперечуючи встановлені в ухвалі обставини, оскаржив її в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду, який ухвалою від 05 грудня 2022 року відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України, оскільки оскаржена адвокатом ухвала не підлягає самостійному оскарженню та може бути оскаржена відповідно до вимог та в порядку ст. 392 ч. 2 КПК України. Відповідно до ст. 392 ч. 2 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першої цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

З таким висновком апеляційного суду погодився і Верховний Суд, який ухвалою від 29 грудня 2022 року відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року на підставі ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів не вбачалося підстав для її задоволення.

Врахувавши такі рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій, адвокат ОСОБА_7 після ухвалення 14 лютого 2023 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області вироку щодо ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 4 КК України, вважаючи, що цей вирок та ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року стосуються його прав, свобод та інтересів, оскаржив їх до Івано-Франківського апеляційного суду, навівши в апеляційній скарзі відповідне обґрунтування.

Проте, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 393 ч. 1 п. 10 КПК України, пунктів 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК України, зазначені доводи апеляційної скарги адвоката належним чином не перевірив та дійшов передчасного висновку про те, що адвокат ОСОБА_7 не є особою, яка має право на оскарження вироку суду щодо ОСОБА_6 та ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року, постановленої у кримінальному провадженні щодо останнього.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду від 22 травня 2023 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга адвоката ОСОБА_7 - задоволенню частково.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2023 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3