Історія справи

Постанова

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа № 729/607/17

провадження № 51-377км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Деруна А.І,

захисника Федорова О.С.,

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270080000482, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого у АДРЕСА_1 раніше судимого 31 жовтня 2013 року вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 04 серпня 2016 року, близько 17:00 год, з метою вчинення крадіжки прибув до будинку ОСОБА_3, що розташований на АДРЕСА_2, де використовуючи ключ від вхідних дверей, про місцезнаходження якого знав заздалегідь проник до будинку, звідки таємно викрав телевізор «Samsung», вартістю 5261,82 грн., чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

28 січня 2017 року, близько 12:00 год., ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки, прибув до господарства ОСОБА_4, що розташоване на АДРЕСА_3, де, зірвавши навісний замок на дверях, проник до будинку, звідки повторно, таємно викрав дві газові плити «Мечта», на суму 632 грн., після цього з-під веранди будинку викрав металеву драбину довжиною 3 м, вартістю 120 грн., чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 752 грн.

Крім того, на початку березня 2017 року, близько 11:00 год. ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки, прибув до господарства ОСОБА_5, що розташоване на АДРЕСА_4, де через незамкнені двері проник до господарського сараю, звідки повторно, таємно викрав жіночий велосипед «ЗИС», вартістю 2975 грн.; два сталевих диска для «ВАЗ-2106» із зимовою гумою PIRELLI, загальною вартістю 1272,42 грн.: 4 пачки дюбелів-цвяхів, загальною вартістю 140 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 4687,42 грн.

Також, він же, на початку березня 2017 року, тричі з метою вчинення крадіжки, прибув до вищевказаного господарства ОСОБА_5, де через незамкнені двері господарського сараю, проник усередину приміщення, звідки повторно, таємно викрав садову штикову лопату, вартістю 80,83 грн., совкову лопату, вартістю 62,88 грн., сталеві граблі, вартістю 66,17 грн., 4-х ступінчасту КПП для «ВАЗ-2106», вартістю 1000 грн., чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1209,88 грн. , а також 6 мішків клейкої суміші для гіпсокартону вагою 30 кг кожний, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 504,96 грн, а також викрав 20 упаковок утеплювача, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 4812,8 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого через м'якість. Вважає, що ухвала апеляційного суду належним чином не мотивована та не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу, а засуджений та його захисник заперечували проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 434 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної норми, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Згідно вимог ст. 419 КПК України суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі зобов'язаний навести мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляційна скарга залишається без задоволення, зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

У провадженні щодо ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції зазначену вимогу закону повною мірою не виконав.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, кількість епізодів злочинної діяльності, ставлення винного до скоєного, дані про його особу, який раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставину що обтяжує покарання - рецидив злочинів. На підставі наведених даних районний суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої йому частини статті КК.

Прокурор, не погодившись із цим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про скасування вироку через невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, внаслідок м'якості. На обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на те, що місцевим судом не було в достатній мірі враховано конкретні обставини скоєння кримінального правопорушення, кількість епізодів (6), особу винного, який будучи особою працездатного віку ніде не працює, а своє матеріальне становище поліпшує за рахунок крадіжок, те, що він раніше був засуджений за вчинення корисливих злочинів, після відбуття покарання знов скоїв злочин.

Однак, цих доводів скарги прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_2 покарання апеляційний суд належним чином не перевірив і не спростував та, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, не зазначив підстави, з яких скаргу визнано необґрунтованою.

Крім того, як слушно зазначено у касаційній скарзі, поза увагою апеляційного суду залишились не відшкодовані потерпілим збитки, те що він раніше сім разів притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти власності, належних висновків не зробив та на шлях виправлення не став.

Колегія суддів вважає, що за наведених судом першої інстанції обставин кримінального провадження, а також характер дій засудженого, призначене ОСОБА_2 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, є не справедливим, не мотивованим і занадто м'яким.

Наведені вище обставини дають підстави для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю її змісту вимогам ст. 419 КПК України.

Під час нового розгляду у суді апеляційної інстанції, суду необхідно повно, всебічно розглянути кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, перевірити обґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора та постановитизаконне, обґрунтоване і умотивоване рішення.

Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2, з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ураховуючи особливості касаційного розгляду, передбачені главою 32 КПК України, та обмежені можливості щодо повноцінного розгляду і вирішення цього питання в межах процедури касаційного перегляду, Верховний Суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_2 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом апеляційної інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 діб.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_2 залишити під вартою до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, але не більш ніж на 60 діб.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П. Могильний В.В. Наставний