Історія справи

Постанова

07 червня 2018 р.

м. Київ

справа № 0805/2846/12

провадження № 51-353 ск 18

Суддя Верховного Суду Першої судової палати Касаційного кримінального суду ЛагнюкМ.М., розглянувши касаційну скаргу захисника Ілієнко І.С. на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року про відмову останній у поновленні строку, вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суда Запоріжської області від 22 липня 2013 року щодо ОСОБА_3

встановив:

Зі змісту чергової касаційної скарги захисника вбачається, що вона не погоджується з постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року, якими відмовлено останній у поновленні строку на касаційне оскарження. При цьому, захисник просить скасувати зазначені судові рішення та одночасно поновити їй строк на касаційне оскарження вироку Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Запоріжської області від 22 липня 2013 року щодо ОСОБА_3

Відповідно до вимог статті 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині 2 статті 383 КПК України 1960 року, можуть бути подані до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили, а у разі подачі скарги з пропуском цього строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга визнається такою, що не підлягає розгляду.

Згідно зі статтею 353 КПК України 1960 року у разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин скаржник може заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Таким чином, поновлення строку на касаційне оскарження не є компетенцією суду касаційної інстанції, вказаний строк може бути відновлений у випадках і порядку, передбачених статті 353 КПК України 1960 року судом, який постановив вирок.

За таких обставин касаційна скарга захисника Ілієнко І.С. має бути визнана такою, що не підлягає розгляду.

Керуючись статтями 353, 386, 388 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 Перехідних положень КПК України,

постановив:

визнати касаційну скаргу захисника Ілієнко Ірини Сергіївни такою, що не підлягає розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Лагнюк