Історія справи

Постанова ККС ВП від 04.11.2019 року у справі №171/2016/18

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 171/2016/18

провадження № 51-2677 км 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Чистика А. О.,

суддів: Вус С. М., Святської О. В.,

при секретарі судового засідання Тімчинській І. В.,

за участю:

прокурора Парусова А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Романа Миколайовича, на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040410000809, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.

Ленінське Апостолівського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі ~money0~ Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили не обирався. Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 03.08.2018 року, приблизно о 10:00 годині перебував за адресою: АДРЕСА_1. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на здійснення незаконної порубки лісових насаджень в лісозахисних смугах, розташованих на території Апостолівського району Дніпропетровської області для особистих потреб.

Діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, 03.08.2018 року приблизно о 10:30 годинні, ОСОБА_1 звернувся до своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким запропонував за грошову винагороду виконати роботу, а саме здійснити спилювання дерев в полезахисній лісосмузі з послідуючим їх завантаженням і розвантаженням, при цьому ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що у нього мається відповідний дозвіл на проведення вказаних робіт. На пропозицію, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 погодились, не будучи обізнаними про злочинний умисел ОСОБА_1 та вважали, що запропонована їм робота не є протиправною.

ОСОБА_1,03.08.2018 року приблизно о 11:00 годині, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконну вирубку лісу на автомобілі марки "BMW", модель "525" державний номер "НОМЕР_1;, який перебуває у користуванні останнього, виїхав із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в лісозахисну смугу розташовану поблизу с.

Слов'янка, Апостолівського району, Дніпропетровської області, де за допомогою ланцюгової бензопили марки "STIHL MS 180", останні здійснили вирубку дерев в кількості 10 штук породи "Акація біла ", а саме 3 дерева породи "Акація біла" діаметром 22,1-26 см, вартістю ~money1~ 03 коп. за одне дерево, 3 дерева породи "Акації біла" діаметром 26,1-30 см, вартістю ~money2~ 20 коп. за одне дерево, 1 дерево породи "Акація біла" діаметром 34,1-38 см, вартістю ~money3~ 52 коп., 1 дерево породи "Акація біла" діаметром 38,1-42 см, вартістю ~money4~ 30 коп., 2 дерева породи "Акації біла" діаметром 42,1-46 см, ~money5~ 82 коп. за одне дерево, які росли у лісосмузі.

Відповідно до проведеного державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області розрахунку розміру матеріальних збитків від 11.09.2018 року, розмір матеріальної шкоди внаслідок самовільного спилювання сиро ростучих дерев породи "Акації білої" у кількості 10 штук, в лісосмузі розташованої поблизу с.

Слов'янка, Апостолівського району, Дніпропетровської області, складає ~money6~ 15 коп., у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_1 в лісосмузі утворилась просіка, чим завдано істотної матеріальної шкоди державним інтересам в сфері охорони природного навколишнього середовища, в особі виконавчого комітету Апостолівської міської ради.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р. М. - задоволено частково. Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - змінено.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфісковано у власність держави майно, засоби та знаряддя незаконної порубки дерев - бензопилу "Stihl MS 180", 71 колоду дерев (об'ємом приблизно 2 кубометри). В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), у зв'язку з декриміналізацією злочину. На обґрунтування своїх доводів посилається на редакцію диспозиції ч. 1 ст. 246 КК України, яка набула чинності з 01 січня 2019 року на підставі ~law37~ від 06.09.2018 року. Згідно з цією редакцією істотною шкодою визнавалась така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу, в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. У зв'язку з цим, кримінальна відповідальність за ч.1 ст.246 КК України мала наставати, якщо сума збитків становить 1 ~money7~ і більше. В той же час шкода, заподіяна ОСОБА_1 виконавчому комітету Апостолівської міської ради становила ~money8~ 15 коп.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися.

Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Оцінюючи доводи касаційної скарги прокурора щодо істотного порушення судами вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також необхідності закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч.1 ст. 284 КК України, у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 3 КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки, визначаються тільки ч. 3 ст. 3 КК України.

Диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України, що діяла станом 03.08.2018 року, тобто на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Вирішення питання про те, чи є шкода, яка була заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), мало здійснюватись у кожному конкретному випадку враховуючи вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами.

01 січня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів" від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII, згідно якого ст. 246 КК України викладена в новій редакції. Також стаття 246 КК України була доповнена приміткою, згідно якої у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п'ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі ~money9~ крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної Податкового кодексу України для відповідного року.

За правилами підп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, розмір спричиненої ОСОБА_1 03.08.2018 року шкоди, який склав ~money10~ 15 коп., дорівнював 60,46 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (53 ~money11~ 15 коп. (спричинена шкода) / ~money12~ (неоподатковуваний мінімум для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2018 році) = 60,46 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Оскільки редакція ст. 246 КК України та примітка до вказаної статті, що набрали чинності 01.01.2019 року встановили настання кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 246 КК України у разі спричинення істотної шкоди тобто шкоди, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, Суд погоджується з доводами касаційної скарги прокурора, що з огляду на розмір спричиненої діями ОСОБА_1 шкоди, до нього мали бути застосовані норми ч.1 ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, у зв'язку із скасуванням злочинності діяння та поліпшенням становища особи.

В подальшому, 19.05.2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів", яким примітку до статті 246 КК України викладено у новій редакції, згідно якої у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В той же час, відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого ч. 4 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У зв'язку з викладеним, Суд погоджується з доводами касаційної скарги прокурора про те, що з урахуванням вимог ч.4 ст. 5 КК України, при розгляді даного кримінального провадження підлягала застосуванню редакція статті 246 КК України та примітки до цієї статті, що набрала чинності на підставі 01 січня 2019 року згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів" від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII, якою фактично було скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою.

Згідно з п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Відповідно до ст. 440 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

За таких обставин ухвала апеляційного суду та вирок суду першої інстанції у даному кримінальному провадженні підлягають скасуванню, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.246 КК України - закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року та стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 246 КК України - скасувати.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 -закрити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик С. М. Вус О. В. Святська