Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м. Київ

справа № 487/4590/19

провадження в суді апеляційної інстанції № 11-сс/812/640/19

провадження Верховного Суду № 51-5320км19

Верховний Суд колегією суддів

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Слободян О. М.,

прокурора Вараниці В. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Суддя Миколаївського апеляційного суду ухвалою від 06 вересня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2019 року, якою було відмовлено відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000371, з тих мотивів, що ОСОБА_1 оскаржує неіснуючу ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Суть доводів, викладених у касаційній скарзі, зводиться до того, що апеляційний суд розглянув провадження незаконним складом, оскільки заяву ОСОБА_1 про відвід усім суддям Миколаївського апеляційного суду не була розглянуто, внаслідок чого, на думку скаржника, відбулося порушення його права на розгляд справи неупередженим і незалежним судом та доступу до правосуддя.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, а ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1 , щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з тим, що апеляційний суд не розглянув його заяви про відвід суддів апеляційного суду, є обґрунтованими з огляду на таке.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК.

За змістом статей 75, 80, 81 КПК особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, можуть заявити відвід за наявності у них сумнів щодо неупередженості судді. Відвід повинен бути вмотивованим. При цьому до вирішення питання про відвід суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.

Проте апеляційний суд, вирішуючи питання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Заводського районного м. Миколаєва, вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

З матеріалів провадження вбачається, що 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, датовану 29 серпня 2019 року на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва про відмову у відкритті провадження за його скаргою. В указаній апеляційній скарзі, окрім іншого, ОСОБА_1 заявив клопотанняпро відвід усьому складу Миколаївського апеляційного суду.

Після визначення автоматизованою системою документообігу суду складу колегії суддів та судді-доповідача і передання їй апеляційної скарги суддя Миколаївського апеляційного суду ухвалою від 06 вересня 2019 року відмовила у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Однак незважаючи на наявність клопотання про відвід, у якому ОСОБА_1 вказував на існування недовіри до суддів апеляційного суду, суддя-доповідач, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , не вирішила у передбаченому законом порядку питання про відвід, чим істотно порушила вимоги кримінального процесуального закону.

Верховний Суд вважає, що у цій ситуації суддя-доповідач мала оцінити заяву ОСОБА_1 про відвід усьому складу Миколаївського апеляційного суду як відвід персонально і їй, оскільки вона є суддею вказаного суду, та діяти відповідно до положень процесуального закону, які регламентують питання відводу.

Таким чином, згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК ухвалення судового рішення незаконним складом суду (в цьому випадку без вирішення питання про відвід) є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

Отже, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене вище, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК, за наслідком якого ухвалити законне, обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а ухвалу апеляційного суду - скасувати.

На цих підставах Верховний Суд ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року

(№ 11-сс/812/640/19) скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

М. В. Мазур Т. В. Матієк О. П. Могильний