Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.04.2018 року у справі №923/913/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/913/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз",

відповідач - Приватне підприємство "Сфера- СК",

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 21.11.2017

у складі судді Гридасова Ю.В.,

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 23.01.2018

у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Лашин В.В., Жеков В.І.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз",

до Приватне підприємство "Сфера- СК",

про стягнення 22 683, 57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сфера- СК" про стягнення 22 683, 57 грн., з яких: 9 495, 45 грн. - пеня та 13 188, 12 грн. - 10 % штраф за прострочення виконання умов договору на проектні та пошукові роботи від 09.09.2016 № 1609000164.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.11.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 923/913/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Приймаючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності вини відповідача у невиконані договірних зобов'язань, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 923/913/17, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" звернулось з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку встановленого на касаційне оскарження, в якій просило скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначає про неврахування судами ст.ст. 526, 530, 614, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на те, що суди не надали належної оцінки доказам відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/913/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Предметом касаційного оскарження є постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, якою залишено без змін рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 про стягнення 22 683, 57 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. від 02.04.2018 задоволено клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк. Прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до провадження та здійснити перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 923/913/17 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасника справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.04.2018.

25.05.2018 до Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання (надіслано поштою 24.05.2018) про повернення касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження. Зазначене клопотання відхиляється судовою колегією, оскільки станом на момент його надходження вже вирішено процесуальне питання.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, за результатами процедури закупівлі 09.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (замовник) та Приватним підприємством "Сфера- СК" (підрядник) укладений договір на проектні та пошукові роботи № 1609000164, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати проектно-вишукувальні роботи по об'єкту "Реконструкція системи протипожежної сигналізації приміщень служби комплексної підготовки газу Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу" (стадія "Робочий проект"), згідно завдання замовника на проектування об'єкту будівництва, що додається до цього договору (Додаток № 1), проведення експертизи проектної документації в органах ДП "Укрдержбудекспертиза", а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 4.3 договору у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт, передбачених цим договором підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від суми договору, зазначеної в п. 2.2 договору.

Замовник, до початку робіт, зобов'язаний підготувати і передати підряднику всю необхідну технічну документацію та інформацію, яка необхідна для роботи підрядника згідно умов договору підряду та ДБН А.2.2-3-2014 "Склад і зміст проектної документації на будівництві" (п. 6.3.1 договору).

29.04.2016 погоджено Завдання на проектування (стадія "Робочий проект") об'єкта будівництва "Реконструкція системи протипожежної сигналізації приміщень служби комплексної підготовки газу Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу" № 16.25.006.

Пунктом 20 цього завдання узгоджено, що вихідні дані містяться у Технічних вимогах (додаток № 1 до Завдання від 29.04.2016).

Також наведеним пунктом передбачено отримання від замовника інших вихідних даних згідно ДБН А.2.2-3, чинного на період виконання робіт.

Пунктами 1.8. та 1.14 Технічних вимог замовник передбачив необхідність врахування вже існуючої системи протипожежної сигналізації на об'єкті, а також зазначив вимогу передбачити в проекті інтеграцію СПС до ДПКС (Системи протипожежної сигналізації до приміщень дотискувальної компресорної станції).

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2017 Приватним підприємством "СФЕРА- СК" супровідним листом № 03.07-1.17 "Про передачу проектної документації", на адресу позивача направлено електрону копію проектно - кошторисної документації: "Шифр ДКС-БВ-СВУПЗГ-20/19-П - "Реконструкція системи протипожежної сигналізації приміщень служби комплексної підготовки газу Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", стадія "Робочий проект" на відомчу експертизу.

Відповідно до висновку експертної комісії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" по зазначеному проекту від 29.03.2017 № 04/17, експертна комісія зауважила, що в розділі "Відділ автоматизації" п. 5 вказано, що "План схема зовнішніх кабельних ліній системи АСП" виконана без прив'язки до існуючого генерального плану площадки дотискувальної компресорної станції "Більче - Волиця", однак такий генеральний план не було надано підряднику до початку проектування.

В пункті 14, того ж розділу замовником зазначено, що проектом не реалізовано інтеграцію СПС до ДПКС (п. 1.14 Технічної вимоги на проектування).

Після усунення зауважень первісної відомчої експертизи, відповідачем повторно спрямовано замовнику проект для проведення відомчої експертизи однак в отриманій довідці Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" м. Львів від 13.05.17 р., в розділі "Стрийське ВУПЗГ" серед інших зауважень в п. 6 зазначено ті ж зауваження.

Для усунення зауважень, викладених у висновку замовника, листом від 16.05.2017 № 05.16-2.17 відповідач звернувся до Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про надання інформації для реалізації інтеграції СПС для ДПКС - система протипожежного захисту якого виробника встановлена на об'єктах, проте зазначена інформація не була надана.

Підставою для звернення з даною позовною заявою стало те, що замовнику не надано у встановлений договором строк (до 25.06.2017) оформленої у встановленому порядку проектної документації та Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 890 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

При цьому, зазначена норма регулює будь-які зобов'язальні правовідносини, які відповідають наведеним у ній ознакам.

Оцінка доказів це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності.

Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозв'язок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.

Вирішуючи спір у даній справі, господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, а скаржником не спростовано, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання внаслідок невиконання позивачем п. 6.3.1 договору, Завдання № 16.25.006 та Технічних вимог щодо надання вихідних даних в повному обсязі (матеріалів технічної інвентаризації приміщень ДПКС та технічної документації на існуючу систему протипожежної сигналізації на об'єкті).

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" зазначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Розглядаючи доводи скаржника крізь призму судової практики Європейського суду з прав людини із застосування статті 6 Конвенції, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення судів є достатньо обґрунтованими, а із доводів касаційної скарги не вбачається, що за інших обставин суди попередніх інстанцій мали прийняти інші по суті рішення, ніж ті, які оскаржені в касаційному порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" та залишення рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 923/913/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 923/913/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков