Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7830/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-агро"

представник позивача - не з'явився

відповідач - Виконавчий комітет Божедарівської (Щорської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області

представник відповідача - не з'явився

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - (1) товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-ойл", (2) товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-сервіс"

представник третьої особи - 1 - не з'явився

представник третьої особи - 2 - Трегуб Ю.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-агро"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Широбокової Л.П. - головуючого, Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В. від 15 січня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі Кесі Н.Б. від 09 жовтня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-агро" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Божедарівської (Щорської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про: визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 17.04.2008 № 13; визнання недійсним виданого ТОВ "Унірем-Ойл" свідоцтва від 22.04.2008 про право власності на майно, а саме комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон за адресою: Дніпропетровська область, с. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29а.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне свідоцтво видане відповідачем з перевищенням наданих повноважень та на нерухоме майно, яке не відповідає фактичному складу майна, введеного в експлуатацію позивачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судові рішення мотивовані тим, що спірне рішення прийнято відповідачем в межах законодавчо визначених на момент його прийняття повноважень, а оспорюване свідоцтво видано з дотриманням порядку, встановленого чинним на той момент Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.

5. Судами також встановлено, що підставою для прийняття оспорюваного рішення та видачі свідоцтва було прийняття самим позивачем, як засновником, рішення про внесення до статутного фонду ТОВ "Унірем-ойл" нерухомого майна - комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон за адресою: Дніпропетровська область, с. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29а, що оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-агро" від 18.03.2008 №1. Вказаний протокол загальних зборів учасників вже був предметом спору у справі № 910/28131/15, у якій брало участь ТОВ "Унірем-агро", і його чинність підтверджена рішеннями судів усіх інстанцій у межах вказаної справи.

6. Судами також спростовано посилання позивача на невідповідність складу зареєстрованого за ТОВ "Унірем-ойл" нерухомого майна фактичному складу майна, введеного в експлуатацію на підставі акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованого 13.09.2007 за № 138, а також на невідповідність адреси майна, оскільки за позивачем на підставі свідоцтва про право власності від 05.12.2007 ЯЯЯ №920771 було зареєстровано нерухоме майно - комплекс будівель за зовсім іншою адресою, а саме: Дніпропетровська область, с. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29б.

6.1. Так, судами встановлено, що 02.11.2007 позивачу було видано свідоцтво ЯЯЯ №920732 про право власності на нерухоме майно - комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон за адресою: Дніпропетровська область, с. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29а, з тотожним складом та переліком майна, зареєстрованого за ТОВ "Унірем-ойл" за спірними актами. Саме це майно і було внесено позивачем до статутного фонду ТОВ "Унірем-ойл" що, відповідно, і стало підставою для реєстрації цього майна за останнім.

6.2. Що стосується посилань позивача на перелік майна згідно з актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованого 13.09.2007 за № 138, то відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Отже, як було зазначено вище, державна реєстрація права власності позивача на спірне майно здійснена на підставі свідоцтва про право власності від 02.11.2007 ЯЯЯ №920732 і саме це майно було набуто ТОВ "Унірем-ойл" на виконання рішення самого ж позивача про внесення майна до статутного фонду ТОВ "Унірем-ойл", що і стало підставою для прийняття спірного рішення та видачі відповідного свідоцтва про право власності останньому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Виконком Щорської міської ради на момент видачі спірного свідоцтва не мав статусу юридичної особи, а отже не набув цивільної правоздатності і дієздатності, а тому не мав повноважень на прийняття рішення про видачу спірного документа. Відповідач також не мав повноважень реєстраційного органу, а тому не міг видавати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

9. Спірне свідоцтво про право власності видано відповідачем в порушення положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яким повноваження щодо видачі таких свідоцтв було надано державним реєстраторам, які працювали у відповідних реєстраційних органах - Бюро технічної інвентаризації.

10. Судами не надано оцінку тому, що остання реєстрація права власності за позивачем на спірне майно здійснена за іншою адресою, а саме у м. Щорськ по вул. Виконкомівській, 29б, тобто зареєстроване за ТОВ "Унірем-ойл" майно не відповідає тому, що було у власності позивача.

11. Верховний Суд не розглядає подану позивачем 24.05.2018 заяву, яка за своїм змістом та вимогами є доповненням касаційної скарги, у зв'язку з порушенням встановленого частинами 1, 2 статті 298 ГПК України порядку доповнення касаційної скарги.

Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу

12. Оспорювані рішення та свідоцтво про право власності видані відповідачем в межах своєї компетенції та стосуються реєстрації права власності у зв'язку з внесенням до статутного фонду ТОВ "Унірем-ойл" об'єктів нерухомого майна його засновником - позивачем.

13. Верховний Суд залишає без задоволення подане відповідачем 30.05.2018 клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання, оскільки відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Крім того, суд касаційної інстанції обмежений встановленим статтею 306 ГПК України строком розгляду касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача та видачі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Унірем-ойл" стало прийняття позивачем - ТОВ "Унірем-агро" рішення про внесення такого нерухомого майна до статутного фонду ТОВ "Унірем-ойл", про що свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-агро" від 18.03.2008 №1.

15. Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

16. Порядок та підстави реєстрації нерухомого майна на час видання спірних актів були врегульовані Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, пунктом 6.1 якого встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

17. Відповідно до підпункту 10 пункту б статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали делеговані повноваження, зокрема: облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

18. Отже, спірне рішення відповідача прийнято та свідоцтво про право власності видано відповідачем в межах своєї компетенції та в межах делегованих йому на той час повноважень, оскільки зазначені правові акти індивідуальної дії стосуються реєстрації права власності у зв'язку із внесенням до статутного фонду юридичної особи об'єктів нерухомого майна її засновником.

19. Доводи позивача, наведені в пункті 8 цієї Постанови, в якості правової підстави для скасування такого рішення, як незаконного, про відсутність у відповідача статусу юридичної особи на момент прийняття спірного рішення Верховним Судом відхиляються, оскільки як правовий статус, так і повноваження виконавчого комітету, як виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, були чітко регламентовані нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При цьому чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало обов'язкової державної реєстрації такого органу в якості окремої юридичної особи. Отже, правовий статус виконавчого комітету селищної ради не суперечив чинному на той час законодавству.

20. Доводи позивача, наведені в пункті 9 цієї Постанови, обґрунтовано спростовані судами попередніх інстанцій, з посиланням на те, що положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції на час виникнення спірних відносин) щодо діяльності державних реєстраторів реалізовані вперше постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". До цього часу реєстрація права власності відбувалась в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5, відповідно до якого таку реєстрацію у вказаних вище випадках проводили органи місцевого самоврядування.

21. Що стосується доводів у пункті 10 Постанови, то судами попередніх інстанцій ретельно досліджено документи та хронологію реєстрації спірного майна, починаючи з листопада 2007 року (пункт 6 Постанови), та встановлено відповідність переліку спірного майна тому майну, яке передано позивачем до статутного фонду ТОВ "Унірем-ойл" та зареєстровано за останнім. По суті, доводи скаржника в цій частині зводяться до вимог про переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що відповідно до статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому вказані доводи Верховним Судом не враховуються.

22. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" де Суд дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого те, що якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

23. Також Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема у справі "Устименко проти України", що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").

24. Верховний Суд також зауважує, що позивач в касаційній скарзі вимагає скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У той же час стаття 310 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для передачі справи на новий розгляд за результатами касаційного перегляду, жодної з яких (як наведених в частинах 1, 2 як безумовних, так і передбачених в частині 3 вказаної статті), скаржником в доводах касаційної скарги не зазначено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-агро" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 січня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року у справі № 904/7830/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.