Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.06.2021 року у справі №910/6669/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 910/6669/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Кібенко О. Р., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, Бонтлаба В. В.,

відповідачів - 1 -Юзефовича А. О.,

- 2 - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1,

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Приходько І. В. )

від 18.11.2020,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Зубець Л. П., судді - Алданова С. О., Мартюк А. І.)

від 18.05.2021,

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2,2) ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ",

про зобов'язання вчинити дії та заборону вчиняти дії

ВСТАНОВИВ:

у травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про:

- зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом 3 робочих днів із моменту набрання рішення законної сили подати до Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" та до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як особи, що діють спільно стали власниками контрольного пакету акцій товариства, а саме 539 акцій, що становить 50,37% або 50%+4 акції;

- зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом 3 робочих днів із моменту набрання рішення законної сили подати до ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" та до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про найвищу ціну, за якою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали акції ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно із днем набуття та дати набуття такого пакета;

- зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом 21 робочого дня із моменту набрання рішення законної сили, запропонувати всім акціонерам ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" придбати у них акції товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти);

- заборону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 голосувати акціями, що перевищують розмір 50 відсотків акцій ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" до моменту виконання ними відповідних обов'язків, передбачених ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі, діючи спільно в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", отримали контрольний пакет акцій (50% + 4 акції) ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ", придбавши їх в інших акціонерів у період із березня по квітень 2020 року. При цьому не виконали умови п. 5.28 Статуту товариства і вимоги ст.ст. 65, 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства" та не повідомили (не надіслали відповідного повідомлення) про вказаний факт товариству та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що єдиним достатнім, належним та допустимим доказом, що особи діють спільно у розумінні п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", є саме договір, укладений між акціонерами в письмовій формі. Водночас, зазначили, що жодних належних та допустимих доказів існування такого договору матеріали справи не містять. На думку судів, позивачем не доведено правомірності позовних вимог і що його права та інтереси були порушені відповідачами.

08.06.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставами для скасування судових рішень зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування у системному зв'язку п. 12 ч. 1 ст. 12 та ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо визначення осіб, які діють спільно та покладення на таких осіб певних обов'язків і необхідності застосовувати у такому випадку ч. 1 ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства", відсутній (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України). При цьому, вказує, що судові рішення були прийняті з порушенням п. 12 ч. 1 ст. 12, ст.ст. 65, 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства", які підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3. Зазначає про безпідставність застосування судами ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства" до спірних правовідносин з огляду на те, що особи, які діють спільно, не обов'язково мають бути акціонерами, а можуть бути особами, які прямо чи опосередковано контролюють діяльність товариства. Вважає, що наявність чи відсутність письмового договору між відповідачами жодним чином не впливає на статус осіб, які, отримавши контрольний пакет акцій товариства, діють спільно з метою контролю його діяльності. Стверджує, що відповідачі, як особи, що діють спільно, контролюють діяльність товариства, про що свідчить їх спільне голосування, зміна членів наглядової ради товариства (зокрема, і звільнення позивача). Вважає, що ці особи формально можуть і не укладати письмовий договір з метою створення видимості незалежності один від одного. На думку позивачки, укладення і оприлюднення відповідного договору відразу створює для них обов'язок - запропонувати іншим акціонерам купити їхні акції за ринковою ціною, що є безвідкличною пропозицією, що безумовно є невигідним для них. Зазначає, що приховання договору дає їм можливість повністю контролювати товариство без жодних обов'язків. Стверджує про порушення прав ОСОБА_1 як акціонера, встановлених ст.ст. 65, 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства".

Посилається на те, що суди не спростували доводи позивачки, а лише вказали на право не надавати відповідь на кожний аргумент сторони.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить закрити касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021. Вважає, що доводи касаційної скарги базуються виключно на словах, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Посилається на недоведення позивачкою порушення її прав та законних інтересів та правильність відмови у задоволенні позову з цих підстав. Стверджує про штучність вказаного позову та про зловживання позивачкою правами.

ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що жоден з акціонерів ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" не володіє контрольним пакетом акцій товариства одноособово.

Стверджує, що для визнання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 "особами, які діють спільно" у розумінні п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" необхідним є дотримання таких вимог: наявність укладеного між цими акціонерами договору; узгодження своїх дій для досягнення спільної мети; наявність спільної мети.

Проте, позивачка не дала доказів укладення відповідного договору і не зазначила з якою метою та у зв'язку із чим у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 взагалі виникла необхідність "діяти спільно". При цьому, стверджує, що Закон України "Про акціонерні товариства" містить норму про укладення між акціонерами договору саме у письмовій, а не в усній формі. На думку ОСОБА_2, посилання позивачки на укладення між акціонерами усного договору та визнання їх на цій підставі "особами, які діють спільно" є безпідставними здогадками скаржниці, на що правомірно вказали суди попередніх інстанцій. З урахуванням вищевикладеного, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16.07.2021 ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" звернулося до суду касаційної інстанції з поясненнями, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з наведених у поясненнях підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржниця вказує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування у системному зв'язку п. 12 ч. 1 ст. 12 та ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо визначення осіб, які діють спільно та покладення на таких осіб певних обов'язків і необхідності застосовувати у такому випадку ч. 1 ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства", відсутній.

Щодо вказаної підстави касаційного оскарження необхідно зазначити таке.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" є юридичною особою, метою діяльності якої є одержання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності та наступний його розподіл між акціонерами відповідно і на умовах, визначених законодавством України.

Основними акціонерами ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" є: ОСОБА_1, яка володіє 417 акціями, що складає 38,972% статутного капіталу товариства; ОСОБА_2, який володіє 436 акціями, що складає 40,747% статутного капіталу товариства; ОСОБА_3, який володіє 103 акціями, що складає 9,626% статутного капіталу товариства (а. с. 54-56, т. 1).

На думку позивачки, ОСОБА_2, ОСОБА_3 спільно отримали контрольний пакет акцій товариства та разом володіють 539 акціями, що складає 50,37%, або 50% + 4 акції.

З урахуванням вказаного, позивачка зазначає, що вказані особи є особами, які діють спільно у розумінні п. 12 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", але при цьому ними не були виконано вимоги п. 12 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.
5.28 Статуту товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

За змістом наведених приписів, способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (висновок, викладений у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (аналогічний висновок, викладений у п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, у п. 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Водночас, відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що особи, що діють спільно, - фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі договору між ними і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети.

За ч. 1 ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства" договір між акціонерами товариства - це договір, предметом якого є реалізація акціонерами - власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства (договір між акціонерами). За договором між акціонерами його сторони зобов'язуються реалізувати у спосіб, передбачений таким договором, свої права та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором між акціонерами може бути передбачено обов'язок його сторін голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах акціонерів товариства, погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нового товариства.

Договір між акціонерами може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких акціонер - сторона договору вправі або зобов'язаний придбати або продати акції товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов'язок виникає.

Договір між акціонерами укладається в письмовій формі. Справжність підписів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю - фізичних осіб на такому договорі засвідчується у встановленому порядку. Дата набрання чинності договором між акціонерами визначається цим договором. Договір між акціонерами укладається на визначений строк або безстроково.

Отже, за своєю суттю діяльність акціонерів на основі договору є договірною формою об'єднання акціонерів для досягнення спільної мети.

Пунктом 5.28. Статуту ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ", затвердженого загальними зборами від
11.04.2011 (протокол № 20 від 11.04.2011), визначено, що особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала власником більше 50 відсотків простих акцій товариства (контрольний пакет), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім учасникам придбати у них прості акції товариства.

Контрольний пакет акцій - це пакет у розмірі 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Частиною 1 ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що особа (особи, що діють спільно) протягом одного робочого дня з дати укладення нею договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства (а у разі набуття контрольного пакета акцій в результаті придбання акцій у процесі емісії - з дати депонування глобального сертифіката за таким випуском акцій), зобов'язана подати до товариства та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про укладення такого договору.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій приватного акціонерного товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства, в одноденний строк з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов'язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та товариства інформацію про набуття нею такого пакета із зазначенням інформації про найвищу ціну, за якою вона придбавала акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття, та дати набуття такого пакета.

Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства або будь-яка її афілійована особа, протягом двох робочих днів з дати отримання інформації про ціну придбання акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них акції товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тягар доказування (onus probandi) лежить на сторонах.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, зокрема, Статут ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ", перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах (а. с. 30-60, т. 1), суди встановили, що позивачка володіє 417 акціями, що становить 38,972% статутного капіталу товариства, ОСОБА_2-436 акціями, що становить 40,747% статутного капіталу товариства, а ОСОБА_3-103 акціями, що становить 9,626% статутного капіталу товариства, тобто, що жоден із акціонерів вказаного товариства не володіє контрольним пакетом акцій товариства одноособово, на що, серед іншого, помилково посилається позивачка в обґрунтування позову.

Також встановили, що позивачкою відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не надано доказів укладення між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договору згідно з ч. 1 ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства" та не доведено, що ці особи узгодили свої дії для досягнення спільної мети з огляду на вимоги п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства".

За відсутності укладення між вказаними акціонерами товариства договору згідно з ч. 1 ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлення факту, що особи діють спільно і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети може підтверджуватись іншими доказами з яких достовірно вбачається наявність вказаних обставин. Проте таких доказів позивачкою суду також надано не було.

З урахуванням вищевказаного, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконати умови п. 5.28. Статуту ПрАТ "Науково-дослідний інститут з технології і механізації монтажних робіт "НДІМЕ10 МОНТАЖ ", вимоги ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" та, встановивши відсутність порушення права позивачки в цьому випадку, правомірно і обґрунтовано відмовили у задоволені позову.

З огляду на те, що позивачкою не доведено укладення вказаного вище договору, про те, що особи діють спільно, відсутні підстави для викладення Верховного Суду висновку щодо застосування п. 12 ч. 1 ст. 12 та ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо визначення осіб, які діють спільно та покладення на таких осіб певних обов'язків і необхідності застосовувати у такому випадку ч. 1 ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства".

Щодо доводів касаційної скарги про те, що судові рішення були прийняті з порушенням п. 12 ч. 1 ст. 12, ст.ст. 65, 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства", які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та безпідставність посилання судів на ст. 26-1 Закону України "Про акціонерні товариства", необхідно зазначити, що судові рішення були прийняті відповідно до норм матеріального права з правильним застосуванням норм процесуального права, що відповідає ст. 236 ГПК України.

Решта доводів в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року у справі за № 910/6669/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова