Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.04.2018 року у справі №924/258/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/258/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Виконувач обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради

представник позивача - прокурор Збарих С.М., посвідчення № 028728,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь"

представник відповідача - Потапова М.В., довіреність б/н від 12.02.2018,

відповідач - Приватне підприємство "Ді Ай Сі"

представники відповідача - не з'явився,

відповідач - Приватне підприємство "Експресс"

представники відповідача - не з'явився,

відповідач - Приватне підприємство "Коріл"

представники відповідача - не з'явилися,

розглянув касаційні скарги

1. Заступника прокурора Рівненської області

2. Хмельницької міської ради

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 15.09.2017

у складі судді: Гладій С.В.

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 23.11.2017

у складі колегії суддів: Петухов М.Г. - головуючий, суддя - Гудак А.В., суддя - Олексюк Г.Є.

у справі за позовом

Виконувача обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь"

Приватного підприємства "Ді Ай Сі"

Приватного підприємства "Експресс"

Приватного підприємства "Коріл"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного між Приватним підприємством "Коріл" та Приватним малим підприємством "Ковчег",

визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь" та Приватним підприємством "Ді Ай Сі",

та витребування майна.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року виконувач обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" (далі - ТОВ "Либідь"), Приватного підприємства "Ді Ай Сі" (далі - ПП "Ді Ай Сі"), Приватного підприємства "Експресс" (далі - ПП "Експресс"), Приватного підприємства "Коріл" (далі - ПП "Коріл") про визнання недійсним договору купівлі-продажу магазинів загальною площею 371,2 кв. м., які знаходяться у підземному переході по вул. Камянецька-Подільська, укладеного 06.02.1997 між ПП "Коріл" та Приватним малим підприємством "Ковчег" (далі - ПМП "Ковчег"); визнання недійсним договору купівлі продажу магазину загальною площею 371,2 кв. м., який знаходиться у підземному переході по вул. Камянецька-Подільська, укладеного 31.12.2015 між ТОВ "Либідь" і ПП "Ді Ай Сі" та витребувати у ПП "Ді Ай Сі", ПП "Експресс" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради нежитлові приміщення (згідно переліку).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на ст. ст. 49, 224, 225 Цивільного кодексу Української РСР, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначав, що спірні договори підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать інтересам територіальної громади міста, оскільки ТОВ "Либідь" (яке є правонаступником ПМП "Ковчег") не могло набути прав на вказані приміщення, а тому і не могло їх відчужувати. В подальшому, ТОВ «Либідь» 31.12.2015 укладено з ПП "Ді Ай Сі" договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, а саме приміщення магазину загальною площею 371,2 кв. м, що розташоване у підземному переході за адресою: м. Хмельницький, перехрестя вулиць Камянецької-Подільської. Вказував на те, що спірне майно вибуло з власності Хмельницької міської ради поза її волею, без прийняття нею відповідного рішення, тому підлягає витребуванню на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 у справі № 924/258/17 (суддя - Гладій С.В.) відмовлено в позові виконувачу обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради до відповідачів: ТОВ "Либідь", ПП "Ді Ай Сі", ПП "Експресс", ПП "Коріл" про визнання недійсним договору купівлі-продажу магазинів загальною площею 371,2 кв. м., які знаходяться у підземному переході по вул. Кам'янецька-Подільська, укладеного 06.02.1997 між ПП "Коріл" та МПМ "Ковчег"; про визнання недійсним договору купівлі-продажу магазину загальною площею 371,2 кв. м., який знаходиться у підземному переході по вул. Кам'янецька-Подільська, укладеного 31.12.2015 між ТОВ "Либідь" та ПП "Ді Ай Сі"; про витребування у ПП "Ді Ай Сі" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради; про витребування у ПП "Експрес" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради нежитлових приміщень (згідно переліку).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17 (головуючий суддя - Петухов М.Г., суддя - Гудак А.В., суддя - Олексюк Г.Є.) апеляційні скарги Хмельницької міської ради та заступника прокурора Хмельницької області залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 у справі № 924/258/17 залишено без змін. Справу № 924/258/17 повернуто в господарський суд Хмельницької області.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані недоведеністю того, що спірні нежитлові приміщення (магазини) загальною площею 371,2 кв. м., як на момент укладення спірних договорів так і на момент подання такого позову, належали до комунальної власності.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17, заступник прокурора Рівненської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник заступник прокурора Рівненської області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 181, 203, 215 ЦК України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017). Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі з'ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не дослідили належним чином усіх доказів по справі.

Також, не погоджуючись з рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17, Хмельницька міська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги виконувача обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради до ТОВ "Либідь", ПП "Ді Ай Сі", ПП "Експресс", ПП "Коріл" про визнання недійсними договорів та витребування майна.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник Хмельницька міська рада посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 128, 145, 224, 225 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 43 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017). Скаржник вказує на те, що всупереч зазначеним нормам законодавства, під час вирішення спору не було враховано та оцінено всі обставини справи, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень.

ТОВ "Либідь" подало відзив на касаційну скаргу Хмельницької міської ради, в якому вказує на її необґрунтованість, та вважає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є такими, що прийняті при повному з'ясуванні обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити подану касаційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17 - без змін.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 924/258/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 29.03.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 29.05.2018) прийнято справу № 924/258/17 господарського суду Хмельницької області до провадження. Об'єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради. Відкрито касаційне провадження у справі № 924/258/17 господарського суду Хмельницької області за касаційними скаргами заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради відбудеться 26.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 17.04.2018.

В судове засідання 26.04.2018 представники відповідачів не з'явились.

З метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, колегія суддів Верховного Суду вирішила відкласти розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 26.04.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 29.05.2018) відкладено розгляд касаційних скарг заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 відбудеться 29.05.2018.

В судовому засіданні 29.05.2018 прокурор Генеральної прокуратури України підтримав доводи, наведені в касаційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Либідь" заперечила проти доводів касаційних скарг заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради, вважає, що оскаржені рішення та постанова є такими, що прийняті при повному з'ясуванні обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Представники відповідачів - ПП "Ді Ай Сі", ПП "Експресс" та ПП "Коріл" в судове засідання не з'явилися.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора Генеральної прокуратури України, представника відповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, що також знаходить своє відображення у ГПК України в п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 11 цього Кодексу, згідно з яким, верховенство права є одним з принципів господарського судочинства. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ст. 1 Протоколу №1 Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У ст. 41 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. ст. 319, 321, 658 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки це не буде спростовано.

За змістом ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи спір по суті, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 06.02.1997 між ПП "Коріл" (продавець) та ПМП "Ковчег" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу приміщення.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця магазини загальною площею 371,2 кв. м., які знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецька-Подільська. Характеристика приміщення знаходиться в технічному паспорті, який видано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 1.2 даного Договору передбачено, що право власності на приміщення переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно із п. 1.3. Договору вказаний у цьому Договорі об'єкт продано за 100000 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору продавець гарантує, що майно яке виступає предметом цього Договору є його власністю, не є проданим, переданим у користування (найм) під арештом не знаходиться, судових справ щодо цього майна не має.

На виконання п. 1.2. вказаного Договору, 06.02.1997 між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег" було складено Акт передачі-приймання приміщення, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв магазини загальною площею 371,2 кв. м., які знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецька-Подільська, вартістю 100000 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Хмельницьким бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення, згідно якого приміщення магазинів, що розташовані в м. Хмельницькому на перехресті вулиць Кам'янецька та Подільська належать на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу б/н від 06.02.1997 реєстраційне посвідчення зареєстроване в реєстровій книзі № 1 за № 9988.

В подальшому, 07.10.1999 було створено ПП "Либідь" шляхом перейменування ПМП "Ковчег". Згідно п. 1.1 Статуту ПП "Либідь" є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків ПМП "Ковчег".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2015 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Либідь" на нежитлове приміщення, загальною площею 371,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21/1-А на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.1997, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2016 за № 51318407 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.11.2016 за № 73874467.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2017 задоволено позов Хмельницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хмельницького бюро технічної інвентаризації до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Либідь" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 30.12.2015, індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Росновської Н.В. від 30.12.2015 індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Проте, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі № 822/2544/16 скасована вищевказана постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2017. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову Хмельницької міської ради до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Либідь" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 30.12.2015, індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2017 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі № 822/2544/16 залишено без змін.

31.12.2015 між ТОВ "Либідь" (продавець) та ПП "Ді Ай Сі" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 Договору продавець передає у власність покупця, а Покупець приймає у власність нежитлове приміщення, а саме приміщення магазину загальною площею 371,2 кв. м., що розташоване в підземному пішохідному переході за адресою: м. Хмельницький, перехрестя вулиці Камянецької-Подільської (надалі по тексту - нерухоме майно) та оплачує вартість такого нерухомого майна згідно умов даного договору.

Згідно із п. 2 Договору відчужуване нерухоме майно належить Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу приміщення, укладеного 06.02.1997 між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег", згідно якого про право власності зареєстроване Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 11.02.1997, записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 9988. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису: 12867041, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 824493768101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 51318407, виданим 30.12.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Росновською Н. В.

Відповідно до п. 3 Договору продаж вчинено за 371200 грн., які покупець перерахував на розрахунковий рахунок Продавця до укладення даного договору.

Пунктами 5, 6 Договору передбачено, що нерухоме майно, що відчужується за цим договором, до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене іншим чином, не заставлене, в спорі чи під забороною (арештом) не перебуває, в найм (оренду) будь-яким особам не передане, прав і претензій щодо нього у третіх осіб немає; Відсутність заборони відчуження (арешту) та інших обтяжень перевірено приватним нотаріусом Хмельницького міського територіального округу Нагорною Т. В., в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно із п. 14 Договору право власності на приміщення магазину, що є предметом цього договору, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права. Продавець за цим договором не заперечує проти реєстрації права власності за Покупцем з моменту підписання та нотаріального посвідчення даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор, звертаючись до господарського суду, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу магазинів загальною площею 371,2 кв. м., які знаходяться у підземному переході по вул. Кам'янецька-Подільська, укладений 06.02.1997 між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег"; визнати недійсним договір купівлі продажу магазину загальною площею 371,2 кв. м., який знаходяться у підземному переході по вул. Кам'янецька-Подільська, укладений 31.12.2015 між ТОВ "Либідь" та ПП "Ді Ай Сі" та витребувати у ПП "Ді Ай Сі" та ПП "Експресс" на користь територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради нежитлові приміщення (згідно переліку).

При цьому, вказував на те, що власником підземного переходу по вул. Кам'янецька-Подільська є та була Хмельницька міська рада, а тому укладення вказаних угод є таким, що суперечить інтересам держави, суспільства та територіальної громади - міста.

Відповідно до ст. 32 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Згідно зі ст. 43 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження порушеного права власності Хмельницької міської ради на приміщення підземного переходу, прокурором було долучено до матеріалів справи:

- копію акта здачі в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництва "Підземного переходу";

- розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів № 1663 від 19.07.1993 "Про затвердження акту державної комісії по прийомці в експлуатацію "Підземного переходу" по вул. Кам'янецька в м. Хмельницькому";

- повідомлення виконкому Хмельницької міської ради № 12-0159-02-08 від 20.01.2017, в якому вказано, що Хмельницькою міською радою, її виконавчими органами не приймалось будь-яких рішень щодо відчуження чи передачі в користування приміщень магазину площею 371,2 кв. м. в підземному переході на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська у м. Хмельницькому;

- витяг про реєстрацію права власності на підземний перехід загальною площею 1461,5 кв. м. за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради;

- постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року по справі № 924/128/17, якою було відмовлено у позові ТОВ "Либідь" до Хмельницької міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 18.12.2006.

Оцінюючи вищевказані докази в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що вони підтверджують право власності Хмельницької міської ради на підземний перехід, як цілісний майновий комплекс, проте не можуть бути доказами набуття за позивачем права власності на приміщення магазинів площею 371,2 кв. м., які є предметом оспорюваних договорів від 06.02.1997 та 31.12.2015, та про витребування яких заявлено позов.

Крім того, суди попередніх інстанцій вказали на те, що посилання Хмельницької міської ради на існування договірних відносин між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Либідь" не можуть бути доказами існування права власності Хмельницької міської ради на приміщення магазинів загальною площею 371,2 кв. м., виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності Хмельницької міської ради на приміщення підземного переходу, як цілісного майнового комплексу підтверджується актом здачі в експлуатацію Державної приймальної комісією закінченого будівництва "Підземного переходу" та розпорядженням міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів № 1663 від 19.07.1993 "Про затвердження акту державної комісії по прийомці в експлуатацію "Підземного переходу" по вул. Кам'янецька в м. Хмельницькому".

Між Хмельницькою міською радою та ПП Либідь (в подальшому ТОВ "Либідь") були укладені Договори оренди від 01.11.2001, від 19.03.2007 та від 09.11.2011.

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди від 01.11.2001 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська м. Хмельницького, залишковою балансовою вартістю 856804 грн.

Пунктом 1.1. Договору оренди від 19.03.2007 передбачено, що в оренду передається цілісний майновий комплекс підземного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька- Подільська м. Хмельницького, загальною площею 1461,5 кв. м.

Згідно із п. 1.1. Договору оренди від 09.11.2011 в оренду передано частину підземного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська м. Хмельницького загальною площею 695 кв. м.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до вказаних Договорів, майно передавалося для розміщення власних павільйонів, організації торгівлі, в той же час із умов даного договору не вбачається, що передавалася приміщення магазинів або, що в цілісному майновому комплексі підземного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська м. Хмельницького розташовані магазини загальною площею 371,2 кв. м.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачі від 02.11.2011 та доданої до нього схеми, в оренду було передано частину підземного переходу площею 695 кв. м., у т.ч. площу загального користування 311.3 кв. м.

Враховуючи викладене, посилання скаржника Хмельницької міської ради, що існування договорів оренди (наявність договірних відносин щодо користування підземним переходом) підтверджує право власності Хмельницької міської ради на приміщення магазинів загальною площею 371,2 кв. м, правомірно визнано судами попередніх інстанцій необґрунтованими.

Доводи скаржників про те, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору та не досліджено належним чином усіх доказів по справі, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що під час розгляду справи як судом першої так і судом апеляційної інстанції, відповідно до приписів ст. ст. 43, 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.

Поряд з цим, доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради та залишення рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги заступника прокурора Рівненської області та Хмельницької міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 924/258/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков