Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4374/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 (судді: Тихий П.В., Гетьман Р.А., Россолов В.В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2017 (суддя Новікова Н.А.) у справі № 922/4374/16

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

про стягнення шкоди у сумі 345 152,10 грн

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Держекоінспекція) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (далі - ПрАТ "Харківський коксовий завод") про стягнення шкоди, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у сумі 345 152,10 грн, посилаючись на положення статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 41, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і статей 10,11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем у повному обсязі вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.2012 № 6310137900-236 (діл - дозвіл). Так, у період із 01.01.2014 по 23.07.2014 ПрАТ "Харківський коксовий завод" здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у зв'язку з чим з метою усунення порушень Держекоінспекція 06.10.2016 винесла припис, яким ПрАТ "Харківський коксовий завод" зобов'язано у визначений термін виконати заходи зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підставі викладеного та ураховуючи положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяно державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі - Методика), 21.10.2016 здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних ПрАТ "Харківський коксовий завод", що становить 345 152,10 грн, і надіслано відповідачеві претензію, яку ним у добровільному порядку не виконано, коштів не сплачено, що стало підставою для звернення до суду.

Держекоінспекція підтримала позовні вимоги прокурора, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2017 провадження у справі зупинено до вирішення Харківським окружним адміністративним судом пов'язаної справи № 820/7156/16, яке поновлено ухвалою від 07.11.2017.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Суди дійшли висновку про недоведеність прокурором і позивачем факту невиконання відповідачем вимог дозволу, що призвело до здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період із 01.01.2014 року по 23.07.2014 року, що свідчить про відсутність у діях відповідача ознак протиправності та виключає неправомірність поведінки, а також зазначили про недоведеність розміру збитків.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2017 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі акцентуючи на помилковості висновків судів про недоведеність розміру збитків, а також необхідності визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням часткового виконання умов дозволу на підставі пункту 3.8 Методики, а не на підставі пункту 4.1, положення якого застосовано Держекоінспекцією. Так, прокурор вважає, що суди не надали належної оцінки припису Держекоінспекцієї від 06.10.2016 № 60/03-09 та установленим щодо нього згідно з постановою адміністративного суду у справі № 820/7156/16 обставинам, а також претензії від 21.10.2016, розрахунку і листу ПрАТ "Харківський коксовий завод" від 12.10.2016 № 1057. На думку прокурора, помилковими є твердження суду апеляційної інстанції про відсутність даних щодо визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин, оскільки показники стосовно кожної забруднюючої речовини зазначено у претензії та у розрахунку до неї.

Прокурор також не погоджується з висновками судів про недоведеність неправомірності поведінки відповідача, оскільки дозвіл надає право ПрАТ "Харківський коксовий завод" із 01.01.2014 здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із джерел викидів № 302 - 306, 312, 313, 316 - 318, 325 лише за умови обладнання ємнісного устаткування цеха уловлювання хімічних продуктів коксування ДК. Однак перевіркою установлено часткове виконання ПрАТ "Харківський коксовий завод" заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбаченого дозволом.

На думку прокурора, суди необґрунтовано надали перевагу висновку інженерно-екологічного експертного дослідження від 29.03.2017 № 270 і не взяли до уваги висновки комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 27.09.2017 № 17127/17597, а також висновків судової інженерно-екологічної експертизи від 19.10.2017 № 19606 із посиланням на обставини, встановлені в адміністративній справі № 820/7156/17.

У відзиві на касаційну скаргу Держекоінспекція просить її задовольнити, судові рішення у справі скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову з огляду на необґрунтованість висновків судів, які зроблено на підставі неналежного дослідження всіх обставин справи.

ПрАТ "Харківський коксовий завод" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, наголошуючи, що захід зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем виконано частково і розрахунок збитків, завданих несвоєчасним виконанням заходів, передбачених дозволом, здійснюється на підставі пункту 3.8 Методики, на той час як контролюючий орган помилково застосував у розрахунку пункт Методики, який не підлягає застосуванню, про що і зазначено судами. Суди правомірно взяли до уваги оскарження ПрАТ "Харківський коксовий завод" припису від 06.10.2016 № 60/03-09, який судами в адміністративній справі визнано незаконним і скасовано. При цьому доводи прокурора про те, що посилання суду апеляційної інстанції на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 820/7156/16 у частині джерела викиду № 202 не спростовують виявлених Держекоінспекцією та зафіксованих в акті перевірки порушень щодо джерел викидів № 302- 306, 312, 313, 316- 318, 325,є безпідставними, оскільки в акті перевірки відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень, такий акт не встановлює відповідальності суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії, що створює юридичні наслідки для суб'єкта господарювання.

ПрАТ "Харківський коксовий завод" у відзиві на касаційну скаргу також акцентує, що акт перевірки, припис, виданий контролюючим органом, і претензія не є беззаперечними доказами завдання відповідачем шкоди внаслідок невиконання умов дозволу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами, за результатами проведеної планової перевірки ПрАТ "Харківський коксовий завод" Держекоінспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 522/01-04/03-09, який підписано директором ПрАТ "Харківський коксовий завод" Григоровим В.І. із зауваженнями.

Зі змісту цього акта убачається, що перевірку було проведено у період із 12.09.2016 по 30.09.2016 та виявлено, що ПрАТ "Харківський коксовий завод" у термін до 31.12.2013 частково виконав захід зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачений дозволом, чим порушив положення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, Держекоінспекцією винесено припис від 06.10.2016 № 60/03-09, згідно з яким ПрАТ "Харківський коксовий завод" повинно, зокрема, забезпечити виконання пункту 2 умови 1 до технологічного процесу та пункту 2.3 вимог дозволу щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху (пункт 4 припису); забезпечити виконання пункту 1.4 умов дозволу до технологічного процесу цеху уловлювання хімічних продуктів коксування (пункт 10); забезпечити виконання умов дозволу, встановлених до очистки газопилового потоку, а саме: вжити заходів щодо підвищення фактичного ступеня очистки УОГ на джерелі № 210 до проектного ступеня очистки; забезпечити герметичність УОГ на джерелі викиду № 210; вносити у паспорти УОГ відомості про проведені ремонти; проводити огляд технічного стану УОГ та оформлювати результати відповідними актами (пункт 11).

Згідно з розрахунком збитків від 21.10.2016, затвердженим заступником Головного державного інспектора з охорони навколошнього природного середовища Харківської області, здійснено відповідно до пункту 2.1.2 Методики, сума збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПрАТ "Харківський коксовий завод", становить 345 152,10 грн (а.с. 50- 51).

21.10.2016 Держекоінспекцією у Харківській області ПрАТ "Харківський коксовий завод" направлено претензію № 175 про відшкодування державі шкоди у сумі 345 152,10 грн, заподіяної внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що встановлено актом перевірки від 12-30.09.2016 № 522/01-04/03-09. До претензії додано розрахунок збитку.

У відповідь на цю претензію ПрАТ "Харківський коксовий завод" повідомило, що викиди всіх речовин, зазначених у заході зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря "Обладнання ємнісного устаткування цеха уловлювання хімічних продуктів коксування ДК", передбачено дозволом. Факт встановлення порушення термінів виконання зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, термін виконання заходу по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в повному обсязі встановлено до 23.07.2014, тобто на час перевірки порушення було ліквідовано. Підприємство не заперечувало, що захід зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря було виконано із затримкою, але претензію не визнало.

09.11.2016 Держекоінспекцією ПрАТ "Харківський коксовий завод" направлено відповідь про розгляд заперечень на претензію та повторно запропоновано у добровільному порядку відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 345 152,10 грн, чого виконано не було, що стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

За змістом статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Згідно зі статтею 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - є офіційним документом, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди (пункт 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302).

Суди попередніх інстанцій установили, що 07.11.2012 ПрАТ "Харківський коксовий завод" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області видано дозвіл термін дії якого стоновить 5 років (з 07.11.2012 по 07.11.2017).

Отже, як установлено судами, на час перевірки у ПрАТ "Харківський коксовий завод", на виконання вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є обов'язковий документ, що встановлює дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з пунктом 4 дозволу затверджено заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, зокрема заходами щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин є встановлення обладнання ємнісного устаткування цеха уловлювання хімічних продуктів коксування ДК із терміном виконання до 31.12.2013. Після провадження заходу мало би відбутися зниження забруднюючих речовин, а саме: аміаку - 1,641 т/рік, водню ціанід - 0,084 т/рік, сірководню - 0,630 т/рік, бензолу - 1.120 т/рік, нафталіну - 0,320 т/рік, фенолу - 0,207 т/рік (а.с. 82-92).

Під час проведення Держекоінспекцією перевірки надано документи, зокрема акт від 12.11.2013 приймання в експлуатацію дихальних клапанів Озерського, встановлених на сховищах надсмольної води №№ 4, 5, сховищах для смоли №№ 1, 2, 3, 6, 7, та акт від 23.07.2014 приймання в експлуатацію дихальних клапанів Озерського, встановлених на усереднювачах № 1, 2, 3, 4, збірнику та 2-х відстійниках надсмольної води у термін до 31.11.2013 ПрАТ "Харківський коксовий завод", зі змісту яких убачається, що захід зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря виконано частково (а.с. 118-119).

За змістом підпункту 2.1.1 пункту 2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2.2 Методики (у редакції, чинній на час проведення перевірки і здійснення розрахунку шкоди) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Відповідно до підпункту 2.7.2 пункту 2.7 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (пункт 2.8 Методики).

За змістом акта перевірки № 522/01-04/03-09 під час її проведення встановлено часткове виконання ПрАТ "Харківський коксовий завод" вимог дозволу щодо заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також інші порушення.

З метою усунення цих порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, ПрАТ "Харківський коксовий завод" винесено припис від 06.10.2016 № 60/03-09 .

Проте як установлено судами попередніх інстанцій, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 820/7156/16 частково задоволено апеляційну скаргу ПрАТ "Харківський коксовий завод", скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 в частині відмови у задоволенні позову про скасування припису. У цій частині прийнято нове рішення, згідно з яким припис від 06.10.2016 № 60/03-09 скасовано (а.с. 217-226).

Суди попередніх інстанцій установили наявність у матеріалах справи розрахунку збитків, зробленого за формулою, наведеною у пункті 4.1 Методики збитків, завданих у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: З = mі * 1,1П * Aі * Кт * Кзі, де З - розмір збитків, грн; mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кз i - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Натомість у разі невиконання в установлені у дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за формулою, передбаченою у пункті 3.8 Методики, а саме: mi = 3,6 х 10-6 х (rB1 - rB2) х qv х T, де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря у разі невиконання в установлені терміни запланованих заходів, т; rB1 - значення затвердженого граничнодопустимого викиду i-тої забруднюючої речовини, мг/м3; rB2 - значення граничнодопустимого викиду i-тої забруднюючої речовини відповідно до законодавства, мг/м3; qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду у разі невиконання в установлені терміни запланованих заходів, год.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що ураховуючи установлені під час проведення перевірки порушення ПрАТ "Харківський коксовий завод" строків виконання визначених у дозволі заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чого відповідача не заперечує, проте на час проведення перевірки порушення було усунуто, обрахування розміру збитків мало здійснюватися за формулою, визначеною у пункті 3.8 Методики.

При цьому суди попередніх інстанції щодо доводів прокурора, які ним викладено також і у касаційній скарзі про те, що положення пункт 3.8 Методики застосовуються при визначенні маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря через несвоєчасне виконання заходів і не можуть бути застосовані для розрахунку розміру збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки без визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря неможливо застосувати формулу щодо розрахунку розміру збитків відповідно до пункту 4.1 Методики.

За змістом статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають,зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 68, 69 зазначеного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід установити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Натомість, як установлено судами попередніх інстанцій, прокурор і позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надали належних доказів на підтвердження недотримання відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, розміру збитків, а також неправомірності поведінки відповідача, у зв'язку з чим у задоволенні позову про стягнення шкоди у розмірі 345 152,10 грн з ПрАТ "Харківський коксовий завод" відмовлено.

Викладені у касаційній скарзі аргументи зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, а отже не можуть бути підставою для скасування судових рішень, суперечать дійсним обставинам справи та положеннями чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

Щодо доводів прокурора про невзяття судом апеляційної інстанції до уваги висновків комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 27.09.2017 № 17127/17597 та судової інженерно-екологічної експертизи від 19.10.2017 № 19606 колегія суддів зазначає, що за змістом статей 73, 79 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017, яка діяла на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначив суд апеляційної інстанцій, зі змісту постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 820/7156/16 убачається, що згідно з поясненнями, наданими експертами Крайновим І.П. і Сабадаш В.В., проведені дослідження не можна вважати однаковими, проте з різними висновками. Крім того, жодних перевищень норм викидів забруднюючих речовин відповідно до наданих на експертизу документів не встановлено, що свідчить про виконання умов дозволу.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 і рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2017 у справі № 922/4374/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак