Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.05.2018 року у справі №910/23911/16
Ухвала КГС ВП від 08.04.2019 року у справі №910/23911/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23911/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - Олєйнікова Є.В. (адвокат), Шипова К.Ю. (адвокат),

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 (головуючий - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

про стягнення 895005,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос" (далі - ТОВ "Будспецмонтаж-Епос") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

(далі - ТОВ "Солстрой") про стягнення 895005,43 грн. заборгованості, з якої: 334207,47 грн., заборгованості з оплати гарантійного фонду, 312850,66 грн. пені, 208879,67 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 39067,63 грн.

Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №15/08 від 15.08.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 (суддя Плотницька Н.Б.) позов ТОВ "Будспецмонтаж-Епос" залишено без розгляду.

Ухвала місцевого суду мотивована приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, з урахуванням яких суд дійшов висновку про те, що ненадання позивачем витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору, та неявка представника позивача на виклик у судове засідання 23.10.2017 перешкоджає вирішенню даного спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 ухвалу скасовано та матеріали справи №910/23911/16 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована помилковістю висновку місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду та можливістю розгляду справи за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем були виконані вимоги ухвал місцевого господарського суду від 31.07.2017 і від 28.08.2017, зокрема, додано додаткові письмові пояснення, обґрунтований розрахунок суми гарантійного фонду (у вигляді таблиці), розрахунок пені, а також інші докази, які позивач вважає такими, що підтверджують його позовні вимоги, а 23.10.2017 представник позивача у судове засідання по справі №910/23911/16 не з'явився з причин перебування у судовому засіданні по справі №904/7683/15, про що повідомляв суд першої інстанції, та зазначене підтверджується вступною частиною постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №904/7683/15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати, а ухвалу залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статей 28, 81 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, та статті 56 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що позивачем не виконано вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 17.03.2017, від 24.04.2017, від 22.05.2017, від 31.07.2017 та від 28.08.2017 щодо надання копій документів та їх оригіналів для огляду та не забезпечено явку свого представника в судове засідання, яка (явка) була визнана обов'язковою.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Позивачем відзив на касаційну скаргу не подавався.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 порушено провадження у справі №910/23911/16 та справу призначено до розгляду. Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалася перерва.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 судом було зобов'язано сторони: провести звірку розрахунків за спірними накладними за укладеним договором підряду №15/08 від 15.08.2012, а також подати суду підписаний повноважними представниками сторін (керівником та бухгалтером) акт звірки з зазначенням в ньому всіх дат та вартості виконаних робіт за договором, а також дат, номерів рахунків та сум коштів, отриманих позивачем в оплату виконаних робіт за спірний період. Зобов'язано позивача надати суду: належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів; письмові пояснення щодо дати виникнення у відповідача обов'язку щодо перерахування другої частини гарантійного фонду; обґрунтований розрахунок суми гарантійного фонду у вигляді таблиці; письмові пояснення щодо розміру та порядку формування гарантійного фонду за договором підряду № 15/08 від 15.08.2012 з посиланням на норми чинного законодавства України та на докази підтвердження факту його формування; докази на підтвердження факту формування гарантійного фонду за договором підряду №15/08 від 15.08.2012; обґрунтований розрахунок суми заборгованості з оплати гарантійного фонду з наданням доказів встановлення його розміру; оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії додатків №1 та №2 до договору підряду №15/08 від 15.08.2012, актів прийняття виконаних робіт б/н за вересень 2012 року, № 8/1 за червень 2013 року; докази надсилання на адресу відповідача та отримання останнім претензії №4/10 від 22.10.2015; письмові пояснення щодо викладених у відзиві обставин; власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 розгляд справи призначено на 21.09.2017. При цьому, для надання часу позивачу виконати вимоги ухвали суду, у судовому засіданні 21.09.2017 оголошено перерву до 23.10.2017.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2017 до Господарського суду міста Києва позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на обґрунтування доводів позивача, в якому позивач просив долучити витребувані судом докази, а також у зв'язку із проведенням засідання по іншій справі, що відбувалося в Дніпропетровському апеляційному господарському суді по справі №904/7683/15 о 10.30 год. позивач просив відкласти розгляд справи №910/23911/16 на іншу дату.

23.10.2017 представник позивача у судове засідання по справі №910/23911/16 не з'явився, оскільки перебував у судовому засіданні по справі 904/7683/15, про що повідомляв суд першої інстанції. Зазначене підтверджується вступною частиною постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2017.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про те, що в ухвалі від 23.10.2017 про залишення позову без розгляду місцевий господарський суд не обґрунтував: 1) яким саме чином неявка представника позивача у судове засідання перешкоджає встановленню дійсних обставин справи; 2) які сумніви у суду виникли щодо наданих позивачем документів; не мотивовано, що витребувані документи були необхідні для вирішення спору; 3) як відсутність документів, що не були подані позивачем з поважних причин, позбавляє суд можливості вирішити спір по суті, зокрема, які обставини, що входять до предмету доказування будуть встановлені на їх підставі; 4)неможливість встановити такі обставини у судовому засіданні без відповідних документів та прийняти відповідне рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (в порядку статей 38, 65 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017), чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій. При цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивачем було виконано вимоги ухвал Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 і від 28.08.2017, зокрема, додано додаткові письмові пояснення, обґрунтований розрахунок суми гарантійного фонду (у вигляді таблиці), розрахунок пені, а також інші докази, які позивач вважає такими, що підтверджують його позовні вимоги. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, неодноразова вимога суду щодо проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами не може бути виконана позивачем у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від підписання вказаного акта, направленого позивачем на адресу відповідача та не повернутого останнім.

Натомість, місцевим господарським судом при винесені ухвали від 23.10.2017 про залишення позову без розгляду не було враховано вказаних обставин справи та не надано оцінки тому, що з боку позивача вчинялися дії з метою надання витребуваних судом доказів, але з незалежних від позивача обставин акт звірки взаєморозрахунків між сторонами підписаний не був та суду не наданий.

Апеляційним судом враховано, що всупереч приписів статті 86 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, ухвала від 23.10.2017 не містить даних про те, яким чином неявка представника позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, та які саме вимоги суду не були виконані позивачем, як наслідок, судом першої інстанції не з'ясовано причини їх невиконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №910/12590/17, від 02.05.2018 по справі №910/15790/17 та від 08.05.2018 по справі №910/17026/17.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З приводу ненадання позивачем оригіналів для огляду та належним чином засвідчених копій додатків №1 та №2 до договору підряду №15/08 від 15.08.2012, актів прийняття виконаних робіт за вересень 2012 року, №8/1 за червень 2013 року, касаційна інстанція зауважує, що в матеріалах справи наявні надані відповідачем належним чином засвідчені копії цих первинних документів (а.с.165-228 том 1), відтак, місцевий господарський суд не обґрунтував неможливості розгляду справи за наявними в ній матеріалами, як це передбачалося статтею 75 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не вказано, яким чином відсутність письмових пояснень позивача щодо відзиву на позовну заяву перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у справі доказами.

Колегія суддів погоджується з позицією апеляційного суду про помилковість висновку місцевого господарського суду щодо залишення позову без розгляду з огляду на можливість розгляду цієї справи за наявними в ній матеріалами та виконання позивачем в переважній частині вимог ухвал місцевого господарського суду від 31.07.2017 і від 28.08.2017.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку щодо винесення місцевим господарським ухвали про залишення позову без розгляду з порушенням норм процесуального права.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

З урахуванням встановленої апеляційним судом немотивованості ухвали від 23.10.2017 про залишення позову без розгляду та реальну можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивачем не виконано вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 17.03.2017, від 24.04.2017, від 22.05.2017, від 31.07.2017 та від 28.08.2017 щодо надання копій документів та їх оригіналів для огляду та не забезпечено явку свого представника в судове засідання, яка (явка) була визнана обов'язковою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у місцевого господарського суду правових підстав для залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності розгляду спору по суті заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду 26.02.2018 у справі №910/23911/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков