Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №915/527/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/527/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 (у складі колегії суддів: Головея В.М. (головуючий), Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.)

за позовом Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югекотоп"

про стягнення 318 583,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2017 Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія" (далі - ДП "Стивідорна компанія "Ольвія") звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югекотоп" (далі - ТОВ "Югекотоп") про стягнення заборгованості за договором № 59П-2016 від 17.03.2016 в сумі 276 201,61 грн, пені за порушення строків оплати - 38 211,06 грн, 3% річних в розмірі 4 170,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 59П-2016 від 17.03.2016 з оплати (відшкодування) позивачеві штрафів, які були сплачені позивачем на рахунок ПАТ "Укразалізниця" (далі - залізниця).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 256 454, 61 грн основного боргу, 38 211,06 грн пені, 19 474,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 4 170,83 грн.

Місцевий господарський суд виходив з того, що обов'язок відповідача відшкодувати позивачу сплачені залізниці штрафи встановлено договором № 59П-2016 від 17.03.2016, а тому підлягає виконанню.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2017 скасовано. У задоволенні позову ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" - відмовлено.

Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що позивачем було сплачено штрафи залізниці у зв'язку з неправильним зазначенням у накладних адреси одержувача, в той час як факт неправильного зазначення адреси одержувача вантажу відсутній (мав місце факт неповного заповнення накладної), а отже такі сплачені штрафи не підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 05.10.2017 ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 скасувати, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2017 залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" посилається на те, що обов'язок відповідача оплачувати витрати позивача, пов'язані з штрафами, накладеними залізницею, у тому числі на підставі невірного оформлення накладних, передбачений укладеним між сторонами договором № 59П-2016 від 17.03.2016.

ТОВ "Югекотоп" подано відзив на касаційну скаргу, у якому посилаючись на вірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.03.2016 між Державним підприємством "Спеціалізований морський порт "Октябрськ" (назву змінено на ДП "Стивідорна компанія "Ольвія") (портовий оператор) та ТОВ "Югекотоп" (замовник) укладено договір № 59П-2016 (далі - договір № 59П-2016 від 17.03.2016), відповідно до п. 1.1. якого позивач визначає порядок та умови надання послуг по виконанню вантажних операцій за замовленням відповідача з вантажами, які прибули для відповідача, що перевозяться водним, залізничним, автомобільним видами транспорту та пов'язаних з цим робіт та послуг.

Згідно з п. 2.2.17 договору № 59П-2016 від 17.03.2016 замовник зобов'язаний забезпечити оформлення в залізничних накладних необхідних реквізитів, а саме: станція призначення - Жовтнева Одеської залізниці; одержувач - ДП "СМП "Октябрьск", код одержувача - 1100; код станції - 417503 - звичайний, 418101 - експортний (з зазначенням у залізничній накладній у відповідній графі - номеру договору з Портовим оператором, країну призначення, замовлення-наряд).

У п. 2.2.12 договору № 59П-2016 від 17.03.2016 сторони дійшли згоди про те, що у разі прибуття вагонів з невірно оформленими накладними і відсутності достатньої інформації, можливість затримки рухомого складу залізниці і інші витрати, пов'язані з визначенням належності вантажу, розсортування рухомого складу залізниці тощо, оформлені відповідними актами, оплачуються замовником.

Відповідно до п. 3.4.2 договору № 59П-2016 від 17.03.2016 замовник оплачує портовому оператору вартість послуг залізниці, такі як подача і прибирання вагонів - по тарифах, вказаних в додатках до цього договору, та вартість інших послуг залізниці, що відшкодовується замовником портовому оператору, у тому числі штрафи - на підставі представлених позивачем розрахунків залізниці за надані нею послуги відповідачу.

Згідно з п.п. 3.3, 3.10, 3.11 договору № 59П-2016 від 17.03.2016 розрахунки за роботи/послуги портового оператора проводяться замовником шляхом здійснення оплати робіт/послуг згідно рахунків портового оператора. Оплата здійснюється згідно з рахунками портового оператора, які попередньо направляються разом з актами надання послуг факсом або по електронній пошті на адресу замовника, з наступним врученням протягом трьох робочих днів представнику замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бухгалтерії портового оператора. При цьому представник замовника повинен бути належним чином уповноважений для одержання від портового оператора документів (для замовника). У разі якщо представник замовника не отримав рахунок в бухгалтерії портового оператора протягом визначеного терміну, бухгалтерія портового оператора направляє рахунок поштою на адресу замовника. Оплата здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання послуг, а дата надання послуг є дата зазначена портовим оператором в акті наданих послуг.

28.10.2016 о 20 год. 14 хв. на станцію Жовтнева Одеської залізниці (далі - станція Жовтнева) прибули вагони № 67679118, № 66196858 з вантажем - деревина. У зв'язку з тим, що в ж/д накладних по вказаних вагонах (ж/д накладні № 32939324, № 32939290) в графі 4 (одержувач) вказані невірні реквізити одержувача, станцією Жовтнева оформлено акт загальної форми № 6394 від 29.10.2016, відповідно до якого вагони простоювали на коліях станції Жовтнева з 20 год. 14 хв. 28.10.2016 до 15 год. 20 хв. 29.10.2016 до моменту підтвердження станцією відправлення належного одержувача.

29.10.2016 о 04 год. 52 хв. прибули вагони № 67658724, № 65723850, № 60284775 з невірними даними в ж/д накладних, а саме з невірно оформленими реквізитами одержувача (графа 4) (ж/д накладні № 32956294, №32889131, №32928426). Станцією Жовтнева оформлено акт загальної форми № 6389 від 29.10.2016 відповідно до якого вагони простоювали на коліях станції Жовтнева з 04 год. 52 хв. 29.10.2016 до 11 год. 40 хв. 29.10.2016 до моменту підтвердження станцією відправлення належного одержувача.

Станцією Жовтнева оформленні накопичувальні картки із штрафом за невірно оформлені залізничні накладні, а саме: на підставі акту загальної форми № 6394 від 29.10.2016 накопичувальна картка № 30102143 від 30.10.2016 на суму 94 350,00 грн (за невірні дані в накладних № 32939324, № 32939290); на підставі акту загальної форми № 6389 від 29.10.2016 накопичувальна картка № 30102142 від 31.10.2016 на суму 158 475,00 грн (за невірні дані в накладних № 32956294, № 32889131, №32928426). 06.10.2016 на підставі ст. 106 Статуту станцією Жовтнева була оформлена накопичувальна картка № 06101958 на суму штрафу за невиконання плану в розмірі 3 629,61 грн.

Позивач листом від 31.10.2016 повідомляв відповідача про велику кількість вагонів які прибувають з невірними даними в залізничних накладних, що спричиняє затримку вагонів на станції і своєчасну їх подачу під вивантаження, що призводить до нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до умов договору, на підставі оформлених станцією Жовтнева накопичувальних карток № 06101958 від 06.10.2016, № 30102143 від 30.10.2016, №30102142 від 31.10.2016, акту наданих послуг № 1008 від 31.10.2016, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1003 від 31.10.2016 на загальну суму 256 454,61 грн за додаткові послуги залізничної станції, які, однак, не були оплачені відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановивши факт сплати позивачем штрафів залізниці у зв'язку з невірним оформленням накладних та наявність у відповідача встановленого договором обов'язку з відшкодування позивачу вказаних витрат, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, пославшись на безпідставність нарахування залізницею відповідних штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи договір № 59П-2016 від 17.03.2016, сторони пов'язали право позивача на компенсацію відповідачем нарахованих залізницею штрафних санкцій виключно з настанням юридичного факту їх застосування до позивача.

З урахуванням зазначеного, а також оскільки правомірність нарахування залізницею штрафів позивачу не є предметом позовних вимог, слід дійти висновку, що до компетенції суду під час вирішення цього спору не входить оцінка дій залізниці, яка до того ж не залучена до участі у справі.

Таким чином, оскільки місцевий господарський суд, надавши оцінку матеріалам справи встановив, що позивачем було сплачено штрафи залізниці у зв'язку з невірним оформленням відповідних накладних, а також врахувавши умови договору щодо обов'язку відповідача з їх відшкодування, то дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 256 454,61 грн основного боргу.

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п 6.4 договору № 59П-2016 від 17.03.2016 сторони дійшли згоди про те, що за порушення строків оплати встановлених цим договором, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка діяла у період прострочення.

Встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № 59П-2016 від 17.03.2016 з оплати послуг залізниці, що відшкодовуються позивачу, перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені, місцевий суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з ТОВ "Югекотоп" на користь ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" підлягає стягненню 5 734,50 грн судового збору за подачу касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі №915/527/17 скасувати, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2017 - залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югекотоп" (54017, вул. Чкалова 20/8, 13, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 35674119) на користь Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" (54052, м. Миколаїв, а/с 170, ідентифікаційний код 19290012) 5 734, 50 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий