ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/722/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - ОСОБА_4

боржник - Приватне підприємство "М-Туройл"

кредитор - Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

ліквідатор - арбітражний керуючий Бігун Р.Д.

розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 17.09.2018

у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Скрипчук О.С., Якімець Г.Г.

та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 15.05.2018

у складі судді Рочняк О.В.

у справі № 909/722/14

за заявою ОСОБА_4

про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 10.10.2018 поштовим відправленням Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 у справі №909/722/14 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/722/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі №909/722/14 за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 у справі №909/722/14 та призначено її розгляд на 29.01.2019.

4. ОСОБА_8, син померлого ініціюючого кредитора ОСОБА_4, подав відзив на касаційну скаргу.

5. 28.01.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку статті 197 ГПК України.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №909/722/14 про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл" (далі - ПП "М-Туройл", боржник) порушене ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 за заявою ОСОБА_4 (далі - ініціюючий кредитор) із введенням щодо боржника процедури розпорядження майном; цією ж ухвалою визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 374 602, 49 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

7. 10.07.2014 здійснено офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "М-Туройл".

8. 07.08.2014 до місцевого господарського суду надійшла заява Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у місті Івано-Франківську) про визнання кредитором ПП "М-Туройл" з грошовими вимогами на суму 1 962 763, 81 грн. заборгованості за податковими зобов'язаннями, в тому числі зі сплати податку на прибуток на суму 1 492 685, 51 грн., податку на додану вартість на суму 459 817, 15 грн., орендної плати з юридичних осіб на суму 10 261, 51 грн., які виникли станом на 24.07.2014; в обґрунтування заявлених вимог контролюючим органом надано податкові повідомлення-рішення №0007220101 від 26.02.2014, №0008220101 від 26.02.2014, податкові декларації №9005329569 від 14.02.2012, №9001787532 від 23.01.2013, податкові повідомлення-рішення №0012811503, №0012801503 від 30.05.2013.

9. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП "М-Туройл" з грошовими вимогами ОСОБА_4 на суму 6 090 грн. у першу чергу та на суму 374 602, 49 грн. у четверту чергу; ДПІ у місті Івано-Франківську на суму 1 599 939, 63 грн. у третю чергу; ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 1 252 546, 07 грн. у четверту чергу; ТОВ "Метінвест-ресурс" на суму 1 218 грн. у першу чергу та на суму 114 623, 20 грн. у четверту чергу; окремо включено до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу вимоги ДПІ у місті Івано-Франківську на суму 362 824, 18 грн. та ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 7 500 грн.

10. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2014 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ПП "М-Туройл" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ловаса В.О.

11. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2015 замінено кредитора - ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області правонаступником - ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, звільнено арбітражного керуючого Ловаса В.О. від виконання повноважень ліквідатора ПП "М-Туройл", ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бігуна Р.Д.

12. 06.04.2018 поштовим відправленням ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подала до місцевого суду заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 54 713, 27 грн. штрафних санкцій, нарахованих на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та орендної плати за землю з юридичних осіб; спірні кредиторські вимоги виникли у зв'язку з нарахуванням ПП "М-Туройл" пені при відображенні в інтегрованій картці платника (ІКП) ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" (т. 2, а.с. 150-162).

13. 15.05.2018 ухвалою Господарського суду Івано-Франківській області у задоволенні заяви ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №150109-19-10-03/08 від 02.04.2018 (вх. №5007/18 від 10.04.2018) відмовлено.

14. Розглядаючи в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" грошові вимоги податкової інспекції на суму 54 713, 27 грн. штрафних санкцій (пені) за невиконання боржником податкових зобов'язань, місцевий суд встановив, що заявлені податковою інспекцією, в якій підприємство-боржник перебуває на податковому обліку, кредиторські вимоги є спірними, так як не визнаються ліквідатором Бігуном Р.Д. з огляду на те, що пеня, яка обліковувалася за боржником, вже визнана ухвалою місцевого суду від 09.10.2014 та включена до реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл" у шосту чергу задоволення.

14.1. Місцевим судом надано оцінку долученим податковою інспекцією до заяви із спірними вимогами витягам з інтегрованих карток ПП "М-Туройл" по податку на прибуток приватних підприємств, по податку на додану вартість, по орендній платі з юридичних осіб та встановлено, що залишок несплаченої ПП "М-Туройл" пені станом на 31.12.2017 відсутній; підставою для нарахування контролюючим органом 15.01.2018 пені зазначено "нараховано пені у зв'язку з реорганізацією або мораторієм про порушення провадження у справі про банкрутство №909/722/14 від 10.07.2014".

14.2. Судом встановлено, що в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" ДПІ у місті Івано-Франківську заявлено до боржника 54 713, 27 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, а саме податку на прибуток приватних підприємств на суму 44 289, 82 грн. за період з 07.04.2014 по 10.07.2014, податку на додану вартість на суму 9 639, 97 грн. за період з 07.04.2014 по 10.07.2014 та орендної плати з юридичних осіб на суму 820, 57 грн. за період з 02.01.2013 по 10.07.2014.

14.3. Суд встановив, що до заяви з грошовими вимогами ДПІ у місті Івано-Франківську, які заявлено в процедурі розпорядження майном ПП "М-Туройл", долучено довідку про заборгованість ПП "М-Туройл" за податковими платежами від 24.07.2014, з якої вбачається, що станом на 23.07.2014 за ПП "М-Туройл" обліковувався податковий борг на суму 37,09 грн. пені по орендній платі за землю, який було визнано місцевим судом та включено до реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл" ухвалою від 09.10.2014.

15. Відмовляючи податковій інспекції у визнанні вимог на суму 54 713, 27 грн., місцевий суд виходив з того, що у попередньому засіданні 09.10.2014 судом першої інстанції розглянуто грошові вимоги податкової інспекції, які розраховано станом на 23.07.2014, в тому числі вимоги за штрафними санкціями за спірний період, тоді як заявлені контролюючим органом в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" кредиторські вимоги є сумою пені, яку нараховано за несвоєчасне виконання боржником податкових зобов'язань за період з 02.01.2013 по 10.07.2014, що охоплюється періодом, за який було проведено розрахунок штрафних санкції при зверненні з грошовими вимогами на стадії розпорядження майном боржника.

16. Місцевий суд відхилив доводи податкової інспекції про те, що спірну суму штрафних санкцій в розмірі 54 713, 27 грн. було розраховано ПП "М-Туройл" після відображення 15.01.2018 в інтегрованій картці ПП "М-Туройл" ухвали місцевого суду від 10.07.2014 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "М-Туройл", оскільки ведення обліку боржників-платників податків та своєчасне виявлення їх податкової заборгованості є обов'язком контролюючого органу.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

17. ДПІ у місті Івано-Франківську подала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та включити до реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл" грошові вимоги податкової інспекції на суму 54 713, 27 грн. як такі, що становлять штрафні санкції (пеню), нараховані на суму узгодженого податкового боргу в порядку статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Контролюючий орган зазначив, що нарахування пені здійснюється одноразово на суму заборгованості за весь період існування податкового боргу до моменту його повного погашення, при цьому, законом не встановлено строків давності для нарахування пені на суму податкового боргу.

18. 17.09.2018 постановою Львівського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області відмовлено, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 у справі №909/722/14 залишено без змін.

19. Переглянувши спірні кредиторські вимоги в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою заявлених податковою інспекцією в ліквідаційній процедурі вимог до боржника на суму 54 713, 27 грн. та його висновками про відмову у їх задоволенні та не вбачав підстав для зміни чи скасування прийнятої місцевим судом ухвали від 15.05.2018.

20. Апеляційний суд встановив, що спірні грошові вимоги заявлено контролюючим органом як новостворений податковий борг у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою місцевого суду від 10.07.2014 про порушення справи про банкрутство ПП "М-Туройл", що складає пеню за несвоєчасне виконання боржником зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств на суму 44 289, 82 грн. за період з 07.04.2014 по 10.07.2014, по податку на додану вартість на суму 9 636, 97 грн. за період з 07.04.2014 по 10.04.2017 та по орендній платі за землю з юридичних осіб на суму 783, 48 грн. за період з 02.01.2013 по 10.07.2014.

21. Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги ДПІ у місті Івано-Франківську до ПП "М-Туройл" за податковим зобов'язаннями, що виникли станом на 24.07.2014 та не були виконані боржником-платником податків, заявлено контролюючим органом в процедурі розпорядження майном ПП "М-Туройл" на суму 1 962 763, 81 грн. основного боргу та штрафних санкцій (пені) по податку на прибуток приватних підприємств, по податку на додану вартість та по орендній платі за землю з юридичних осіб, які підтверджено податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями. Зазначені вимоги розглянуто в попередньому засіданні та частково визнано місцевим судом із включенням їх ухвалою від 09.10.2014 до реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл" на суму 1 599 939, 63 грн. у третю чергу та на суму 362 824, 18 грн. штрафних санкцій (штрафу, пені) у шосту чергу.

За таких обставин, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що заявлені ДПІ у місті Івано-Франківську кредиторські вимоги в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл", що становлять 54 713, 27 грн. пені, донарахованої боржнику після порушення щодо нього даної справи про банкрутство ухвалою від 10.07.2014 у зв'язку з невиконанням боржником узгоджених податкових зобов'язань в період з 02.01.2013 по 10.07.2014, не можуть бути визнані господарським судом, оскільки були предметом розгляду місцевого суду у попередньому засіданні та включені до реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл" ухвалою суду першої інстанції від 09.10.2014.

22. Апеляційний суд з посиланням на приписи статті 129 ПК України спростував доводи контролюючого органу про можливість донарахування ПП "М-Туройл" пені на суму податкового зобов'язання, визначеного податковою інспекцією за результатами податкової перевірки боржника-платника податків, оскільки штрафні санкції нараховано ДПІ у місті Івано-Франківську при зверненні з кредиторськими вимогами до боржника в процедурі розпорядження майном, тоді як податковим законодавством не передбачено здійснення контролюючими органами донарахування пені за порушення податкових зобов'язань у зв'язку із внесенням до інтегрованих карток даних щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ

23. 24.01.2019 на електронну адресу Верховного Суду представником ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області Воришко М.В. подано заяву про участь в судовому засіданні Верховного Суду 29.01.2019 в режимі відеоконференції, яка не підписана електронним цифровим підписом уповноваженої особи заявника, у зв'язку з чим не може вважатися оригіналом електронного документа в розумінні статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

28.01.2019 до Верховного Суду надійшла надіслана 24.01.2019 поштовим відправленням заява ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області про участь в судовому засіданні Верховного Суду 29.01.2019 в режимі відеоконференції, яка містить оригінал підпису представника Воришко М.В.

З огляду на обставини надходження до касаційного суду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за один день до судового засідання, Верховний Суд, керуючись приписами частини 2 статті 197 ГПК України, не вбачає можливим її задовольнити з технічних причин.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ДПІ у місті Івано-Франківську, кредитор у справі)

24. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій, в порушення статей 14, 16, 38, 102, 129 ПК України, помилково відхилено заявлені в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" грошові вимоги податкової інспекції на суму 54 713, 27 грн. пені, донарахованої на суму основного боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями ПП "М-Туройл" після порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою місцевого суду від 10.07.2014, оскільки законодавцем не встановлено строків давності для стягнення пені за порушення податкових зобов'язань, яка за своєю правовою природою є штрафною санкцією і не включається до складу основного зобов'язання.

25. Скаржник зауважив, що з аналізу приписів ПК України можна зробити висновок, що пеня, одноразово нарахована на суму простроченого податкового зобов'язання, стягується без обмеження строками давності відповідно до статті 102 ПК України; відтак, відмовляючи контролюючому органу у визнанні його кредитором боржника-платника податків на суму 54 713, 27 грн. донарахованих штрафних санкцій (пені) за період з 02.01.2013 по 10.07.2014, суди неправильно застосували норми податкового законодавства та неповно з'ясували фактичні обставини справи.

Доводи інших учасників справи

26. ОСОБА_8, син померлого ініціюючого кредитора ОСОБА_4, у відзиві на касаційну скаргу заперечував доводи податкової інспекції та просив касаційний суд залишити без змін результат розгляду судами попередніх інстанцій спірних грошових вимог ДПІ у місті Івано-Франківську до ПП "М-Туройл".

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

27. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частини 1, 3, 5, 7 статті 19 - мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Частини 1, 4 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Частина 1 статті 38 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

28. Податковий кодекс України в редакції, чинній на момент звернення податкової інспекції з кредиторськими вимогами 06.04.2018

Частина 14.1.157. статті 14 - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Частина 14.1.175. статті 14 - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частина 46.1. статті 46 - податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Частина 54.1. статті 54 - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Частина 54.3. статті 54 - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3. частини 54.3. цієї статті).

Частина 57.1. статті 57 - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 57.3. статті 57 - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Частина 58.2. статті 58 - податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Частина 102.1 статті 102 - контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Частина 102.4. статті 102 - у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

29. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частини 1, 2, 5 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування положень статей 14, 16, 38, 102, 129 ПК України можуть бути предметом касаційного розгляду.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій

31. Аналіз приписів частин 1, 4 статті 23 Закону про банкрутство свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, так як протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої черги. Зазначене не виключає можливості подання конкурсним кредитором своїх грошових вимог у ліквідаційній процедурі, однак матиме наслідком їх включення до вимог шостої черги.

За змістом частини 1 статті 38 Закону про банкрутство вбачається, що законодавцем встановлено право поточних кредиторів на пред'явлення вимог до боржника за зобов'язаннями, що виникли у нього під час проведення процедур банкрутства, протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, під час розгляду кредиторських вимог у ліквідаційній процедурі, заявлених до боржника, господарському суду слід з'ясувати правову природу таких вимог як конкурсних чи поточних, надати правову оцінку доказам, поданим спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевірити дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. При цьому заявлені вимоги конкурсного характеру можуть включатися до реєстру вимог кредиторів тільки у шосту чергу згідно з частиною 4 статті 23 Закону про банкрутство.

32. Положеннями частини 1.1. та частини 1.3 статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.

33. Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

34. Положеннями статті 46 ПК України на платників податків покладено обов'язок з подання податкових декларацій контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування (сплата) податкового зобов'язання. У разі невиконання платником податків обов'язку щодо подання податкової звітності контролюючий орган в силу частини 102.1. статті 102 ПК України має право провести податкову перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

При цьому, частиною 102.4. статті 102 ПК України законодавцем встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки та/або самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, податковим законодавством передбачено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону). При цьому, застосування штрафних санкцій до платників податків, які прострочили сплату податкових платежів, також здійснюється з урахуванням спеціальних положень ПК України (стаття 102) щодо строків давності для стягнення податкового боргу.

35. Виходячи з положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов'язання суб'єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідного судового рішення. При цьому, у разі визначення платником податків суми податкового зобов'язання у податковій декларації, податковий борг вважається узгодженим та підлягає оплаті платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

36. Розглядаючи в ліквідаційній процедурі заявлені податковою інспекцією грошові вимоги до ПП "М-Туройл" на суму 54 713, 27 грн., місцевий та апеляційний суди визначили їх правову природу як штрафних санкцій (пеня), донарахованих за період з 02.01.2013 по 10.07.2014 на суму узгодженого податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та по орендній платі за землю з юридичних осіб; як підставу для нарахування пені у січні 2018 року визначено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою місцевого суду від 10.07.2014 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "М-Туройл", який зупиняє перебіг позовної (податкової) давності згідно з частиною 3 статті 19 Закону про банкрутство, що на думку заявника дозволяє йому звернутися з додатковими грошовими вимогами конкурсного характеру у ліквідаційній процедурі.

Суди встановили, що в попередньому засіданні місцевого суду 09.10.2014 на стадії розпорядження майном ПП "М-Туройл" визнано грошові вимоги податкової інспекції за податковими зобов'язаннями боржника станом на 23.07.2014 на суму 1 599 939, 63 грн. основного боргу (по податку на прибуток приватних підприємств, по податку на додану вартість та по орендній платі за землю з юридичних осіб) у третю чергу та на суму 362 824, 18 грн. штрафу, пені у шосту чергу та включено їх до реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл".

Відмовляючи у визнанні спірних кредиторських вимог, як додатково заявленої пені за податковими зобов'язаннями ПП "М-Туройл" в період з 02.01.2013 по 10.07.2014, суди попередніх інстанцій не дослідили структури штрафних санкцій та періодів їх нарахування податковою інспекцією при зверненні до боржника з грошовими вимогами на стадії розпорядження майном ПП "М-Туройл" у серпні 2014 року та не з'ясували чи охоплюється спірний період (з 02.01.2013 по 10.07.2014) нарахування пені, заявленої в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" у квітні 2018 року, періодом нарахування пені та штрафних санкцій при поданні заяви з конкурсними вимогами до ПП "М-Туройл".

Отже, є передчасними висновки місцевого та апеляційного судів про те, що спірна сума пені 54 713, 27 грн. заявлялась контролюючим органом у складі конкурсних вимог та була предметом розгляду в попередньому засіданні 09.10.2014.

37. Отже, порушення вимог статей 74, 76, 77, 86, 236, 269 ГПК України, частини 4 статті 23 Закону про банкрутство суди попередніх інстанцій, розглядаючи грошові вимоги податкової інспекції до ПП "М-Туройл", заявлені у квітні 2018 року як штрафні санкції (пеню), нараховані на суму узгоджених податкових зобов'язань, що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника у 2013-2014 роках, та податкових декларацій за 2012-2013 роки, поданих боржником самостійно, неправильно застосували приписи частини 4 статті 23 Закону про банкрутство, які надають конкурсному кредитору право звернутися в ліквідаційній процедурі з грошовими вимогами конкурсного характеру до боржника та не перевірили структури заявлених вимог на предмет їх співпадіння (неспівпадіння) з тими вимогами щодо стягнення пені, які заявлялися у процедурі розпорядження майном боржника.

38. Верховний Суд зазначає про помилковість висновків місцевого та апеляційного судів про неможливість донарахування боржнику-платнику податків штрафних санкцій (штрафу, пені) на суму невиконаного податкового зобов'язання, що виникло до порушення щодо боржника справи про банкрутство та є конкурсним за своєю правовою природою, оскільки частиною 3 статті 19 Закону про банкрутство законодавцем встановлено заборону на нарахування боржнику неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, які виникли в період після порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою місцевого суду від 10.07.2014 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

39. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, було зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про неналежне виконання покладеного на суди обов'язку щодо мотивації прийнятих судами рішень, оскільки обґрунтування часткового визнання додаткових вимог ініціюючого кредитора до боржника не ґрунтувалося на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та не продемонструвало справедливого та однакового підходу до заслуховування доводів учасників даної справи про банкрутство.

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет незастосування судами при розгляді спірних кредиторських вимог податкової інспекції спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо можливості звернення у ліквідаційній процедурі з вимогами конкурсного характеру, однак такі вимоги задовольнятимуться виключно у шосту чергу, порушення повноти дослідження обставин справи щодо порядку виникнення та стягнення податкового боргу, структури та періодів нарахування податкових зобов'язань боржника, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

40. Суд погоджується з доводами скаржника про передчасність висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду грошових вимог податкової інспекції до боржника на суму 54 713, 27 грн. та зазначає про неповноту розгляду місцевим та апеляційним судами спірних кредиторських вимог, що підтверджується висновками пунктів 31-39 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області, скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 про розгляд кредиторських вимог ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області в ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" у справі №909/722/14 та направлення справи в зазначеній частині на новий розгляд до місцевого суду в іншому складі суду.

При новому розгляді справи судам належить перевірити дійсність заявлених податковою інспекцією грошових вимог до боржника як штрафних санкцій (пені), донарахованих на суму узгодженого податкового боргу, зважаючи на преюдиційні обставини визнання конкурсних вимог контролюючого органу ухвалою попереднього засідання місцевого суду від 09.10.2014; перевірити на предмет належності та допустимості надані контролюючим органом докази на підтвердження заявлених ним кредиторських вимог до боржника та з огляду на встановлене прийняти обґрунтоване рішення про наявність (відсутність) правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі боржника спірних додаткових вимог з визначенням черговості їх задоволення в порядку частини 4 статті 23, статті 45 Закону про банкрутство.

В. Судові витрати

42. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень судів попередніх інстанцій про розгляд спірних грошових вимог податкової інспекції, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду по суті спірних кредиторських вимог не відбулося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 у справі №909/722/14 скасувати.

Справу №909/722/14 в частині розгляду в ліквідаційній процедурі кредиторських вимог Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "М-Туройл" направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду у зазначеній частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк