Історія справи
Ухвала КГС ВП від 28.04.2021 року у справі №912/1792/20

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ24 червня 2021 рокум. КиївСправа № 912/1792/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,за участю секретаря судового засідання Малихіної О. В.,представників учасників справи:
позивача - комунального підприємства "СпецЕко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області - Басай М. М., адвокат (ордер ВІ № 1044464),відповідача -приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" - Пашковський А. А., адвокат (довіреність від 27.08.2020 №1),розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу комунального підприємства "СпецЕко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської областіна постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 (головуючий суддя: Орєшкіна Е. В., судді: Широбокова Л. П., Подобєд І. М. )
у справі № 912/1792/20за позовом комунального підприємства "СпецЕко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (далі - КП "СпецЕко", позивач, скаржник)до приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" (далі - ПП "Підйомно-транспортне обладнання", відповідач)про стягнення 1 985 048,65 грн.1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимогКП "СпецЕко" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення з останнього на свою користь 1 806 600 грн. попередньої оплати, 163 877,38 грн. пені, 3 613,20 грн. інфляційних втрат та 10 958,07 грн. 3% річних.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, а саме: поставки товару у строк встановлений в договорі (до 15.05.2020), в нього на підставі частини
2 статті
693 Цивільного кодексу України (далі -
ЦК України) виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 1 806 600 грн., а також сплати пені за прострочення поставки товару, інфляційні втрати та річні, нараховані на підставі статті
625 ЦК України.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанціїРішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 (суддя Глушков М. С. ) у справі № 912/1792/20 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 806 600 грн. суми попередньої оплати та
27 099грн. судового збору; в решті позову - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги КП "СпецЕко" в частині повернення суми попередньої оплати в розмірі 1 806 600 грн., суд першої інстанції, застосувавши частину
2 статті
693 ЦК України, а також врахувавши здійснену позивачем попередню оплату в зазначеній сумі та відсутністю доказів поставки товару у визначений сторонами строк, дійшов висновку, що сума попередньої оплати в розмірі 1 806 600 грн. підлягає поверненню на користь позивача. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних суд першої інстанції зазначив, що зазначені види відповідальності застосовуються за прострочку виконання грошового зобов'язання, а не за прострочку поставки товару, прострочка поставки товару не є наслідком порушення відповідачем грошового зобов'язання. При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги надані відповідачем сертифікати Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, вказавши, що цими сертифікатами встановлюється наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що надає право відповідачу ініціювати внесення змін до умов договору в частині збільшення строку надання послуг, однак, сторонами не підписано додаткової угоди та не погоджено зміну строку виконання зобов'язання, а тому подані відповідачем сертифікати не підтверджують продовження строку виконання відповідачем зобов'язання після 15.05.2020 за договором та є недопустимими доказами цього в розумінні статті
77 Господарського процесуального кодексу України (далі -
ГПК України). Також вказав на те, що відповідач повинен був повідомити позивача про наявність форс-мажорних обставин до закінчення строку поставки товару.Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 у справі № 912/1792/20 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.Крім того, стягнуто з позивача на користь відповідача 44 663,60 грн. судового збору та 15 000 грн. витрат на правничу допомогу.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що застосування судом першої інстанції приписів статті
693 ЦК України є передчасним з огляду на відсутність прострочення відповідачем поставки товару, з якою приписи вказаної статті обумовлюють виникнення у позивача права на повернення сплаченої суми попередньої оплати. При цьому апеляційний суд, врахувавши зміст 24 пункту договору та встановивши, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки виникло у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), засвідченими сертифікатами Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати № 3500-20-0892 від 02.06.2020, № 3500-20-1500 від 31.08.2020, № 3500-20-1782 від 05.11.2020, дійшов висновку, що прострочення боржника згідно зі статтею
612 ЦК України не відбулося. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати, відповідно вказав, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 12.04.2021 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), в якій просив її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИДоводи особи, яка подала касаційну скаргуВ обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду позивач посилається на пункт
3 частини
2 статті
287 ГПК України та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, зокрема, частини
2 статті
14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" з урахуванням приписів статті
617 ЦК України та частини
2 статті
218 Господарського кодексу України, при заміні первинного предмету виникнення форс-мажорних обставин.Доводи інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись, зокрема, на їх законність та обґрунтованість.КП "СпецЕко" приймало участь у судовому засіданні у Верховному Суді в режимі відео конференції згідно з ухвалою суду від 09.06.2021.Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.06.2021 № 29.3-02/1597 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 912/1792/20, у зв'язку з перебуванням судді Малашенкової Т. М. у відпустці.3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙСудами попередніх судових інстанцій встановлено, що:
- 16.03.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" (постачальник) та КП "СпецЕко" (покупець) укладений договір поставки товару № 1603, відповідно до пунктів 1,4 якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору Човен - комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950 (код ДК. 021:2015-34520000-8 - Човни) (товар) згідно із специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору;- загальна вартість договору складає 6 022 000,00 грн. з ПДВ;- згідно з пунктом 7 договору, поставка товару здійснюється постачальником в строк до 15.05.2020 на умовах DDP Інкотермс 2010 року - склад покупця (Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Соборна, б. 1) в робочі дні з 8:00 до 17:00;- пунктом 5 договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку у розмірі 30% загальної вартості цього договору 1 806 600,00 грн. на строк 60 календарних днів, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". У разі невикористання попередньої оплати у вказані в цьому пункті строки, постачальник зобов'язується негайно повернути покупцю попередню оплату за товар;- договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і до
31.12.2020, але до повного виконання сторонами зобов'язання за цим договором (пункт 17 договору);- сторони зобов'язані своєчасно повідомляти одна одну про зміни юридичної адреси, фактичного місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефонів та про всі інші зміни, які можуть вплинути на реалізацію цього договору та виконання зобов'язань по ньому (пункт 18 договору);- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання умов цього договору, якщо це відбулося за обставин, які виникли внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру (форс-мажорні обставини), які сторони не змогли передбачити і попередити (повінь, пожежа, землетрус інші стихійні лиха, постанови та розпорядження відповідних державних органів, війна або військові дії, котрі призвели до неможливості або затримки виконання сторонами цього договору (пункт 23 договору);- якщо будь-які форс-мажорні обставини безпосередньо мали вплив на термін виконання сторонами прийнятих на себе за цим договором обов'язків, то той термін виконання, відповідно, продовжується на час дії цих обставин, якщо сторони не приймуть з цього питання іншого рішення (пункт 24 договору);- на виконання умов договору на підставі рахунку-фактури від 24.03.2020 № СФ-00017 покупець здійснив на користь постачальника попередню оплату за товар в розмірі 1 806 600,00 грн., що підтверджується, платіжним дорученням від03.04.2020 № 42;
- станом на 15.05.2020 відповідач свої зобов'язання не виконав, товар покупцю не поставив;- 06.05.2020 відповідачем виявлено пошкодження у зв'язку з погодними умовами (грозові дощі) повітряної лінії електропередач, що забезпечує постачання електричної енергії підприємства, що призвело до виникнення незадовільного стану трансформатору КТП-1413, про що складені відповідні акти № 1, № 2 та № 3;- відповідач повідомив позивача листом від 06.05.2020 № 06/05-1 про існування форс-мажорних обставин;- 27.05.2020 позивач вручив відповідачу претензію з вимогою поставити товар або повернути сплачену ним попередню оплату в розмірі 1 806 600,00 грн. ;- 29.05.2020 відповідач звернувся до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями;
- 02.06.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат № 3500-20-0892, у якому встановлена неможливість виконання договору поставки від 16.03.2020 № 1603 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 та станом на 02.06.2020 тривають;- 09.06.2020 відповідачем надана відповідь на претензію позивача, у якій зазначено про неможливість поставки товару у визначений договором строк через настання форс-мажорних обставин;- 17.06.2020 відповідач направив на адресу позивача лист №12/06-2, в якому вказав, що внаслідок форс-мажорних обставин термін поставки товару необхідно продовжити до 03.08.2020;- 31.08.2020 відповідач звернувся до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями;- 31.08.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат № 3500-20-1500, у якому встановлена неможливість виконання договору від 16.03.2020 № 1603 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 та станом на 31.08.2020 тривають;
- 07.10.2020 відповідач звернувся до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями;- 05.11.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат № 3500-20-1782, у якому встановлена неможливість виконання договору від 16.03.2020 № 1603 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 по 05.10.2020.Апеляційним господарським судом також встановлено що: 07.10.2020 відповідачем поставлено позивачу комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950; сторонами належним чином не оформлено приймання-передачу товару за договором; позивач не заперечує факт отримання, але посилається на недоліки поставленого товару.Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару від 16.03.2020 № 1603 в частині поставки човна-комбайна для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950 у строки, передбачені умовами договору (15.05.2020), та просив стягнути з відповідача на свою користь 1 806 600,00 грн. попередньої оплати,
163 877,38грн. пені, 3 613,20 грн. інфляційних втрат, 10 958,07 грн. 3 % річних.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУДжерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанційПричиною спору і справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача 1 806 600,00 грн. попередньої оплати, 163 877,38 грн. пені, 3 613,20 грн. інфляційних втрат, 10 958,07 грн. 3 % річних у зв'язку з непоставкою товару у строки передбачені договором.Задовольняючи частково позовні вимоги КП "СпецЕко" в частині повернення суми попередньої оплати в розмірі 1 806 600 грн., суд першої інстанції, застосувавши частину
2 статті
693 ЦК України, а також врахувавши здійснену позивачем попередню оплату в зазначеній сумі та відсутністю доказів поставки товару у визначений сторонами строк, дійшов висновку, що сума попередньої оплати в розмірі 1 806 600 грн. підлягає поверненню на користь позивача.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що застосування судом першої інстанції приписів статті
693 ЦК України є передчасним з огляду на відсутність прострочення відповідачем поставки товару, з якою приписи вказаної статті обумовлюють виникнення у позивача права на повернення сплаченої суми попередньої оплати. При цьому апеляційний суд, встановивши, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором відповідно до пункту 7 договору виникло у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), засвідченими сертифікатами Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати № 3500-20-0892 від 02.06.2020, № 3500-20-1500 від 31.08.2020, № 3500-20-1782 від 05.11.2020, проте врахувавши зміст пункту 24 договору щодо продовження терміну виконання господарських зобов'язань за договором на час дії форс-мажорних обставин, дійшов висновку, що прострочення боржника згідно зі статтею
612 ЦК України не відбулося. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати, відповідно вказав, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
У доводах касаційної скарги скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, зокрема, частини
2 статті
14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" з урахуванням приписів статті
617 ЦК України та частини
2 статті
218 Господарського кодексу України, при заміні первинного предмету виникнення форс-мажорних обставин.Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.Частиною
2 статті
14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.Повноваженнями щодо видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до частини
1 статті
14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" наділені торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.Близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від16.07.2019 у справі № 911/1897/18, від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20.
Верховний Суд вважає, що при розгляді даної справи апеляційним господарським судом правомірно застосовано приписи частини
2 статті
14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".З урахуванням наведеного, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до статті
300 ГПК України, Верховний Суд зазначає про неможливість здійснення ним переоцінки як самої наявності форс-мажорних обставин, так і їх впливу на можливість виконання зобов'язань за договором незалежно від існування заміни первинного предмету виникнення форс-мажорних обставин, про які зазначає скаржник. Верховний Суд не вирішує питання про достовірність сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) виданих уповноваженим органом та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.Щодо статті
617 ЦК України та частини
2 статті
218 Господарського кодексу України, Верховний Суд зазначає наступне.У відповідності до статті
11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.Згідно з частиною
1 статті
626, частиною
1 статті
628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частиною
1 статті
626, частиною
1 статті
628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частиною
1 статті
626, частиною
1 статті
628 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття
627 ЦК України).Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, сторони 16.03.2020 уклали договір поставки, яким, у пункті 7, визначили строк поставки товару до15.05.2020 на умовах DDP Інкотермс 2010 року - склад покупця (Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Соборна, б. 1) в робочі дні з 8:00 до 17:00.У визначений пунктом 7 договору строк (15.05.2020) відповідачем товар поставлений не був.Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складені сертифікати № 3500-20-0892 від 02.06.2020, № 3500-20-1500 від 31.08.2020, № 3500-20-1782 від05.11.2020, у яких встановлена неможливість виконання договору внаслідок настання форс-мажорних обставин (аварія, блискавка, вихід з ладу обладнання (машини, агрегату, апарата тощо). Період дії форс-мажорних обставин з 05.05.2020 до 05.10.2020.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що сертифікат про форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий торгово-промисловою палатою, в розумінні статей
76,
77 ГПК України, є належним та допустимим доказом виникнення та існування невідворотних обставин надзвичайного характеру (форс-мажорних обставин).Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, у пункті 24 укладеного договору сторонами визначено, що якщо будь-які форс-мажорні обставини безпосередньо мали вплив на термін виконання сторонами прийнятих на себе за цим договором обов'язків, то той термін виконання, відповідно, продовжується на час дії цих обставин, якщо сторони не приймуть з цього питання іншого рішення.Період дії форс-мажорних обставин з 05.05.2020 до 05.10.2020, що підтверджується наданими до справи та оціненими судом сертифікатами.Апеляційний господарський суд, врахувавши зазначений пункт договору, а також встановивши, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки виникло у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), засвідченими сертифікатами Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати № 3500-20-0892 від 02.06.2020, № 3500-20-1500 від 31.08.2020, № 3500-20-1782 від 05.11.2020, дійшов заснованого на законі висновку, що прострочення боржника згідно зі статтею
612 ЦК України не відбулося, тому застосування приписів статті
693 ЦК України, в даному випадку, є недоречним.Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати, відповідно вказав, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду.З наведеного вбачається, що у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо питання застосування приписів статті
617 ЦК України та частини
2 статті
218 Господарського кодексу України, при заміні первинного предмету виникнення форс-мажорних обставин, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставини відсутності прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань (прострочення поставки товару), а застосування вказаних статей можливо лише у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням господарського зобов'язання, тобто, порушенням зобов'язання, чого апеляційним судом у справі № 912/1792/20 встановлено не було.Так, стаття
617 ЦК України встановлює підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а частина
2 статті
218 ГК України регулює правовідносини відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, в той час як у цій справі апеляційний суд дійшов заснованого на законі висновку, що прострочення боржника згідно зі статтею
612 ЦК України не відбулося.Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, оскільки не спростовують висновків апеляційного господарського суду.Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновком апеляційного господарського суду стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин, проте в силу приписів статті
300 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений правом переоцінювати докази.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини
1 статті
309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частини
1 статті
309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Наявності визначених законом підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду скаржником не доведено.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею
300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі з посиланням на приписи пункту
3 частини
2 статті
287 ГПК України не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду - відсутні.Судові витратиПонесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.Керуючись статтями
300,
308,
309,
315 ГПК України, Верховний СудПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства "СпецЕко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 912/1792/20 - без змін.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Суддя І. КолосСуддя І. БенедисюкСуддя І. Булгакова