Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №910/24687/15
Ухвала КГС ВП від 05.02.2018 року у справі №910/24687/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/24687/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Садівницького товариства "Арсеналець-6" на рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2017 (головуючий суддя: Антонова В.М., судді: Мальована Л.Я., Подоляк Ю.В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 (головуючий суддя: Куксов В.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Садівницького товариства "Арсеналець-6"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-досуг", 2. Садівницького товариства "Барвінок",

про стягнення 557 239,42 грн,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства "Арсеналець-6" про стягнення 557 239,42 грн.

В обґрунтування позову Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" вказало про те, що воно є ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом і діє на підставі ліцензії АЕ №194761 від 16.05.2013 на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензії серії АЕ №194762 від 16.05.2013 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Посилаючись на те, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії №188, укладеного 17.01.1997 між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" як постачальником та Садівницьким товариством "Арсеналець-6" як споживачем, на підставі даних щомісячних звітів відповідача про спожиту електроенергію виставлені відповідачу рахунки-фактури за активну електроенергію: №8017590533 за лютий 2015 року від 10.02.2015 на суму 428 264,51 грн., № 8214941661 за березень 2015 року від 11.03.2015 на суму 438 589,06 грн., № 8117653819 за квітень 2015 року від 08.04.2015 на суму 425 993,61 грн., № 8069988023 за травень 2015 року від 19.05.2015 на суму 453 424,71 грн., № 8022298908 за червень 2015 року від 09.06.2015 на суму 462 202,17 грн., № 8120320182 за липень 2015 року від 08.07.2015 на суму 475 586,98 грн., № 8218492992 за серпень 2015 року від 14.08.2015 на суму 500 839,88 грн., у повному обсязі не сплачено, позивач просив стягнути з відповідача за лютий-серпень 2015 року заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 464 839,88 грн., також нараховані на вказану суму на підставі п. 7.3 договору про постачання електричної енергії №188 від 17.01.1997 пеню в сумі 76 909,26 грн., на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 11 597,89 грн. та 3% річних в сумі 3 892,39 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.01.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Садівницького товариства Арсеналець-6 на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" 464 839,88 грн. основного боргу, 75 497,90 грн. пені, 3892,39 грн. 3% річних, 8522,79 грн. інфляційних втрат та 8292,29 грн. витрат по сплаті судового збору. В інших позовних вимогах відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 рішення господарського суду Київської області від 19.01.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 касаційну скаргу Садівницького товариства "Арсеналець-6" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 та рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2016 скасовано, справу №910/24687/15 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Після нового розгляду, рішенням Господарського суду Київської області від 22.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з Садівницького товариства "Арсеналець-6" на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" 464839,88 грн. основного боргу, 75497,90 грн. пені, 3892,39 грн. 3% річних, 8522,79 грн. інфляційних втрат та 8292,29 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення з відповідача суми основного боргу за неналежне виконання останнім взятих на себе зобов'язань. Судами було зазначено, що підстав для врахування при розрахунках між сторонами обсягу використаної ТОВ "Фаворит Досуг" та СТ "Барвінок" електричної енергії не існує, так як вказані організації не є споживачами позивача, оскільки між ними відсутні договірні відносини. При цьому судами взято до уваги висновок експертизи про те, що позивач не в змозі та не повинен враховувати дані інших субспоживачів, оскільки не має з ними договірних відносин, а отже відсутні підстави для відповідного перерахунку вартості електроенергії, що підлягає оплаті відповідачем. Крім того, судами було частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, з урахуванням перерахунку суду розміру пені та інфляційних. Розмір 3 % річних був стягнутий за розрахунком позивача.

02.07.2018 (згідно реєстраційним штампом КАГС) Садівницьким товариством "Арсеналець-6" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі № 910/24687/15 до Касаційного господарського суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2018 року у справі №910/24687/15 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

30.07.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження, здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 20.08.2018.

Скаржник (відповідач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначає, що суди проігнорували умови договору, згідно яких він зобов'язаний здійснювати оплату вартості виключно власного споживання електроенергії.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не були виконані вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 18.06.2016, зокрема, про необхідність врахування обсягу споживання електричної енергії приєднаними до мереж позивача субспоживачами при розрахунках за власне енергоспоживання відповідача, з'ясування схему енергопостачання, порядок передачі електроенергії, обліку і розрахунків за електроенергію ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок", які є споживачами з договором Укрзалізницею, перевірки наявності у Київобленерго права на постачання електроенергії на території знаходження відповідача.

Крім того відповідач зазначає, що судами було залишено поза увагою лист НКРЕ №4128/202/7-16 від 26.04.2016, який міститься в матеріалах справи (т. 3, акр. спр. 128-129), який містить роз'яснення, яким чином у даній конкретній ситуації між сторонами мають проводитись розрахунки за електричну енергію, враховуючи п.п. 6.11, 6.23 ПКЕЕ.

Скаржник зазначає, що судами не надана мотивація результатам призначеної у даній справі судової експертизи, в висновку якій було зазначено про необхідність врахування при розрахунках з відповідачем за його власне енергоспоживання обсягу електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, обсягу електричної енергії відданої в електричні мережі субспоживачів, визначеного за показниками їх індивідуальних приладів обліку електричної енергії.

З огляду на викладене, відповідач у касаційній скарзі просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 17 січня 1997 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго", правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", та Садівницьким товариством "Арсеналець-6" укладено Договір на користування електричною енергією (для споживачів з малим споживанням електроенергії № 188.

Відповідно до п.1. Договору Електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію Споживачу у відповідності з умовами Договору, а Споживач - своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, що Споживач зобов'язується: сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та Умовами цього Договору; для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою до Електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників за формою згідно з Додатком № 9.

Згідно з п. 7. Договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами та існуючим індексом відповідно до тарифних груп кожної точки обліку (пп. 3.1.; 3.2.; 3.3. Додатку № 3).

Як зазначається в п. 7.1. Договору щомісячно 6 числа згідно з Додатком №4 до Договору на користування електроенергією направляється представник Споживача у відділ збуту РЄС за адресою м. Обухів для подання звіту за використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для плати спожитої електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності та ін.) При цьому сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Відповідно до п.7.2. Договору оплата платіжних документів здійснюється Споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору позивачем на підставі даних щомісячних звітів відповідача про спожиту електроенергію, виставлено відповідачу рахунки-фактури за активну електроенергію: №8017590533 за лютий 2015 року від 10.02.2015 на суму 428264,51 грн., №8214941661 за березень 2015 року від 11.03.2015 на суму 438589,06 грн., №8117653819 за квітень 2015 року від 08.04.2015 на суму 425993,61 грн., №8069988023 за травень 2015 року від 19.05.2015 на суму 453424,71 грн., №8022298908 за червень 2015 року від 09.06.2015 на суму 462202,17 грн., №8120320182 за липень 2015 року від 08.07.2015 на суму 475586,98 грн., №8218492992 за серпень 2015 року від 14.08.2015 на суму 500839,88 грн.

Однак в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач виставлені рахунки своєчасно та в повному обсязі не сплатив, а відтак станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відповідачем рахується заборгованість за лютий-серпень 2015 року в розмірі 464839,88 грн., що і стало підставою звернення позивача з даним позовом.

В свою чергу, Садівницьке товариство "Арсеналець-6" зазначало про те, що відповідач є власником електромережі 10кВ (Л-66), що підтверджується актом розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності про балансову належність електромереж і установок СТ-ЛЕП-10кВ, КТП - 630 кВт СТ "Арсеналець-6" згідно додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії № 188 від 17.01.1997, згідно однолінійної схеми електропостачання до технологічних електричних мереж відповідача як власника мереж приєднані інші споживачі енергоспоживання: ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок", ТОВ "Бакінський бульвар" СТ "Механік", позивач не спростував під час розгляду справи місцевим господарським судом доводи відповідача про те, що у виставлені позивачем рахунки для оплати відповідачем включена вартість енергоспоживання субспоживачів ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок". Місцевий господарський суд не з'ясував повно і об'єктивно усі обставини справи. ТОВ "Бакінський бульвар" та СТ "Механік" розраховуються окремо за договорами із позивачем, а ТОВ "Фаворит Досуг" та СТ "Барвінок" за договорами з Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця". Суди попередніх інстанцій, враховуючи специфіку (особливості) функціонування єдиної енергосистеми, не з'ясували схему (спосіб) енергопостачання, порядок передачі електроенергії, обліку і розрахунків за електроенергію (ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок" які є споживачами з договором укладеним з Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця").

На це також звернув увагу ВГСУ в постанові від 21.06.2016 у даній справі, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення з відповідача суми основного боргу за неналежне виконання останнім взятих на себе зобов'язань. При цьому було зазначено, що підстав для врахування при розрахунках між сторонами обсягу використаної ТОВ "Фаворит Досуг" та СТ "Барвінок" електричної енергії не існує, так як вказані організації не є споживачами позивача, оскільки між ними відсутні договірні відносини. Крім того взято до уваги висновок експертизи про те, що позивач не в змозі та не повинен враховувати дані інших субспоживачів, оскільки не має з ними договірних відносин, а отже відсутні підстави для відповідного перерахунку вартості електроенергії, що підлягає оплаті відповідачем. Також було частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, з урахуванням перерахунку суду розміру пені та інфляційних. Розмір 3 % річних був стягнутий за розрахунком позивача.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду погодилась з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї суд касаційної інстанції відмічає наступне.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, встановлено, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Частинами 2-5 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як зазначалося судами, рахунки за спожиту електричну енергію формуються на підставі наданих відповідачем звітів. Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії визначається з урахуванням обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачами: ТОВ "Бакинський бульвар" та СТ "Механік", дані про обсяг i вартість електричної енергії якими зазначаються в рахунках, які щомісяця виставляються відповідачу до оплати.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

"Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи."

Згідно з ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

"Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи."

У постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2016 колегія суддів касаційного суду вказала наступне:

"Апеляційним господарським судом не досліджено, з урахуванням наданих апеляційному господарському суду вказаних письмових документів, умови приєднання та підключення до електричної мережі СТ "Арсеналець-6", як електропередавальної організації електроустановок ТОВ "Фаворит-досуг" та СТ "Барвінок", схеми підключення розрахункових засобів обліку як СТ "Арсеналець-6" так і ТОВ "Фаворит-досуг" та СТ "Барвінок", схеми обліку електричної енергії, яким чином обліковуються обсяги переданої ТОВ "Фаворит-досуг" та СТ "Барвінок" електричної енергії.

Апеляційний господарський суд також не надав ніякої оцінки доводам апеляційної скарги садівницького товариства "Арсеналець-6" про те, що згідно Однолінійної схеми електропостачання ПС "Підгірці" виконує функції електроустановки для перетворення та розподілу електроенергії у 10 кВ та передачі перетвореної електроенергії в електромережу для передачі кінцевим споживачам, які задіяні у ланцюгу електропостачання, незалежно від того, з яким конкретним постачальником цими споживачами укладено договір на поставку електроенергії. У Звітах відповідачем було наведено показання електролічильника, що розташований на ПС "Підгірці", та обліковує загальний обсяг переданої згідно Схеми електропостачання в мережі електроенергії усім зазначеним у ній споживачам.

З урахуванням предмету позовних вимог суди попередніх інстанцій не дослідили, чи є зазначений у рахунках № 8017590533 за лютий 2015 року від 10.02.2015, № 8214941661 за березень 2015 року від 11.03.2015, № 8117653819 за квітень 2015 року від 08.04.2015, № 8069988023 за травень 2015 року від 19.05.2015, № 8022298908 за червень 2015 року від 09.06.2015, № 8120320182 за липень 2015 року від 08.07.2015, № 8218492992 за серпень 2015 року від 14.08.2015, обсяг електроенергії сумарним щодо електроспоживання ТОВ "Бакінський бульвар", СТ "Механік", ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок", електроустановки яких живляться від технологічних електричних мереж власника мереж - садівничого товариства "Арсеналець-6"; у такому випадку, якщо цей обсяг є сумарним необхідно було визначити частку участі у сумарному електропостачанні кожного споживача електричної енергії, струмоприймачі яких приєднано до технологічних електричних мереж садівничого товариства "Арсеналець-6"; яким чином, виходячи з існуючої схеми електропостачання, ними здійснюються розрахунки за спожиту електричну енергію, зокрема, чи обліковується спожита електрична енергія ТОВ "Фаворит Досуг" та СТ "Барвінок" розрахунковим засобом обліку електричної енергії, згідно даних якого позивачем нараховано вартість електричної енергії за Звітами про використану електроенергію у спірний період, що додано до позовної заяви, вартість якої стягується з відповідача."

Проте, судами попередніх інстанцій не виконані в повній мірі зазначені вказівки постанови ВГСУ від 21.06.2016.

Так, суд першої інстанції ухвалою від 13.10.2016 призначив судову експертизу. Експерту були поставлені такі питання:

- чи є зазначений у рахунках №8017590533 за лютий 2015 року від 10.02.2015, №8214941661 за березень 2015 року від 11.03.2015, №8117653819 за квітень 2015 року від 08.04.2015, №8069988023 за травень 2015 року від 19.05.2015, №8022298908 за червень 2015 року від 09.06.2015, №8120320182 за липень 2015 року від 08.07.2015, №8218492992 за серпень 2015 року від 14.08.2015, обсяг електроенергії сумарним щодо електроспоживання ТОВ "Бакінський бульвар", СТ "Механік", ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок", електроустановки яких живляться від технологічних електричних мереж власника мереж - Садівничого товариства "Арсеналець-6"?

- якщо обсяг спожитої електроенергії сумарний, яка частка участі у сумарному електропостачанні кожного споживача електричної енергії, струмоприймачі яких приєднано до технологічних електричних мереж Садівничого товариства "Арсеналець-6"?

- яким чином, виходячи з існуючої схеми електропостачання, ними здійснюється розрахунки за спожиту електричну енергію, зокрема, чи обліковується спожита електрична енергія ТОВ "Фаворит Досуг" та СТ "Барвінок" розрахунковим засобом обліку електричної енергії, згідно даних якого ПАТ "Київобленерго" нараховано вартість електричної енергії за Звітами про використану електроенергію у спірний період, що додано до позовної заяви, вартість якої стягується з СТ "Арсеналець-6"?

06 квітня 2017 року до суду першої інстанції надійшов висновок №17548/16-46 у справі №910/24687/15 судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Л.І. Полєшка, в якому вказано, що зазначений у рахунках № 8017590533 за лютий 2015 року від 10.02.2015, № 8214941661 за березень 2015 року від 11.03.2015, № 8117653819 за квітень 2015 року від 08.04.2015, № 8069988023 за травень 2015 року від 19.05.2015, № 8022298908 за червень 2015 року від 09.06.2015, № 8120320182 за липень 2015 року від 08.07.2015, № 8218492992 за серпень 2015 року від 14.08.2015, обсяг електроенергії є сумарним щодо електроспоживання ТОВ "Бакінський бульвар", СТ "Механік", ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок", "Арсеналець-6" електроустановки яких живляться від технологічних електричних мереж належать власнику цих мереж - Садівничому товариству "Арсеналець-6".

Частка участі у сумарному електропостачанні кожного споживача електричної енергії, струмоприймачі яких приєднано до електричних мереж Садівничого товариства "Арсеналець-6" орієнтовано відповідає наведеним даним у таблиці 1 споживання кількості електричної енергії всіх приєднаних споживачів.

У п. 3 висновку вказано, що виходячи з існуючої схеми електропостачання, облік спожитої електричної енергії ТОВ "Фаворит Досуг", СТ "Барвінок" проводиться належними цим суб'єктам господарювання засобами обліку електричної енергії і відповідно до їх показників проводяться розрахунки безпосередньо з постачальником електричної енергії - ДТГО "Південно-Західна залізниця", яка є ліцензіатом з постачання електроенергії на закріпленій території. При цьому ця кількість спожитої електричної енергії також обліковується лічильником, що обліковує сумарну спожиту електричну енергію усіх споживачів, вартість якої стягується з Садівничого товариства "Арсеналець-6" постачальником електричної енергії Приватним акціонерним товариством "Київобленерго".

Згідно пункту 6.11 Правил користування електричною енергією, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксують терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.

Пунктом 6.23 ПКЕЕ передбачено, що обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії , пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

Отже, виходячи з викладених вимог п. 6.11 та 6.23 ПКЕЕ для визначення обсягу фактичного енергоспоживання основним споживачем (відповідачем по справі) для розрахунків з ним із загального обсягу переданої в мережі електроенергії необхідно врахувати обсяг споживання кожного із приєднаних до мережі субспоживачів згідно показів їх індивідуальних засобів обліку електроенергії.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції, навівши вищевказані висновки експерта, проте не надавши їм обґрунтованої оцінки, зокрема, чому ними не приймаються дані висновки, а також не надавши оцінки вищевказаним нормам відповідного законодавства та не виконавши вищенаведені вказівки, зазначені в постанові ВГСУ від 21.06.2016, без будь-яких належних та мотивованих обґрунтувань дійшли висновку, що:

- доводи відповідача, що позивачем також постачається електрична енергія іншим особам, приєднаним до електричної мережі відповідача не підтверджуються матеріалами справи;

з урахуванням наявного в матеріалах справи висновку експертизи позивач не в змозі та не повинен враховувати дані інших субспоживачів, оскільки не має з ними договірних відносин, а отже відсутні підстави для відповідного перерахунку вартості електроенергії, що підлягає оплаті Відповідачем.

Також судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача, що на момент укладення договору про користування електричною енергією №188 від 17.01.1997 субспоживачі не були приєднані до мереж відповідача, їх приєднання відбулося після укладення вказаного договору.

Крім того, судами не досліджено та не надано оцінки доводам відповідача з посиланням ст.13 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 1.4 , 2.2 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та на лист НКРЕ №4128/202/7-16 від 26.04.2016, який міститься в матеріалах справи (т. 3, акр. спр.128-129), які полягають в наступному.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Закону України "Про електроенергетику" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин:

"Діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до закону."

Відповідно до п. 2.2 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ліцензіат має право здійснювати ліцензовану діяльність лише на закріпленій території.

Згідно з п. 1.4 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 № 15/1 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.1996 за № 433/1458, закріплена територія - це територія адміністративно - територіальної одиниці, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, що перебувають у власності ліцензіата, та електричні мережі споживачів, які живляться від мереж ліцензіата або від приєднаних до мереж ліцензіата інших власників електричних мереж, які не мають ліцензії на постачання електричної енергії за регульованим тарифом, яку ліцензіат погоджує з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, указується ліцензіатом в описі за формою, наведеною в додатку до Умов та Правил, і затверджується НКРЕ в установленому порядку. Якщо на території адміністративно-територіальної одиниці розташовані електричні мережі інших ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, то закріплена територія кожного з цих ліцензіатів визначається відповідно до території розташування об'єктів електроенергетики, що перебувають у власності ліцензіата, та електричних мереж споживачів, які живляться від мереж цього ліцензіата.

При цьому, комісія вказала, що загальний лічильник та підстанція "Підгірці" знаходяться на закріпленій території ПАТ "Укрзалізниця" та електричні мережі відповідача також відносяться до закріпленій території ПАТ "Укрзалізниця".

Згідно п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПКЕЕ) передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Разом з тим, відповідно п. 1.7 Правил, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу, у разі дотримання ним вимог цих Правил, в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Отже, Комісією було роз'яснено відповідачу, що для коректного визначення в рахунках обсягів споживання відповідачем, як основним споживачем та субспоживачів, що приєднані до його мереж, йому та ТОВ "Фаворит-досуг" і СГ "Барвинок" рекомендується розірвати договір про постачання з ПАТ "Київобленерго" та укласти договір про постачання електричної енергії з ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідно до п.6 ст.3 Цивільного кодексу України:

"Загальними засадами цивільного законодавства є:

6) справедливість, добросовісність та розумність."

Відповідно ст.509 зазначеного Кодексу у відповідній редакції:

"1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

3. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості."

Вищевикладене свідчить, що судами першої та апеляційної інстанції не надано також оцінки доводам відповідача, що відповідно до всіх вищевказаних нормативних актів та умов договору він має оплачувати електроенергію саме власного споживання, а не і під'єднаних до його електричної мережі субспоживачів, і що вищевказана некоректність та проблематичність визначення та розмежування використаної електроенергії є наслідком не його вини, а саме вини позивача, який в порушення наведених норм здійснює енергопостачання на закріпленій території іншої енергопостачальної організації, проте, наслідки за це несправедливо перекладаються саме на відповідача.

В свою чергу, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати та перевіряти докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Садівницького товариства "Арсеналець-6" та скасування рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку зі скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Садівницького товариства "Арсеналець-6" на рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі №910/24687/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі №910/24687/15 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський