Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2021 року у справі №925/367/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/367/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. - головуючого, Жукова С. В., Ткаченко Н. Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю представників сторін:

ТОВ "Лідер А" - Прилепи Р. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021

та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 в частині вимог Акціонерного товариства "ОТП Банк"

у справі № 925/367/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"

про банкрутство юридичної особи.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2020 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - ТОВ "Спектр-Агро", ініціюючий кредитор) відкрито провадження у справі № 925/367/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (далі - ТОВ "Остер", боржник), визначено розмір вимог ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Семенова Д. С.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Остер" офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України
17.04.2020 за № 64723.

Після публікації оголошення та у строк, встановлений статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника, зокрема, заява Акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк", Банк) з грошовими вимогами до боржника на суму 2041 554,50 грн.

У поданій заяві Банк просив суд визнати його вимоги до боржника у загальному розмірі 2 041 554,50 грн, з яких: 1 865 000,00 грн - основний борг (кредит), 100200,00 грн - відсотки та 76 354,51 грн - пеня. Вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником укладеного з Банком договору про надання банківських послуг №CR14-510/Воо-2 від 15.10.2014 та неповерненням суми отриманих ним коштів.

Розпорядник майна боржника згідно з повідомленням від 02.06.2020 № 02-11/23 визнав вимоги АТ "ОТП Банк" у повному обсязі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020, серед іншого, затверджено перелік конкурсних кредиторів ТОВ "Остер", розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями та черговість задоволення кожної вимоги, зокрема, АТ "ОТП Банк": позачергово - 2 041 554,50 грн (забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 1 черга - 4 204,00 грн (судовий збір).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 апеляційну скаргу АТ "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від
10.11.2020 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 в частині визнання вимог АТ "ОТП Банк" як таких, що забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна, залишено без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав, що і кредиторські вимоги АТ "ОТП Банк" є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими належними та допустимими доказами, наявними у справі доказами.

Встановивши, що заявлені вимоги АТ "ОТП Банк" забезпечені заставою майна боржника за договором застави від 17.04.2013 № PL 13-191/Воо (із змінами, внесеними відповідно договорами № 1, № 2, № 3, № 4 і № 5) та договором застави від 15.10.2014 № P L 14-569/Воо (із змінами, внесеними відповідно договорами №1, № 2, № 3, № 4, вартості застави (12 000 000,00 грн) достатньо для покриття вимог АТ "ОТП Банк" (2 041 554,50 грн), суди дійшли висновку, що вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою, які підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

АТ "ОТП Банк" (скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від
10.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
21.01.2021 у справі № 925/367/20 в частині вимог AT "ОТП Банк"; направити справу на новий розгляд в частині вирішення заяви AT "ОТП Банк" з вимогами до боржника.

В обґрунтування доводів зазначає, що спірні ухвала та постанова не відповідають положенням статей 1 45 64 Кодексу України з процедур банкрутства, дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, оскільки вимоги AT "ОТП Банк" не забезпечені заставою майна боржника у зв'язку з відсутністю заставного майна, і, відповідно, не можуть бути заставними, а відтак є конкурсними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку частини першої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не застосовано висновки у подібних правовідносинах, викладені в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16.

Доводи інших учасників справи

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу AT "ОТП Банк" не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Предметом цього касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою АТ "ОТП Банк", є постанова Північного апеляційного господарського суду від
21.01.2021, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 10.11.2020 в частині вимог АТ "ОТП Банк". В іншій частині постанова від 21.01.2021 та ухвала від 10.11.2020 АТ "ОТП Банк" в касаційному порядку не оскаржується. Відтак, відповідно до положень статті 300 ГПК України, касаційна скарга розглядається в межах тих доводів та вимог скаржника, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження.

За приписами частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З дня введення в дію Конституції України визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 КУзПБ встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника визначений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

В силу положень частин 1,2 цієї статті, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого Податкового кодексу України, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені Податкового кодексу України. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява АТ "ОТП Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 2 041 554,50 грн надійшла до Господарського суду Черкаської області в межах тридцятиденного терміну, передбаченого статтею 30 КУзПБ. Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником укладеного з Банком договору про надання банківських послуг № CR14-510/Воо-2 від 15.10.2014 та неповерненням суми отриманих ним коштів.

На підтвердження вимог заявником додано рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 у справі № 902/1036/19; розрахунок заборгованості за кредитним договором № CR14-510/Воо-2 від 15.10.2014 станом на 14.02.2019; договір про надання банківських послуг від 15.10.2014 № CR14-510/ВОО-2, із змінами, внесеними згідно з договорами про зміну від 17.11.2014 №1, від
11.09.2015 № 2, від 13.09.2016 № 3, від 07.09.2018 № 4, від 14.11.2018 № 5; кредитні заявки ТОВ "Остер" від 12.07.2018 №1 6 на суму 720 000,00 грн, від
30.07.2018 № 18 на суму 300 000,00 грн, від 31.07.2018 № 19 на суму 130 000,00

грн, від 06.08.2018 №20 на суму 145 000,00 грн, від 14.08.2018 № 21 на суму 300
000,00 грн, від 29.08.2018 № 22 на суму 180 000,00 грн, від 04.09.2018 № 23 на суму 50000,00 грн, від 12.09.2018 № 24 на суму 240 000,00 грн, від 14.11.2018 № 25 на суму 720 000,00 грн відповідно до договору про надання банківських послуг від 15.10.2014 № CR14-510/Воо-2; меморіальні ордери від 12.07.2018 № ABC60030 на суму 720 000,00 грн, від 30.07.2018 № ABC60003 на суму 300 000,00 грн, від
31.07.2018 № ABC60003 на суму 130000,00 грн, від 06.08.2018 № ABC6000V, від
14.08.2018 № ABC6001М на суму 300 000,00 грн, від 29.08.2018 № ABC6000Р на суму 180 000,00 грн, від 04.09.2018 № ABC6001Е на суму 50 000,00 грн, від 12.09.2018 № ABC60014 на суму 240 000,00 грн, від 14.11.2018 №ABC6001S на суму 720 000,00
грн; виписку АТ "ОТП Банк" з особового рахунку ТОВ "Остер" № НОМЕР_1 за період з
12.07.2018 по 04.05.2020.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 у справі №902/1036/19 позов АТ "ОТП Банк" задоволено повністю та стягнуто солідарно з ТОВ "Остер ", ОСОБА_1 та ТОВ "Еко Ніка" на користь АТ "ОТП Банк" 1 865 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 100 200,00 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 76354,51 грн загальної суми заборгованості по пені, нарахованої на прострочене тіло кредиту та відсотки. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржено не було, а отже набрало законної сили.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що заявлений розмір суми кредиторських вимог АТ "ОТП Банк" є обгрунтованим, та таким, що підтверджуються наявними у справі доказами.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлені вимоги АТ "ОТП Банк" забезпечені заставою майна боржника за договором застави від 17.04.2013 № PL 13-191/Воо зі змінами від 16.04.2014, від 17.11.2017, від 14.08.2015, від
11.09.2015 і від 13.09.2016, внесеними відповідно договорами № 1, № 2, № 3, № 4 і № 5 та за договором застави від 15.10.2014 № PL 14-569/Воо зі змінами від
17.11.2014, від 14.08.2015, від 11.09.2015, від 13.09.2016, внесеними відповідно договорами № 1, № 2, № 3, № 4.

За умовами договору застави № PL 13-191/Воо від 17.04.2013 (з урахуванням відповідних змін до нього), у якості забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за договором про надання банківських послуг №CR14-510/Воо-2, ТОВ "Остер" передано в заставу Банку засоби захисту рослин та добрива в асортименті заставною 10 000 000,00 грн.

За умовами договору застави №PL 14-569/Воо від 15.10.2014 (з урахуванням відповідних змін до нього) у якості забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за договором про надання банківських послуг № CR14-510/Воо-2, ТОВ "Остер" передано в заставу Банку товари в обігу, а саме: пестициди та добрива в асортименті заставною 2 000 000,00 грн.

За змістом частини шостої статті 64 КУзПБ, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому Податкового кодексу України, позачергово.

Отже, вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями, що забезпечені заставою майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі.

Розглядаючи у попередньому засіданні кредиторські вимоги АТ "ОТП Банк" на підставі наданих доказів місцевий та апеляційний господарські суди правильно застосували до спірних вимог положення КУзПБ (статті 1,45,47,64) та дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки вартості застави (12000000,00 грн) достатньо для покриття кредиторських вимог АТ "ОТП Банк" (2 041 554,50 грн), до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Остер" підлягають включенню визнані господарським судом вимоги АТ "ОТП Банк" як забезпечені заставою, які підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна.

Доводи скаржника про те, що вимоги АТ "ОТП Банк" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку частини першої статті 64 КУзПБ, оскільки не охоплюються вартістю заставного майна через відсутність у боржника цього майна в натурі, колегією суддів відхиляються.

В силу положень статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обставини наявності чи відсутності матеріальних цінностей (у даному випадку товарів, які є предметом застави) можуть відповідно до статті 77 ГПК України підтверджуватись лише належними та допустимими доказами, зокрема, первинними документами про реальну та наявну втрату, знищення, стан заставного майна, іншими доказами виведення з володіння боржника предмета застави.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що учасниками справи не надано суду будь-яких доказів вибуття з власності боржника майна, яке є предметом забезпечення; обставини відсутності цього майна в установленому законом поряду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не підтверджені.

Водночас, абзацом 2 частини другої статті 45 КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

В абзаці 3 частини другої статті 45 КУзПБ визначено, що забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог у відповідній черговості в порядку частини першої статті 64 КУзПБ, чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо предмета застави, його вартості, та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16 (п. 44.2 постанови).

Щодо волевиявлення кредитора стосовно відмови (повної або часткової) від забезпечення, суди встановили, що заявником (АТ "ОТП Банк") не подавались до суду заява про відмову від забезпечення та докази реалізації цього права шляхом припинення такого правочину як застава відповідно до статті 593 ЦК України, статті 28 Закону України "Про заставу майна", що було підтверджено представником АТ "ОТП Банк" в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.01.2021, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає про те, що Кодекс України з процедур банкрутства імперативно визначає право кредитора відмовитись від забезпечення власних вимог. Така відмова має бути належним чином заявлена кредитором. У разі не здійснення такої відмови та не заявлення відповідних вимог кредитором - відомості про забезпечення підлягають включенню до реєстру, як це передбачено частиною 8 статті 45 КУзПБ.

Наведе спростовує доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16, оскільки в п. 44.2 вказаної постанови зазначено, що альтернатива вибору віднесення вимог забезпеченого кредитора до вимог у відповідній черговості в порядку частини першої статті 64 КУзПБ, чи до позачергових, здійснюється виходячи з наданих ним (забезпеченим кредитором) доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо предмета застави, його вартості, та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо визнання вимог АТ "ОТП Банк" на заявлену суму та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Остер" як таких, що забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна, які здійснені на підставі належного дослідження та об'єктивного аналізу всіх обставин справи, належної правової оцінки доводів та заперечень учасників справи, на підставі доказів, наданих кредитором на підтвердження своїх вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд вважає, що ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині у даній справі ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 в частині вимог Акціонерного товариства "ОТП Банк" у справі №925/367/20 - залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 в частині вимог Акціонерного товариства "ОТП Банк" у справі № 925/367/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Жуков С. В.

Ткаченко Н. Г.