ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/561/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання Овчарик В.М.,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

розглянувши касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 (суддя Калашник В.О.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (судді: Малех І.Б., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд"

до Івано-Франківської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 174 від 02.08.2012,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (далі - ТОВ "Альфабуд", орендар) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради (орендодавець) про визнання укладеною з відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі № 174 від 02.08.2012 в редакції позивача, посилаючись на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV).

Позовна заява обґрунтовується тим, що орендар після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватись земельною ділянкою, щомісячно та в повному обсязі сплачує орендну плату, відтак, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом встановленого місячного строку має право на поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017, позов задоволено.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані приписами статті 33 Закону України № 161-XIV, з урахуванням яких суди, встановивши обставини належного виконання орендарем умов договору оренди, повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк, продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору, дійшли висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статті 33 Закону України № 161-XIV, наголошуючи на тому, що: 1) договір був укладений 02.08.2012 строком на три роки, отже на момент звернення (15.06.2016) орендаря з клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки, договір був припиненим відповідно до положень статті 31 Закону України № 161-XIV; 2) зміни до договору, зокрема щодо розміру орендної плати, можуть бути прийняті виключно на пленарному засіданні сесії міської ради; 3) не має жодних підстав вважати порушеним переважне права орендаря, оскільки міська рада не приймала рішення щодо передачі будь-кому іншому в оренду спірної земельної ділянки; 4) рішення Івано-Франківської міської ради про відмову у поновлені договору оренди є чинним і позивач у встановленому порядку його не оскаржував.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

ТОВ "Альфабуд" у поданому відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін з тих мотивів, що: 1) позивачем дотримано строк, в межах якого він мав право використати своє переважне право на поновлення договору на новий строк; 2) в місячний строк після закінчення строку договору оренди та станом на день подачі позову відповідач не направляв орендарю повідомлення про відмову в поновленні цього договору, а прийняте відповідачем рішення від 19.08.2016 не є рішенням, яке орендодавець зобов'язаний ухвалити в порядку норм пункту 5 статті 33 Закону України № 161-XIV; 3) твердження відповідача про зміни відсоткового розміру орендної плати за земельну ділянку спростовуються відсутність письмового повідомлення орендодавця про необхідність внесення змін до договору.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02.08.2012 між ТОВ "Альфабуд" (орендар) та Івано-Франківською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі № 174.

Відповідно до умов цього договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торгівельного центру із закладом громадського харчування та офісними приміщеннями.

Договір укладено строком на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору оренди).

За змістом пункту 40 договору оренди, він набирає чинності після його державної реєстрації.

Оскільки державна реєстрація договору проведена 10.09.2013, то строк його дії становить з 10.09.2013 по 10.09.2016.

Більш ніж за два місяці до закінчення терміну дії договору оренди землі, 15.06.2016 позивач звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявою № 173601 про поновлення договору оренди. До клопотання орендарем додано перелік документів необхідних для виконання адміністративної послуги. Термін виконання за такою заявою Центром надання адміністративних послуг визначено 15.07.2016.

19.08.2016 Івано-Франківська міська рада розглянула заяву позивача про поновлення договору оренди землі та прийняла рішення №258-7 про відмову у поновленні договору оренди землі. Проте, як було встановлено судами під час розгляду справи, у визначений законом строк орендар про прийняте рішення у належному порядку повідомлений не був.

Оскільки з моменту закінчення терміну дії договору оренди (10.09.2016) протягом місяця від орендодавця не надходило письмового повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі № 174, позивач продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а 15.05.2017 він вже звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. До вказаної заяви позивачем було додано проект додаткової угоди, однак відповідач додаткову угоду не підписав.

В основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для захисту переважного права позивача на поновлення договору оренди землі з огляду на встановлені обставини належного виконання орендарем умов договору оренди шляхом своєчасної сплати орендної плати в повному обсязі, направлення ним повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору на новий строк та відсутність надсилання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк.

Крім того, судами встановлено, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати оренду плату, а тому спірний договір оренди землі, укладений між сторонами, є поновленим відповідно до положень статті 33 Закону України № 161-XIV.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Частиною 1 статті 33 Закону України № 161-XIV передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

За приписами частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України № 161-XIV).

Відповідно до частини 7 статті 33 Закону України № 161-XIV у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону України № 161-XIV).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 33 Закону України № 161-XIV визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки поновлення такого договору, обов'язковим у яких є укладення додаткової угоди.

У справі, яка розглядається, матеріально-правовою підставою позову ТОВ "Альфабуд" є частина 6 статті 33 Закону України № 161-XIV, яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, передбачених договором.

До закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права продовження дії договору, яке було йому гарантовано умовами договору та положеннями статті 33 Закону України № 161-XIV.

Однак, в передбачений законом місячний термін відповідач не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень, щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення.

Оскільки з моменту закінчення терміну дії договору оренди (10.09.2016) протягом місяця від орендодавця не надходило письмового повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі № 174 і позивач продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, 15.05.2017 він звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV. До вказаної заяви позивачем також було додано проект додаткової угоди, однак відповідач додаткову угоду не підписав.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено той факт, що як протягом строку дії договору оренди землі, так і після позивачем належним чином виконувалися умови цього договору, заборгованість з орендної плати за землю відсутня, що підтверджується довідкою головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківський області.

Отже, встановивши під час розгляду справи обставини користування ТОВ "Альфабуд" спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору (10.09.2016), належне виконання орендарем умов договору від 02.08.2012, а також відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі (з 10.09.2016 по 10.10.2016), суди попередніх інстанцій на підставі частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наявністю у позивача права на поновлення договору оренди землі від 02.08.2012 на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника про те, що договір від 02.08.2012 припинив свою дію 02.08.2015, колегія суддів вважає помилковими з таких підстав.

За змістом статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 17 Закону України № 161-XIV об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки державна реєстрація договору проведена 10.09.2013, то строк дії договору оренди землі становить з 10.09.2013 по 10.09.2016.

Колегія суддів не приймає до уваги аргументи скаржника щодо порушення статті 33 Закону України № 161-XIV з врахуванням вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій, з якими погодився суд касаційної інстанції.

Також з урахуванням встановлених судами обставин справи, колегія суддів відхиляє безпредметні аргументи відповідача щодо відсутності передачі займаної позивачем земельної ділянки іншому орендарю як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з приписів частин 1-5 статті 33 Закону України № 161-XIV, оскільки матеріально-правовою підставою позову ТОВ "Альфабуд" є частина 6 статті 33 Закону України № 161-XIV, яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Доводи скаржника про те, що рішення Івано-Франківської міської ради №258-7 від 19.08.2016 про відмову у поновлені договору оренди є чинним і позивач у встановленому порядку його не оскаржував не впливають на правомірність висновку судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог зважаючи на те, що рішення №258-7 не було направлено позивачу, що встановлено судом першої та апеляційної інстанції, в той час, як позивач, вважаючи договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, 15.05.2017 звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, оскільки позивач правомірно скористався своїм законним правом на поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, а орендодавець відповідних письмових заперечень своєчасно не висловив, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 909/561/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков